ye-logo.v1.2
5 Грудня, 2020

В Україні 25 жовтня переводитимуть годинники: можливо востаннє

Суспільство 1237
Цього року стрілки годинників на годину назад українці мають перевести о четвертій ранку 25 жовтня
Цього року стрілки годинників на годину назад українці мають перевести о четвертій ранку 25 жовтня. Фото: ілюстративне pixabay.com

Про законодавчі зміни та історію переходу України зі «зимового» на «літній» час.

В останню неділю жовтня Україна традиційно переходить на так званий «зимовий» час. Цього року стрілки годинників на годину назад українці мають перевести о четвертій ранку 25 жовтня. Однак є ймовірність, що наша країна у березні наступного року вже не повернеться до «літнього» часу. Його має скасувати зареєстрований у Верховній Раді законопроєкт. Законотворці пропонують затвердити незмінний для всієї України стандарт — Київський час.

Для зручності земна куля поділена на 24 часові пояси. Україна перебуває у другому годинниковому поясі — UTC+2, який називається Східноєвропейським часом. Фактично він відповідає тому, що у нас нині заведено називати «зимовим» часом. Однак науковці стверджують, що це визначення є помилковим, адже цей час є стандартним у порівнянні з переходом на «літній».

Офіційно «літній» час запровадили у розпалі Першої світової війни

Про користь сезонного переходу на «літній» час розмірковували ще наприкінці XVIII століття. Зокрема, таку ідею запропонував у 1784 році один зі засновників США Бенджамін Франклін у своїй статті «Економічний проєкт для зменшення вартості світла».

За інформацією видання «DW», насправді запропонована Бенджаміном Франкліном ідея була жартом. Однак надалі над цим серйозно розмірковували науковці та економісти. Повноцінний перехід на «літній» час стався у роки Першої світової війни. Спершу це зробили у 1916 році Німеччина й Австро-Угорщина. Невдовзі їх приклад повторили опоненти: Великобританія, Франція та низка інших європейських країн.

Наразі сезонний перехід зі «зимового» на «літній» час для раціонального використання світлої частини доби й перерозподілу електроенергії здійснює Україна, держави Європейського Союзу, Канада, деякі штати США… Однак дискусії щодо раціональності такого підходу точаться й надалі.

Наприклад, видання «BBC Україна» повідомило, що країнам-членам Європейського Союзу з 2021 року дозволили не переходити на «літній» час.

Український шлях до «літнього» часу та відмови від нього

Історія переведення годинників в Україні теж довга й досить плутана. Це пов’язано з політичною ситуацією. Наприклад, на початку XX століття Україна була поділена між Австро-Угорською та Російською імперіями. А у них визначення часу було різним.

За інформацією видання «Історична правда», перетинаючи потягом кордон між Австро-Угорщиною та Російською імперією, пасажири мали можливість «подорожувати» у часі. Наприклад, коли у Львові була 12-а година дня, на Київському вокзалі годинники показували 10 годину 52 хвилини. Додавалася і різниця у 14 днів між старим і новим стилем календаря.

Проте у лютому 1918 року Українська Народна Республіка узгодила свій час із середньоєвропейським. Згідно з прийнятим Центральною Радою законом, стрілки годинників переводилися на одну годину й вісім хвилин назад, а 16 лютого вважалося 1 березням. Таким чином Україна почала жити в єдиному часовому поясі з Берліном і Віднем. Таке рішення мало й політичний підтекст.

«Україна рішуче розриває старі примусові зв’язки з Московщиною […], зв’язується тісніше із Західною Європою, а тому мусить прийняти й спільний рахунок часу, вагу і міру», — зазначалося у газеті «Вісник Ради народних міністрів Української Народної Республіки».

Втім, прихід радянської влади увінчався новими змінами у запровадженні розрахунку часу в Україні. Спершу в 1930 році був запроваджений декретний час, який на годину вперед вирізнявся від часового поясу. А у 1981 році у Радянському Союзі вирішили переходити ще й на «літній» час, що ще на годину більше відрізнявся від декретного.

Від декретного часу Україна відмовилася у 1990 році, але сезонний перехід на «літній» час залишився. Проте траплялися спроби відмовитися від переведення годинників. Наприклад, у 2011 році Верховна Рада проголосувала постанову, згідно з якою Україну перевели у часовий пояс UTC+3. Фактично у той, який нині діє в Росії. Через критику з боку суспільства та науковців цю постанову через місяць скасували.

Реєстрували законопроєкт, який скасовує перехід на «літній» час й у 2016 році. Проте парламентарі його не прийняли.

Київський час і національна безпека: що пропонується у новому законопроєкті

Останній законопроєкт, який пропонує відмовитися від переходу на «літній» час, зареєстрували 9 жовтня цього року.
Згідно з його текстом, на всій території Україні закріплюється єдиний Київський час. Він має відповідати другому годинниковому поясу (тобто тому, який ми помилково називаємо «зимовим» часом — авт.). А сезонний перехід часу більше немає здійснюватися.

Як зазначається у пояснювальній записці до цього законопроєкту, такий підхід покликаний захистити територіальну цілісність і національну безпеку України. Бо у тимчасово окупованих територіях встановлено час держави-агресора — Російської Федерації.

«Також законопроєкт спрямований на захист здоров’я населення, оскільки переведення стрілок годинника має низку негативних наслідків. Наприклад, викликає значне погіршення стану здоров’я громадян в період адаптації до «літнього» та «зимового» часу. Такий «сезонний часовий стрибок» призводить до зміни біологічних ритмів людини, що негативним чином позначається на фізіологічному й психологічному станах», — йдеться у пояснювальній записці.

Читайте також: Вибори у карантин: хмельничанам рекомендують прихопити маски та ручки

Коментарі:

До теми

Інформація з інших ресурсів

Популярні новини

Новини Хмельниччини
Останні оголошення

Здам житло

  Так  Ні, дякую