Креветки, кози, бджільництво і не тільки: як у Хмельницькій громаді навчають тонкощам сімейного агробізнесу

Акваріуми з креветками Розенберга, зазвичай, можна було побачити в торгівельно-розважальних центрах по всьому світу. Це був дієвий спосіб зайняти дитину «справжньою риболовлею». І, оскільки ці хітинові не мають нервових закінчень, процес «риболовлі» був безкінечним: одну й ту саму креветку можна було впіймати знову і знову. А за два останніх десятиліття у світі була створена культура споживання цього делікатесу, тим паче, що креветку почали масово вирощувати на спеціальних фермах, дбаючи про екологію та знижуючи об'єм її вилову із світових океанів.

Створювати культуру споживання креветки та будувати ферми по її вирощуванню, в Україні почали кілька років тому на Київщині. І кожного року ця справа знаходить все більше прихильників серед наших громадян. За словами Олексія Слєпньва, директора ТОВ «Українська креветка», це вже не новий напрямок з розвитку аквакультури, а дієвий рентабельний бізнес. Про це він розповів під час спілкування з учасниками школи успішного аграрія в Хмельницькому.

Прісноводна креветка – продукт унікальний за смаковими властивостями та непримхливий у догляді: за пів року при правильному підході до справи і налагодженому харчовому раціоні, можна виростити креветку класу «лобстер». Собівартість креветки – від 40 до 250 гривень за кілограм. Натомість закупівельна ринкова ціна одного кілограма в Україні стартує від 2000 гривень: чим більша вага креветки, тим більше ціна за неї. Розпочати власну справу фахівці пропонують з 4-5 спеціальних басейнів, які можуть бути розташовані навіть у звичайному дворі.

Зазначають, що запорука успіху таких ферм в Україні – це різноманіття їжі для хітинових. Більше половини раціону креветки складає білок (черв'яки, опариші, дафнія, мотиль та дрібна річкова риба), інша – це «зелена частина» - різноманітна городина та трава, яка «росте на подвір'ї» - кульбаба, листя лопухів, винограду тощо. Окрім того, креветка їсть гарбузи, огірки і навіть моркву. Фахівці рекомендують самостійно експериментувати з вибором зеленої частини, виходячи з того, що у вашому регіоні більш проростає.

Зараз по Україні діє більше тисячі «креветкових» ферм. Проте цей вид діяльності для мешканців територіальних громад Хмельниччини досить новий.

Експериментували навіть з листям дуба: сушили його та додавали до основного раціону. Але при цьому треба пам'ятати, щоб прогодувати 1 тонну креветки, буде потрібно 2 тонни їжі для неї. Зазвичай, заготовляли зелень влітку, дрібнили її і заморожували у чистому вигляді або у змішаному варіанті.

Першопрохідці вирощування креветок пройшли свій власний дослідницький шлях, адже спеціалізованої літератури на цю тематику майже не було. Проте тепер підприємство з радістю ділиться з усіма охочими своїм досвідом і допомагає відкрити власний креветковий бізнес «під ключ». До того ж, навіть у військовий час зі збутом не виникає проблем: більша частина вирощеної креветки експортується до Європи, а також користується попитом на внутрішньому ринку.

Чого навчає Школа успішного аграрія у Хмельницькому

Зараз по Україні діє більше тисячі «креветкових» ферм. Проте цей вид діяльності поки не є популярним серед мешканців територіальних громад Хмельниччини. Для того, щоб познайомити, з новими напрямками в аграрній сфері, а також залучити більшу кількість людей до створення сімейних господарств, Управління економіки Хмельницької міської ради запустили школу успішного аграрія - «Craft Farming School», яка діє в рамках Програми підтримки аграрного розвитку області.

Основними були обрані три напрямки - тваринництво, органічне виробництво і рослинництво. На першу зустріч у лютому цього року в рамках проєкту зібрали експертів з рослинництва, де мова йшла про відновлення запиту в громадах на вирощування малопоширених культур.

Наразі відбувся другий етап: говорили про досвід розвитку фермерства та сімейних господарств в Україні.

Ставку під час навчань роблять саме на початківців: їх знайомлять з тими, хто вже успішно працює та розвивається, пропонують необхідну інформаційну базу і заохочують на відкриття свого бізнесу в галузі аграрного сектору.

За словами Аліни Кузьмінчук, завідувачки сектору з агропромислового розвитку Управління економіки Хмельницької міської ради, напрямки аквакультури, птахівництва, козівництва та бджільництва є перспективними для сільських громад Хмельниччини. Як приклад, вирощування прісноводної креветки. Тому на семінар був запрошений представник з цієї галузі, який розповів про різнобіччя напрямку аквакультури. Показав на власному прикладі, що це не тільки про «вирощування риби у ставках», а створення сімейних господарств нового типу з безліччю можливостей.

Організатори зазначають, що основною метою Школи успішного аграрія є мотивація суспільства до роботи та самореалізації, отримання потрібних знань та розуміння нових тенденцій розвитку у сферах тваринництва, рослинництва та органічного виробництва. Більша частина відвідувачів таких семінарів – ті, хто вже має досвід у створенні та ведені власних господарств. Але ставку Управління економіки робить саме на початківців: їх знайомлять з тими, хто вже успішно працює та розвивається, пропонують необхідну інформаційну базу і заохочують на відкриття свого бізнесу в галузі аграрного сектору.

Окрема увага приділяється внутрішньо переміщеним особам та ветеранам громади, які зараз проживають у сільській місцевості. Хмельницька міська рада зацікавлена в наданні підтримки саме цій категорії населення: це про соціалізацію через відкриття власної справи, яка дасть можливість цим людям залишитися у громаді і після закінчення війни. В галузі сільського господарства для ветеранів ЗСУ також діють певні преференції, це дає змогу писати гранти на відкриття власних справ, а також залучати додаткові кошти від міжнародних донорів.

«Доробимо ремонт в хатині і буду збирати на креветку» - переселенка з Харкова

Харків'янка Євгенія живе у Хмельницькому з 10-річним сином вже рік. Весь цей час працює фрілансером. В рідному місці лишила власну клінінгову компанію, і, попри те, що продовжує отримувати замовлення від людей, не може знайти в собі сили, щоб повернутися до Харкова. Тиждень тому сім'я придбала землю в Чорноострівський громаді Хмельницького району на 5 соток, а разом із нею стару глиняну хату, бо зрозуміли вже цієї весни: повертатися до Харкова не будуть. Провели світло, воду, поставили інкубатори для вирощування бройлерів.

«Ідея з креветкою дуже сподобалася», - говорить Євгенія. – От доробимо ремонт в своїй глиняній хатці і буду збирати собі на креветку».

Пані Людмила з Хмельницького на дводенний семінар прийшла за новими знаннями. Її досвід в розведенні кіз – 12 років. Говорить, що для неї це більше хобі, ніж бізнес.

«Все почалося з кількох кізочок, придивлялися, чи таке господарство нам підходить. Потім втягнулися. Мені цікаво дізнатися про деякі юридичні аспекти цієї справи, а також поговорити про сироваріння та будівництво козівника, бо зараз саме починаю його будувати. Тому поспілкуватися з практиками, які діляться досвідом, дуже цікаво», - зазначає жінка.