«Хочу приватизувати Хмельницький! А мені не дають!»

Ми звикли до того, що в разі будь-якої проблеми йдемо в міліцію. Там наліво й направо розвішуємо ярлики «злодій», «шахрай, «хуліган» на усіх, хто нам не вгодив, при цьому щиро сподіваючись, що в міліції вирішать будь-яку нашу проблему. Проте, серед потоку заяв більшість не має абсолютно ніякого відношення до правоохоронних органів. Тому в разі відмови у відкритті кримінальної справи «неробами та хабарниками» стають уже самі правоохоронці.
Хмельничанин А. придбав холодильника, привіз додому і, не подивившись у паспорт, увімкнув. А оскільки розетка була розрахована на іншу напругу, техніка, за яку чоловік відвалив чималі гроші, працювати не захотіла. У магазині гроші йому повернути відмовилися, мотивуючи це відсутністю директора. Це була п’ятниця, кінець робочого тижня, а чекати до понеділка, як йому порадили продавці, А. не захотів, то ж написав заяву в міліцію. В якій йшлося, що власник магазину – шахрай, тому «прошу вжити щодо нього заходів».
Як пояснив колишній правоохоронець, який не один десяток літ відпрацював у органах внутрішніх справ, нині – правозахисник Юрій Гула, не прийняти заяву, хоч одразу видно, що вона написана не за адресою, в міліції не мають права. «Її приймуть і обов’язково буде призначена перевірка, яка йтиме десять днів, – каже Юрій Миколайович. – І всі люди, вказані в заяві, дадуть пояснення по справі, хоч насправді вона мала бути направлена в інші інстанції. В цьому випадку –  в ті, які захищають права споживачів. Але міліція не буде направляти документи туди, вона зробить об’єм своєї роботи і надішле відповідь про те, що перевірка здійснена, але причин для подальшої роботи по заяві немає. А людина чекає, що через десять днів усіх покарають».
Зрозуміло, що перша думка, яка прийде в голову скаржнику: «Не дав «на лапу», тому нічого не роблять». Проте, за словами Юрія Миколайовича, кожна скарга жорстко перевіряється не лише у райвідділі, куди вона надходить. І якщо сьогодні працівників міліції звільнити від заяв, які після закінчення терміну розгляду вкупі з матеріалами, зібраними по скарзі, підуть до архіву, у них звільниться час для можливості якісно проводити перевірку по тих заявах, які справді цього потребують.
А це – повідомлення про злочин, прохання потерпілого про конкретну допомогу. А таких небагато.
«Уявіть собі, у працівника міліції, який займатиметься цією справою, немає ні машини, ні грошей на таксі, – каже адвокат Наталя Шустіна. – І він, замість того, щоб займатися своїми прямими обов’язками, за будь-якої погоди протягом десяти днів ходить містом, розбираючись по заяві, яку в принципі розглядати повинні інші структури. Тому ми хочемо розвантажити правоохоронців і пропонуємо безкоштовні консультації і допомогу в складанні звернення в міліцію. Або ж так само безкоштовно порадимо (і складемо заяву), куди звернутися у кожному конкретному випадку – чи то в управління захисту споживачів, чи в страхову компанію.., чи одразу до суду. Можна навіть по телефону, не називаючи прізвища».
А скарги бувають різними. Є й бабусі, які пишуть скарги мало не щодня: «Хтось ставить машину в мене під вікнами, вона мені заважає, бо пахне бензином. Покарайте негідника!», «У сусідів кожен день гості. Де вони беруть на це гроші? Приїдьте, розберіться»…
Або ж… «Мене чоловік б’є, дайте розлучення і аліменти».
«Я маю право приватизувати місто Хмельницький, бо мені держава винна купу грошей. А мені не дозволяють цього зробити». «Зникла подушка. Особливі прикмети – 70 на 70. У мене є підозра, що вкрав її мій зять». «Кожен день до мене приходить невідомий чоловік і переставляє всі речі з місця на місце. А вночі гвалтує і проводить досліди, а мені вже 80 років»…
І це було би смішно, якби цілий відділ упродовж десяти днів не працював над перевіркою таких заяв. Бо не прийняти скаргу правоохоронці не мають права, адже людина прийшла не анонімно, а з паспортом. І при відмові писатиме скаргу вже на працівників міліції. Так, за словами Юрія Гули, зі 100 заяв лише по десяти порушуються кримінальні справи. По всіх інших відмовляється. І це нерідко закінчується з’ясовуванням стосунків з працівниками міліції та скандалами.
«За 2010 рік в органи внутрішніх справ надійшло 16 812 звернень, – каже Юрій Миколайович, – з них відмовлено в порушенні кримінальних справ по 11 335 скарг, направлено в інші органи (прокуратуру, СБУ…) 2 868. Заяв, по яких порушено кримінальні справи, тобто, ті, якими дійсно повинна зайнятися міліція, всього 2 526».
Але як пояснити іншим, більш ніж 14 тисячам скаржників, що міліція не займається не своїми справами? Тим паче, нині в органах внутрішніх справ йде скорочення, тому кількість людей в райвідділі не збільшується.
І тоді правоохоронці не розглядатимуть скарг на сусідку, яка вигулює собачку на вулиці, розносячи цим по всій вулиці мікроби, на маму, яка «поробляє» власній доньці, аби відбити в неї чоловіка, чи на інопланетян, які впродовж десяти років прилітають щоночі, сканують мозок і беруть на трансплантацію внутрішні органи.