Молоде подружжя отруїлося чадним газом

Усі, хто знав Олега Шевчука та його дружину Валю (прізвища та імена змінені – прим.авт.) ще й досі не можуть повірити у таку безглузду смерть молодого подружжя. Їх знайшли мертвими в салоні власного автомобіля, що стояв у зачиненому зсередини гаражі. За висновками судово-медичної експертизи, життя чоловіка та жінки обірвалося внаслідок отруєння чадним газом від працюючого двигуна автомобіля. Сиротами залишилися двійко дітей – чотирирічний Вадим і його братик Вася, якому щойно виповнилося рік і два місяці.
Того недільного дня в Олега був особливо піднесений настрій. Нарешті, вдалося домовитися про оренду з власником гаража, що знаходився буквально в сотні метрів від його квартири. На літо планував розпочати будівництво власного. Ще багато років тому, коли біля новоспорудженого будинку роздавали земельні ділянки під гаражі, бабуся Ніна й собі взяла про запас: може, згодиться.
«Внук був запопадливим рибалкою. Заради цього й купив минулої осені автомашину, щоб зручніше було добиратися на водойми. Своїх грошей багато не мав, то так вже до мене підходив з різних боків, придобрювався, аби допомогла. Навіть, коли сказала, що на шикарну іномарку не обіцяю, а лише на недорогу щось підкину, він і тим радий був. Придбав «Жигулі» з рук, пофарбував, колеса поміняв. А от з гаражем була проблема. То в одного чоловіка, то в іншого наймав на короткий проміжок часу, постійно носився додому з акумулятором, щоб, бува, хто не вкрав», – розповідає шістдесятидев’ятирічна Ніна Василівна.
Власник орендованого гаража давно ним не користувався. Через дірявий дах пробігала вода, внаслідок чого зі стін та стелі пооблітала штукатурка. Олег розчистив вузький прохід, аби хоч машину поставити. А наступними вихідними збирався з кумом Володею навести тут лад. Під вечір з Валею пішли прогулятися в центр міста. Маленький Вадимчик і Вася довго гралися з бабусею, а потім полягали спати.
«Зазвичай, малюки не могли заснути без тата й мами. А того вечора навіть не згадували про них. Та й я особливо не переживала, думала, пішли до Валиних батьків, або поїхали в село до моєї свахи», – каже пані Ніна.
Тривогу забила вранці, коли прийшла на роботу (незважаючи на свій  вік, жінка й досі працює на заводі), а Олега в цеху не було. Не відповідав і його мобільний телефон. Разом з матір’ю хлопця та Валиними батьками обдзвонили всіх друзів, знайомих. Навіть в міліцію та приймальне відділення районної  лікарні телефонували.
Про гараж згадали аж під обід. Оскільки ключі від нього були лише в Олега, то Валин батько за допомогою ломів із навісів зняв двері, які були закриті зсередини. З гаража ще не встигли вивітритися відпрацьовані автомобільні гази. Заклякле мертве тіло Олега було на передньому сидінні автівки, а Валине – на задньому.
Родичі припускають, що після прогулянки містом Олег вирішив похвалитися дружині орендованим гаражем. Оскільки там було холодно, то сіли в салон автомобіля і ввімкнули двигун, щоб прогріти. А в результаті отруїлися чадним газом. Як було насправді, цього вже ніхто й ніколи не дізнається.
Свого часу батьки Олега розлучилися. Проживши декілька років з матір’ю, він і його два брати повернулися у квартиру бабусі Ніни. Тут жив їх батько, який помер два роки тому.
Як рідну кровинку прийняла у свою квартиру баба Ніна внукову дружину Валю. Олег з Валею були дуже гарною парою. Постійно піклувалися про своїх дітей. Багато хто заздрив їх щирому коханню.
Зі сльозами на очах баба Ніна згадує жахливий сон, який їй приснився напередодні. Ніби сидить вона у залізній клітці, а навколо пекучим вогнем палить.
«Мені дуже рідко сняться сни. Тому й ніколи не надаю їм значення. Та й про цей згадала лише тоді, коли вже почали шукати Олега з Валею», – каже Ніна Василівна.
Тривожне передчуття біди пережила і її сваха. Баба Ганя розповідала, ніби у неї під вікнами щось шуркало. Виходила на двір, але нічого не бачила, а коли поверталася в хату, то ці дивні звуки лунали знову, і так повторювалося декілька разів. Зателефонувала до онуків від старшої дочки, а про Олега навіть в думках нічого поганого не було.
Оскільки Валя була в батьків одна, то вони хотіли хоча б одного з внуків взяти до себе. Та баба Ніна запротестувала, мовляв, навіщо братів розлучати, оформляйте опікунство на двох відразу. Якщо треба, то й я допоможу внуків доглянути. Гаврилюки занесли заяву до опікунської ради. А наступного дня Олеговій матері наснився сон, ніби син їй каже: «Мамо, ти що не хочеш моїх дітей доглянути?» Після того жінка і собі занесла заяву до опікунської ради.