На Ярмолинеччині попрощалися зі захисником Володимиром Коростильовим

Вчора, 22 лютого, на центральній площі Ярмолинців земляки провели в останню дорогу бійця Володимира Коростильова, який мешкав у селі Шарівка. Про це інформують у Ярмолинецькій територіальній громаді.

«Печальною та тривожною була центральна площа Ярмолинців, бо ж знову велелюддя жителів громади складало данину шани Герою, який віддав життя за нас із вами, за свою Україну. Траурну процесію всі присутні зустрічали, ставши на коліна та схиливши голови. Володимир Коростильов, житель села Шарівка, не повернувся із бойового завдання 18 лютого. Службу ніс на Донеччині, перебуваючи у найгарячіших ділянках фронту. Він був навідником десантно-штурмового батальйону однієї із військових частин ЗСУ», – йдеться у дописі громади.

Сайт «Є» раніше повідомляв, що Володимир Коростильов народився на Чемеровеччині. 22 січня йому виповнилось 40 років.

На центральній площі в Ярмолинцях із земляком попрощалися жителі громади, близькі і знайомі, побратими Фото: З Фейсбук-сторінки Ярмолинецької територіальної громади

У Ярмолинецькій громаді також повідомляють, що батько Володимира працював трактористом у сільгосппідприємстві. На жаль, він передчасно відійшов у Вічність. Мати, Галина Антонівна, нині пенсіонерка, раніше працювала на різних роботах.

«Сім’я – працелюбна та дружна, тому й Володимир із ранніх років знав ціну людській праці, сам трудився разом із батьками. Після закінчення школи розпочав трудову діяльність. У своєму рідному селищі познайомився із вродливою, добродушною дівчиною Ольгою, яка навчалася тут у медичному училищі, а сама родом із Шарівки. Молоді люди щиро покохали один одного, а невдовзі, у 2006 році, побралися та переїхали до Шарівки», – пишуть на сайті громади.

У Володимира Коростильова залишилися мати, дружина та двоє дітей Фото: З Фейсбук-сторінки Ярмолинецької територіальної громади

Дружина Володимира розповіла, що спочатку чоловік їздив на роботу до Хмельницького, працював на заводі із переробки пластику. Щоб забезпечити родину, бо ж з’явилися діточки, вирішив їхати на заробітки.

«Володя – дуже роботящий та добрий, він старався, щоб у дітей і у нас все було. Ніколи і ні в чому нам не відмовляв. Але нам не вистачало його самого, його присутності, тому я одного разу попросила його, щоб не їхав більше нікуди. Кажу, ми ж і не жили з тобою, сумуємо і я, і діти. Він мене заспокоїв, як завжди, жартуючи. Сказав: «Не хвилюйся, у нас все лише починається…» Але прохання моє виконав: залишився вдома. І справді, здавалось, що усе лише починається. А тут – війна…», – згадує Ольга.

Володимира мобілізували до ЗСУ восени 2022 року. Дружина розповідає, що чоловік щодня намагався зателефонувати, хоч би як важко не було. Зберігав хороший настрій, розповідав, що багатьох побратимів навчив грати у шахи, підтримував молодших та безмежно вірив у Перемогу.

«Вова завжди був веселий, доброзичливий. Мене завжди підтримував та не давав засумувати. Якщо виникали якісь проблеми, він миттєво їх розв’язував. Говорив, що вирішується усе, тобто ніякої роботи не боявся. Дітей любив безмежно, усе старався для них, він і воював задля дітей, щоб у них було краще майбутнє», – додає дружина.

Життя Володимира Коростильова обірвали російські снаряди. Дружина втратила чоловіка, чотирнадцятирічна донечка та дванадцятирічний синочок – найкращого у світі батька, мати – дорогого сина.

Воїн-Герой знайшов вічний спочинок на рідній землі. Щирі співчуття рідним і близьким з приводу непоправної та важкої втрати.

Нагадаємо, що у Красилівській громаді попрощалися зі стрільцем-снайпером Андрієм Лисаковським