Зміни для українських біженців у вересні: реєстрація, субсидії та навчання у школах

З 1 вересня у багатьох країнах ЄС українських біженців чекають зміни. Зокрема, біженцям з України доведеться переоформити документи для статусу тимчасового захисту, а також є нововведення, що стосуються фінансів.

Зміни у Франції

Українцям, які перебувають у Франції через війну, і які оформили статус тимчасового захисту, після 6 місяців перебування терміново необхідно оновити його. В іншому випадку фінансові виплати будуть припинені.

Про це йдеться на сайті уряду.

Термін дії дозволу на проживання APS для багатьох українців закінчується у вересні - через 6 місяців після прибуття в країну. Щоб зберегти свої права на отримання допомоги ADA, необхідно продовжити свій APS в префектурі за місцем проживання.

Для подовження захисту українців просять якомога швидше відправити документи в компетентне територіальне відділення OFII. Мова йде про такі документи: французько-українська форма запиту на продовження прав на ADA, датована і підписана; копія чинного дозволу на тимчасове проживання на кожного повнолітнього члена сім’і; копія документа, що підтверджує наявність ресурсів (платіжні відомості, трудовий договір), отриманого з моменту в’їзду до Франції.

Для швидкої обробки ці документи бажано надіслати електронною поштою до компетентного територіального відділу відповідно до відділу проживання. Також копії можна вислати поштою.

При відправці поштою на конверті повинні стояти слова «Renouvellement ADA Ukraine». Заяви варто подавати не раніше, ніж за 3 тижні до закінчення діі APS, але не пізніше 3 днів до цієї дати.

Раніше “Сайт “Є” вже писав про зміни щодо обліку українських біженців, які вступили в силу у Німеччині з 1 вересня.

Нагадаємо, що ті, хто на момент 1 вересня матимуть вичерпаний безвіз повинні будуть або покинути країну на 90 днів, або мати реєстрацію тимчасового захисту, щоб продовжувати перебувати в Німеччині на легальних основах.

Відповідно, особи безвізове перебування яких закінчується до або 31 серпня, повинні оформити тимчасовий захист в Німеччині до 1 вересня. Громадяни, безвізове перебування яких в Німеччині закінчиться у проміжку з 1 вересня до 1 грудня, так само повинні подати заявку на реєстрацію за 24 параграфом.

Для цього потрібно своєчасно подати заяву до місцевих органів влади. Після подання заяви цей статус «проживання дозволено» залишається в силі до того часу, поки не буде ухвалено рішення – навіть після 31 серпня 2022 року.
Актуальну інформацію українською мовою можна знайти на веб-сторінках Федерального міністерства закордонних справ та Федерального міністерства внутрішніх справ і комплексного територіального розвитку .

Скасування субсидій на житло у Чехії та нова програма

З вересня мерія Праги скасовує доплати власникам житла, які розміщують українських біженців. Відповідну інформацію підтвердив мер столиці Зденек Гржиб, пише visitukraine.today

За його словами, місто не може продовжувати виконувати роль держави в кризі з біженцями, а гроші повинні бути спрямовані на вирішення проблеми різкого зростання цін на енергоносії. Як відомо, державна субсидія у Празі становить 250 крон (10 євро) з людини за добу, а через високі ціни в мегаполісі місто виділяло додаткові 140 крон на людину за використання житла.

Також з 1 вересня відбулися зміни у поданні заяв на гуманітарну допомогу для українських біженців.

Міністерство праці та соціальних справ Чехії інформує про оновлену програму, за допомогою якої біженці з тимчасовим захистом можуть подати онлайн-заявку на отримання гуманітарної допомоги.

Новий додаток дозволяє українцям з 1 вересня звернутися за допомогою онлайн, без необхідності відвідувати відділення Центру зайнятості.

Для реєстрації в програмі треба створити банківську електронну ідентифікацію, відкривши рахунок у чеському банку.

Серед нових функцій програми є також інформування про статус заявок або відображення результату призначення пільги.

Нагадаємо, перша допомога в розмірі 5 тисяч крон надається автоматично всім українським біженцям з тимчасовим захистом. Переселенці можуть отримувати допомогу неодноразово залежно від доходів і соціального статусу. Держава може виплачувати її щомісяця повторно, загалом до шести разів. Після цього сума допомоги зменшуватиметься. Чехія виплачуватиме 4250 крон на місяць для дорослого і 3050 крон на місяць на дитину.

