Від ракет до дронів-камікадзе: як за час війни змінилися російські обстріли

Скільки в росіян залишилося ракет? Це питання турбує українців з перших днів масштабної війни, але точної відповіді на нього немає. Лише відомо, що з кожним обстрілом їх стає дедалі менше. Зокрема, на дефіцит високоточних ракет вказує те, що останніми місяцями ворог звів до мінімуму їх використання. Однак з 10 жовтня окупанти знову почали активно стріляти «Калібрами» та «Іскандерами». Крім того, вони тероризують цивільне населення атаками іранських дронів-камікадзе. Тож сайт «Є» вирішив повернутися до теми, чим російські загарбники обстрілюють українські міста та як від цього вберегтися.

Окупанти мають безпілотники власного виробництва. Наприклад, «Орлан-10» вони використовують для розвідки. Натомість їхні ударні дрони виявилися неефективними. Ситуація змінилася наприкінці серпня, коли Іран продав росіянам партію дронів-камікадзе «Шахед-136», які рашисти назвали «Герань-2». Керівник головного управління розвідки Кирило Буданов в інтерв’ю виданню «OBOZREVATEL» зазначив, що перша партія складалася з 1 тисячі 750 дронів.

Зброя терористів: чим небезпечні іранські дрони-камікадзе

«Шахед-136» — це керований боєприпас, тобто його основне завдання долетіти до цілі та вибухнути. Його максимальна швидкість становить 180 кілометрів за годину. Це значно повільніше, ніж ракета, але у цьому його перевага — дрон може летіти надзвичайно низько, вздовж рельєфу. Оскільки це робить його майже невидимим для радара, системі протиповітряної оборони його надзвичайно важко збити. Ефективна дальність його польоту становить півтори тисячі кілометрів. Втім, ймовірно цей безпілотник зможе подолати до 2 тисяч 500 кілометрів.

Ефективна дальність польоту дрона «Шахед-136» становить півтори тисячі кілометрів. Фото: en.wikipedia.org

Ще одна перевага іранського дрона — ціна. «Шахед-136» коштує приблизно 20 тисяч доларів, що дешевше за ракету системи протиповітряної оборони, яка має його збити. Крім того, ворог запускає одразу кілька дронів на ціль. Навіть, якщо один вдасться знищити, інший долетить. Попри ці переваги «Шахеди» навряд чи суттєво змінять хід війни, але біди наробити можуть.

Згідно зі звітом американського Інституту вивчення війни, іранські дрони не дають росіянам такого ефекту, який мають українські військові завдяки американським ракетним установкам «HIMARS». Агресор використовує їх не для ураження військової техніки й складів, а для атак на цивільні об’єкти. Таким чином ворог хоче залякати населення, сподіваючись, що це деморалізує захисників України. Крім того, використання цих дронів дозволяє росіянам зберегти запаси високоточних ракет.

Наприклад, 17 жовтня під час атаки на Київ «Шахедами» один з дронів влучив у багатоквартирний будинок. Як наслідок, попередньо четверо людей загинули. Фото: Національної поліції

Також окупанти отримали від Ірану безпілотники «Мохаджер-6». Вони є менш ефективною копією турецький «Байрактарів». Втім, росіяни переважно залучають їх для розвідки, ніж для атак. Українські воїни вперше збили ворожого «Мохаджера» 23 вересня біля узбережжя Чорного моря поблизу Одеси.

Як врятуватися під час атаки дронів «Шахед-136»

«Шахед-136» досить гучний. Коли він наближається, чутно звук, схожий на роботу двигуна мопеда чи бензопили. Тож військові навіть почали їх називати «мопедами». Довідник «У разі надзвичайної ситуації або війни» радить, почувши дрон-камікадзе, найперше озирнутися та оцінити навколишню ситуацію. Слід триматися якомога далі від адміністративних будівель, стратегічних і військових об’єктів.

Як і під час інших видів ворожих обстрілів, необхідно якомога швидше знайти укриття. Якщо воно задалеко, слід дотримуватися правила «двох стін», які мають відділяти вас від небезпеки.

Високоточні ракети закінчуються, але обстріли тривають

За інформацією журналу «Forbes», до 24 лютого загальний запас російського ракетного озброєння оцінювали у п’ять-сім тисяч штук. За вісім місяців масштабної війни окупанти використали 70-80 відсотків своїх запасів. Найперше йдеться про високоточні ракети Х-101, Х-47 «Кинджал», «Калібр» та «Іскандер».

Саме їх було виготовлено найменше, а виробництво потребує великих затрат часу, грошей і використання запчастин, які через санкції росія не може придбати в інших країн. Наприклад, загарбники можуть виготовити за рік до сотні «Калібрів». Тож останніми місяцями росіяни рідко використовували саме ці ракети. Натомість вони дістали зі запасів старіші, менш ефективні Х-59 і Х-22. Також стріляють по наземних цілях зі зенітно-ракетних систем С-300.

Максимальну дальність польоту мають ракети «Іскандер» і «Калібр». Інфографіка: видання «ТЕКСТИ.org.ua»

Проте, назбиравши запас ракет, 10 жовтня росіяни вирішили влаштувати справжній терор. Били усім, що у них було, ледь не по усіх областях — найперше по енергетичній інфраструктурі та цивільним об’єктам. Загалом тоді вони випустили 84 ракети та 24 безпілотники, але завдяки нашим воїнам більш як половина не долетіли до своїх цілей. Сили протиповітряної оборони збили 43 ракети та 13 безпілотників. Вартість тоді випущених боєприпасів загалом оцінюють у 400-700 мільйонів доларів. Менш масштабні атаки за допомогою високоточних ракет спостерігалися й у наступні дні.

