ye-logo.v1.2
5 Грудня, 2020

«Хмарно, опадів не передбачається» - як хмельницькі метеорологи ведуть спостереження за погодою

Суспільство 1354

У своє професійне свято - День працівників гідрометеологічної служби – хмельницькі метеорологи розповіли та показали, як спостерігають за погодніми явищами на Хмельниччині.

Чи є серед нас люди, які не цікавляться погодою? Мабуть, ні. Коли буде дощ, чи очікується сніг, якою буде зима?… Не секрет, що часто від погоди залежить навіть настрій, бо хочемо ми цього чи ні, а мусимо підлаштовуватися під неї.

Та чи задумувалися ви коли-небудь, звідкіля беруться прогнози? Що потрібно для того, аби завтра почути: «Сонячно, опадів не передбачається»? Виявляється, цьому передує кропітка робота гідрометеорологів: від спостережень за метеорологічними елементами на спеціальних майданчиках – до складних радіолокаційних спостережень за просторовим розподілом хмар та небезпечними явищами… Учора, 19 листопада, у своє професійне свято - День працівників гідрометеологічної служби – хмельницькі метеорологи розповіли та показали, як спостерігають за погодою на Хмельниччині.

Повсякденна цілодобова робота метеорологів нагадує годинник. Точність тут важлива в усьому: від часу проведення спостережень за поточною погодою - до вміння кодувати ці дані і вчасно передати їх до обчислювального центру. Тому справжні метеорологи – дійсно фанати своєї справи. Бо, зізнаються, як правило, у професії залишаються лише ті, для кого метеорологія – не лише професійна складова, а любов до спостережень за навколишнім світом та природою, у серці. І додають, що справжні спеціалісти залишаються у професії на все життя.

Перша метеостанція у Проскурові запрацювала 2 серпня 1945 року

Історія спостережень за погодою має давню історію. Так, про перші інструментальні метеорологічні спостереження в Києві відомо ще з 1771 року. А от ґрунтовні спостереження на державному рівні в Україні ведуться з 1921 року. Саме тоді була створена гідрометеослужба України.

У Проскурові ж перша метеостанція запрацювала 2 серпня 1945 року. Розташовувалася вона на території старого аеродрому і обслуговувала авіацію та передавала данні метеоспостережень для світової мережі. У 1982 році з будівництвом нового аеродрому переїхала туди і метеостанція. І саме тут донині й розташована об’єднана гідрометеорологічна станція Хмельницький та ведуться спостереження за погодою.

У 1982 році з будівництвом нового аеродрому переїхала на нове місце і метеостанція, де до сьогодні ведуться спостереження за погодою

Любов Криворучко, начальник об’єднаної гідрометеорологічної станції Хмельницький розповідає, що нині на Хмельниччині працюють п’ять метеорологічних станцій: дві на півночі області - в Шепетівці та Ямполі, дві на півдні – в Кам’янці-Подільському та Новій Ушиці, та одна в центрі – у Хмельницькому. Саме тут проводять комплексні метеорологічні спостереження, використовуючи спеціальні прилади, програми та завдання. 

Спостереження ведуться кожні три години

Метеорологічна станція Хмельницький розташована на території аеропорту. Місце для неї обране неспроста, а за точними розрахунками. Адже, коли працював Хмельницький аеропорт тут також проводилися спостереження для авіації: визначалися усі параметри, важливі для польотів літаків: напрям і швидкість вітру, висота хмар, видимість... Ще досі тут про це нагадують щити неподалік злітної смуги... Нині ж на станції - лише майданчик для метеорологічних спостережень.

Метеорологи працюють тут цілодобово, адже щодня, кожних три години, з точністю до хвилини, без вихідних та навіть вночі здійснюють вимірювання різних погодних параметрів. Тут визначають температуру, вологість повітря, напрямок та швидкість вітру, опади, атмосферний тиск, висоту та кількість хмар, атмосферні явища…

«Кожен метеоелемент вимірюємо у певний визначений час, - каже провідний метеоролог Світлана Касперська. – Робимо це за певними стандартами. До прикладу, температуру вимірюємо на висоті двох метрів від поверхні землі. А на висоті 10-12 метрів розташовані датчики напрямку та швидкості вітру. Ці покази з приладу передаються спостерігачу на пульт керування. Деякі з вимірювальних приладів у нас уже автоматичні. Приміром, поруч зі ртутними та спиртовими термометрами, які вимірюють температуру на поверхні грунту та на глибині 5 та 10 сантиметрів, уже є автоматичні датчики».