Зміни у Польщі щодо обміну валют та оподаткування

У Польщі перестануть міняти гривні за вигідним курсом. Ще в березні біженці з Украіни в Польщі зіткнулися з неможливістю поміняти готівкові гривні на злоті за приинятним курсом. Тоді центробанки України і Польщі домовилися про обмін грошей за фіксованим курсом — трохи менше 7 гривень за 1 злотий. Одному українцю дозволили таким чином обміняти до 10 тисяч гривень. Загалом в PKO Bank Polski запустили такии обмін в 100 відділеннях, а загальна сума українськоі валюти, які мав викупити Національнии банк Украіни, закладалася до 10 млрд гривень. Поточний курс гривні до злотого становить 11 грошей за гривню (від 7,7 до 8,4 гривні за 1 злотий в обмінниках).

Поки що уряд Польщі відмовився від збору податків з біженців з України, які прибули в цю країну після 24 лютого, і відтоді працюють віддалено на свого українського роботодавця. Але це стосується громадян, які оформили тимчасовий захист.

Раніше передбачалося, що такі громадяни повинні подати податкову декларацію в Польщі та сплатити прибутковий податок до 20 вересня.

Про це передає money.pl.

Відповідно до міжнародних домовленостей, біженці, які з початку повномасштабного вторгнення рф в Україну прибули до Польщі та з того часу не залишали цю країну, весь час працюючи дистанційно на роботах на своїй батьківщині, від 25 серпня (тобто після 183 днів перебування в Польщі) стають польськими резидентами і тут підлягають податковій відповідальності.

Йдеться про податок PIT (Personal Income Tax), який в Польщі сплачує кожен, хто отримує доходи. Дата сплати такого податку настає у вересні для тих, хто приїхав до Польщі на початку російської великої інтервенції.

Таким чином, українці були зобов'язані сплатити податок не пізніше 20 вересня за останні півроку, а надалі платити його щомісяця.

Однак влада Польщі вирішила відмовитися від збору податків з українців, які в цій країні знайшли притулок, і працюють віддалено, сплачуючи прибутковий податок у своїй країні. Таким чином, Польща відмовляється від стягування цих податків на користь української сторони.

Відповідно до листа міністерства фінансів від 6 липня українським податковим органам, польський уряд надає таким біженцям довший пільговий режим.

Цей спеціальний режим є добровільним і доступний тільки в період з 24 лютого 2022 року по 31 грудня 2022 року – до кінця цього податкового року.

І тільки для тих українців, на яких поширюється спеціальний акт, тобто вони є воєнними біженцями.

Відвідування шкіл за кордоном

З початком вересня в багатьох країнах ЄС розпочався навчальний рік. Варто зазначити, що незалежно від місця, де перебувають українські біженці, Україна гарантує дітям організацію навчання в дистанційній або в будь-якій іншій формі, що є найбільш безпечною для учнів.

Водночас, коли частина дітей за кордоном продовжує навчатись онлайн в українських школах, інша частина – розпочала навчання у школах тих країн, де вони перебувають, або поєднують навчання у двох закладах одночасно.
Тож Міністерство освіти та науки України підготувало для батьків дітей, які перебувають за межами України, спеціальний ресурс, де вони отримають відповіді на нйпоширеніші запитання щодо організації освітнього процесу для своїх дітей, оцінювання, переведення у наступний клас чи отримання документів про освіту.

Варто зазначити, що, незважаючи на позицію МОН України, що навчання за кордоном не обов’язкове для українських дітей, що навчаються дистанційно в Україні. Однак, в деяких країнах ЄС навчання дітей у місцевих школах є обов’язковим, наприклад, у Естонії. Адже основним документом, який регулює питання надання тимчасового захисту, є Директива ЄС, яка визначає, що переміщені особи мають право на проживання, доступ до житла, працевлаштування, медичну та соціальну допомогу, доступ до освіти дітей та підлітків у країні перебування нарівні з громадянами цієї країни та ЄС.

Водночас кожна країна-член ЄС ухвалює на підставі Директиви власні нормативні акти. Зокрема, це може стосуватися і навчального процесу.

Наприклад, у таких країнах, як Норвегія, Австрія, Німеччина, Словаччина є вимога обов’язкової освіти для всіх дітей, які прибули. У деяких країнах на батьків можуть накладатись санкції за те, що не забезпечили навчання своїх дітей. Про види та розмір таких санкцій краще попередньо дізнаватись у місцевих державних органах країни перебування
В Чехії, наприклад, також навчання дітей у місцевих школах є обов’язковим. Однак, зараз Чехія та Україна готують угоду про співпрацю у сфері освіти. Серед іншого передбачається злагодження процесу навчання. Угоду мають затвердити восени, але поки що у Чехії вимагають від українців відвідування місцевих шкіл.

Тож зараз батькам за кордоном рекомендують поєднувати відвідування шкіл за кордоном, де це є обов’язковим з дистанційним навчанням в українській школі до того часу, як питання не буде вирішене між країнами.