«Від кого або від чого залежить нині Україна?» –

Олександр Симчишин, заступник голови Хмельницької обласної організації ВО «Свобода»:
«Завдяки безграмотному і байдужому управлінню державою за 20 років незалежності Україна залежить від багатьох чинників. До прикладу, в економічному плані – від міжнародного валютного фонду, в культурному і соціальному – від політики влади. Керуюча еліта не готова брати на себе відповідальність. Вона крутить головою у різні боки і все щось у когось просить. Майбутнє України залежить, перш за все, від українців. Оберуть вони достойну владу – матимемо шанс на гідне життя».
Дмитро Левицький, член організації «Діти кризи»:
«Україна залежить від молоді. Наша країна – молода, тому і люди, які обіймають вирішальні посади, повинні бути молодими. Під молодістю я розумію не покоління в цілому, а стан душі. Молода людина прагне змінювати навколишній світ, прагне кращого життя. Саме такі люди необхідні Україні не лише на політичних постах, але й на заводах, у редакціях газет, університетах. Не варто боятися молодих, їм просто непотрібно заважати».
Володимир Швець, директор департаменту архітектури і містобудування:

«Майбутнє та й теперішнє нашої країни залежить від кожного з нас окремо і всіх разом узятих. Треба визначитися, куди ми йдемо і чого хочемо. Аби не було так, як у байці Глібова, що кожен тягне віз у свій бік. Звісно, керувати цим повинні Президент, уряд, парламент та ради на місцях… Хоча дуже часто саме місцеві ради вирішують питання, а не хтось інший. Громадський рух теж не повинен стояти осторонь. У нас сотні громадських організацій, які не такі дієві, як хотілося б. Вони мають не лише щось у когось випрошувати, але й підставляти людям надійне плече».
Наталя Паляниця, телеведуча:
«Якби ми знали відповідь не це запитання – усім жилося б краще. Україна залежить від людей. Нещодавно ми проводили власне опитування до 20-річниці Дня Незалежності й переконалися, що наші люди – дуже мудрі. Головна проблема в тому, що немає дотику між людиною і владою. Мала б бути влада для людей, а у нас виходить навпаки. Усі втомилися і зневірилися. Дуже хвилює ця байдужість, яка оповила українців. Ми маємо чим пишатися. Узяти хоча б нашу прекрасну історію, яку кожна правляча верхівка підтасовує під себе. Якщо задуматися над тим, чи є Україна незалежною, то це однозначно – так. Але День Незалежності – для всіх здебільшого державна дата, а не свято. І коли це зміниться, тоді й нам житиметься краще».
Зоя Пархомець, директор спеціалізованого комунального підприємства «Хмельницька міська ритуальна служба»:
«Від кожного з нас! Тому почати варто зі зміни самого себе. Багато українців мають споживацькі інтереси: хтось зробить, щось змінить, мені принесе… Не можна бути байдужим. Треба діяти! Любити себе, свою землю, історію, співвітчизників. Лише з цієї любові й жертовності ми зможемо побудувати світле і щасливе майбутнє собі й нашим нащадкам! «Україна починається з тебе», – казав В’ячеслав Чорновіл».