«Кожен метеоелемент вимірюємо у певний визначений час», - каже провідний метеоролог Світлана Касперська

«Вимірювання різних погодних параметрів обов’язково роблять в один і той же час, - додає провідний метеоролог Раїса Загородня, - Причому по-всьому світу. Адже дані з кожної станції – це частина світової метеорологічної системи. Приміром, якщо температуру повітря ми заміряємо 11.50, 14.50 і так далі, то це означає, що в цей момент її вимірюють на всіх станціях світу. Не інакше».

Метеорологічний майданчик для проведення спостережень за погодою обладнаний різноманітними приладами.

Те, що спостереження проводять за межею міста – передбачено нормами. Адже, зазначають метеорологи, місто з його будинками, асфальтованими вулицями, дає погрішність - десь + 2 градуси. Тому всі метеостанції, аби визначати точну температуру навколишнього середовища, мають бути розташовані на відкритій місцевості.

За словами Світлани Касперської, усі данні одразу передаються до загальної системи і вони відображаються на синоптичних картах. Далі синоптики їх аналізують, обробляють та складають прогнози. Тож від того, наскільки точно та кваліфіковано зняті фактичні показники, які потрапляють на синоптичну карту, власне, і залежить точність прогнозу.

А ще метеорологи чудово знають латину, адже у визначенні атмосферних параметрів і явищ для швидкого обміну інформацією у світових масштабах користуються саме латинськими назвами.

Про Розу вітрів та вплив Карпат на регіон

«На Україну саме в плані атмосферних процесів великий вплив мають Карпати, - пояснює метеоролог Раїса Загородня. - За аналізом, чим далі від Карпат, тим стихій менше. Тож Хмельниччина в плані стихійних явищ – регіон відносно стабільний. А район, який все ж частіше вражають стихії, переважно у вигляді зливових опадів, це Кам’янеччина».

Загалом, данні метеорологів для створення прогнозів – це лише невеличка частинка тієї інформації, яку акумулює метеослужба. Адже її інформацією користуються практично всі галузі народного господарства: військові, будівельники, дорожні служби, залізничники, авіація, зв’язківці, енергетики.

Навіть будівельники без метеорологів – ніяк. Адже за багаторічними даними під час зведення споруд мають враховуватися усі метеопараметри. Наприклад, Роза вітрів – багаторічні дані щодо напрямків вітру в тому чи іншому регіоні.

Спостерігають за небезпечними явищами в радіусі 300 кілометрів

Ще один напрямок спостережень, якими можуть похвалитися далеко не всі гідрометеорологічні станції, - радіолокаційні. І вони є у Хмельницькому. Будівля з білою кулею у червоні смужки, котру можна побачити обабіч траси на виїзді з Хмельницького в напрямку Ярмолинців, не що інакше – як метеорологічний радіолокатор, призначений для спостережень за різноманітними метеоявищами - грозами, хмарами, зливовими дощами. Працює він з 1982 року.

Ще один напрямок спостережень, якими можуть похвалитися далеко не всі гідрометеорологічні станції, - радіолокаційні.

Нині таких в Україні всього чотири: два, старіші в Хмельницькому та Чернівцях, та два дещо новіших – в Запоріжжі та Києві.

«Радіолокатор працює за принципом відображення променя від хмар, - розповідає Сергій Савіцький, провідний метеоролог об’єднаної гідрометеорологічної станції Хмельницький. - На спеціальному екрані ми спостерігаємо за хмарами та розпізнаємо їхню інтенсивність, висоту, а також присутність там небезпечних явищ. Саме ця станція проводить спостереження за просторовим розподілом хмар та небезпечними явищами в радіусі 300 кілометрів. Дані фіксуємо кожні три години, обробляємо, кодуємо і відправляємо на збірну карту. За допомогою таблиць визначаємо, які процеси відбувається у верхній межі хмар. Адже чим потужніша хмара по вертикалі, тим не безпечніші явища погоди, пов'язані з нею. Це дуже важливо для польотів».

Нині таких метеорологічних радіолокаторів в Україні всього чотири, розповідає Сергій Савіцький, провідний метеоролог об’єднаної гідрометеорологічної станції Хмельницький

Коментарі:

До теми

Інформація з інших ресурсів

Популярні новини

Новини Хмельниччини
Останні оголошення

Здам житло

  Так  Ні, дякую