Однак аналітики, зокрема західні, оцінюють такі дії путіна як істерику після вибуху на незаконно збудованому росіянами Кримському мосту. Фактично атака не принесла окупантам якоїсь військової переваги, а була лише дуже дорогою спробою залякати українців.

З 10 жовтня окупанти почали активно бити по енергетичній інфраструктурі в різних областях країни. Фото: Офісу генерального прокурора

Коротка характеристика найбільш «популярних» ракет

1. «Іскандер» — це балістична ракета, тобто її маршрут нагадує дугу: летить вгору поки не згорить пальне, а далі під кутом у 70 градусів прямує у свою ціль. Залежно від модифікації «Іскандер» може пролетіти від 500 кілометрів до 2 тисяч 500 кілометрів. Вони є досить швидкими, через що їх важко збити. Така ракета летить зі швидкістю 8 тисяч 820 кілометрів за годину. Є високоточною зброєю. Запускають її з поверхні землі: з білорусі, росії та тимчасово окупованих територій. Запаси «Іскандерів» завершуються, але у будь-якому випадку окупанти залишать собі недоторкані запаси, адже ці ракети також можуть бути носіями ядерних боєголовок.

Окупанти використовують «Іскандери» з перших днів масштабної війни. Фото: ілюстративне en.wikipedia.org

2. «Калібр» — ще одна високоточна ракета, запаси якої завершуються. На відміну від «Іскандера» це не балістична, а крилата ракета. Вони є дещо повільнішими, але завдяки постійній роботі двигуна можуть маневрувати й змінювати напрямок руху. Зокрема, щоб оминати зону дії протиповітряної оборони. Однак таку змінну траєкторію оператор повинен внести перед запуском ракети. «Калібри» запускають з моря — Чорного або Каспійського. Ця ракета може пролетіти максимум 2 тисяч 600 кілометрів зі швидкість 970 кілометрів за годину.

«Калібрами» росіяни можуть стріляти з Чорного та Каспійського морів. Фото: ілюстративне en.wikipedia.org

3. Х-101 — це теж високоточна крилата ракета, але вона запускається з літака. Може пролетіти до п’яти тисяч кілометрів зі швидкістю 720 кілометрів за годину.

Ракети Х-101 і старіші їхні аналоги росіяни запускають з літаків. Фото: ілюстративне uk.wikipedia.org

4. Х-22 і Х-59 — крилаті ракети повітряного базування, але є старою радянською зброєю, яка не відзначається точністю. Їх окупанти дістали зі запасів через дефіцит попередніх. Ракета Х-22 може пролетіти до 600 кілометрів з надзвичайно високою швидкістю — чотири тисячі кілометрів за годину. А Х-59 дещо повільніша. Вона пролітає лише до 290 кілометрів зі швидкістю у понад тисячу кілометрів за годину.

Оскільки високоточні ракети в окупантів завершуються, вони дістали зі запасів радянські боєприпаси. Наприклад, Х-22. Фото: ілюстративне uk.wikipedia.org

5. С-300 — це взагалі протиповітряні ракети, тобто вони призначені збивати ворожі ракети та літаки. Однак, оскільки росіяни для цих цілей поставили сучасніші комплекси С-400, ці вони почали використовувати не за прямим призначенням — б’ють по наземних, а не повітряних цілях. Звісно функціонал ракет комплексу С-300 дозволяє це робити, але про точність не може йти мови. Вони часто промазують і навіть «повертаються» додому, вражаючи російські об’єкти на території, наприклад, Білгородської області. Такі ракети можуть подолати до 400 кілометрів. Через це окупанти ними б’ють переважно у близькі до них цілі. Наприклад, найчастіше страждають від них Миколаївська, Запорізька, Харківська області.

Наслідок чергового обстрілу Харкова ракетами комплексу С-300, який стався вранці 18 жовтня. Фото: Національної поліції

Як поводитися під час ракетного обстрілу

Отож, ми не можемо достеменно знати, скільки ж у рашистів залишилося тих ракет. Їх може бути набагато більше, ніж очікується, або навпаки. Натомість ми можемо твердо вірити у нашу перемогу та Збройні Сили, а також — берегти своє життя та здоров’я, дотримуючись елементарних правил безпеки.

Найперше, почувши сигнал «повітряної тривоги», перейдіть у найближче бомбосховище чи укриття. До останніх належать цокольні та підвальні приміщення будинків, підземні паркінги та підземні переходи. Від небезпеки вас має відділяти щонайменше дві стіни. Одна ймовірно зруйнується від удару ракети, а друга візьме на себе різноманітні уламки.

Тому ховатися безпечно у місці, яке розташоване за другою від фасаду опорною стіною. Зазвичай це тамбур, коридор або передпокій. Тому, якщо вам здається, що будинок нестійкий, підвалу нема, а сховище зайняте, лишайтеся біля опірних стін — вони мають витримати. Ви повинні чітко знати, що з укриття є щонайменше два виходи. Підвал чи гараж з одним виходом може перетворитися на пастку, якщо його завалить уламками будинку чи там спалахне пожежа.

Підписатися на канал "Є" в Youtube

Не покидайте укриття до повідомлення про відбій повітряної тривоги. Однак є виняток з цього правила. Раніше вийти укриття можна, якщо воно пошкоджене. Втім, небезпека на вас може очікувати й після завершення обстрілу. Ні в якому разі не підходьте до уламків ракет і підозрілих металевих предметів. Вони можуть бути вибухонебезпечними або токсичними.

До теми: Як врятуватися від ядерного вибуху