Як у селі на Красилівщині волонтерська справа об'єднала і дітей, і дорослих

Тетяна Тустановська – учителька математики у Чепелівській гімназії імені Петра Шемчука на Красилівщині. У минулому – керівник танцювального колективу «Мрія». А ще вона координує роботу однойменного волонтерського загону. У його складі трудяться і дорослі односельці, і діти, кожен у силу можливостей, адже працюють задля допомоги нашим Захисникам, котрі виборюють волю та незалежність країни, бережуть життя всіх і кожного.

Пані Тетяна розповідає, що волонтерська робота «Мрії» стартувала задовго до повномасштабного вторгнення росії в Україну, й навіть до початку воєнних дій у 2014 році. «Танцювальний колектив «Мрія» був створений у 1999 році, – каже вона. – Його учасники і стали першими волонтерами. Найпершою вагомою добродійною справою у 2005 році стала участь у національному проєкті «Дорога додому», що передбачав збір коштів для відкриття при лікарні «Охматдит» відділення для трансплантації кісткового мозку. Ми їздили школами району з благодійними концертами. До активніших дій наш волонтерський загін спонукала загибель на Донбасі у 2015 році випускника нашої школи Петра Шемчука. Тож для батальйону «Звіробій-Десна», в якому він служив, ми почали плести маскувальні сітки, збирати теплі речі, засоби гігієни, продукти харчування. Згодом ця допомога поширилася і на інші підрозділи Збройних сил».

Імбирне розписане печиво й теплі листівки від дітей займають особливе місце в передачах бійцям

«Павутинки життя»

Найпотужніше, звісно, волонтери проявили себе з початком повномасштабної війни. З перших її днів педагоги та учні організувались допомагати Захисникам. За словами Тетяни Тустановської, спочатку чепелівчани взялися за виготовлення маскувальних сіток, адже вже був досвід, та й рук вистачало. За день вдавалося сплести до шести сіток. Згодом почали виготовляти й «кікімори» на прохання військових. Загалом за цей час вдалося сплести 289 маскувальних сіток різних розмірів та 26 «кікімор». А це – збережена військова техніка й врятовані життя захисників. Матеріали для сіток (основу та стрічки), котрі є достатньо дороговартісними, надають переважно від колективу КП «Електротранс» із Хмельницького. Там працює заступником директора колишній завуч чепелівської школи Наталя Свистун. Решту сировини волонтери купують за свої кошти. Допомагають також з інших волонтерських об'єднань. Найбільшу за розміром сітку 6 на 12 метрів плести складно, проте волонтери зуміли виготовити таких кілька десятків.

Кулінарна «Віра»

«Вже з 1 березня ми почали виготовляти енергетичні батончики, – продовжує Тетяна, – за оригінальним рецептом одного з військових. З цього й стартувало кулінарне крило «Віра» нашої волонтерської організації. Нині ми активно випікаємо, готуємо, консервуємо, солимо та квасимо… Ідея виготовлення енергетичних батончиків належить Яні Хворостовській. Одним із основних інгредієнтів є волоські горіхи, і лущать їх, долучаючись до спільної справи, всі охочі діти. А вже завданням дорослих є підготувати готові смаколики до відправлення. Загалом за цей час вдалося виготовити 2 800 кілограмів енергетичних батончиків. Також наші невтомні господині, а це – Тетяна Наральник, Валентина Маначив, Марина Цицюрська, Лариса Гончарук, Ніна Буян, Лариса Латинська, Лариса Журавльова, Альона Петришина – випікають воїнам пиріжки, готують домашні страви, зокрема котлети, голубці, вареники, зрази і навіть оселедець під шубою. Вони символізують домашній затишок, є своєрідним оберегом, який додає не лише сил та енергії, а й передає тепло рідних сердець. Десятки кілограмів готових страв щоразу надсилаємо на передову».

Енергетичні батончики, приготовлені в Чепелівці, солодкі й поживні

Патріотичне імбирне печиво волонтери почали виготовляти також з перших днів війни. Адже розписані й розфарбовані в синьо-жовті кольори смаколики зі щирими побажаннями підіймають воїнам бойовий дух. «А справжнім викликом нашій команді було прохання оздобити патріотичне печиво на знак подяки грузинському легіону. І з цим завданням ми впоралися чудово», – розповідає пані Тетяна.

Також активно селяни долучилися до заготівлі ягід та приготування начинки для випічки, а на заклик громадської організації «Волонтерський лідер» сушили зелень для сухих супів та борщів. «Звісно, не могли б ми волонтерити без допомоги односельців – і продуктами, і фінансово, – веде далі Тетяна Володимирівна. – Підсобляють аграрії, які обробляють землі на території села. Це Анатолій Поляновський. Кілька днів тому наш кулінарний цех поповнився новою потужною електроплитою, яку на наше прохання надала Красилівська міська рада, та ще однією духовкою, яку ми придбали за донати. Особливу подяку хочемо висловити тим, хто з перших днів поруч і мужньо підставляє плече. Це – Ігор Андрощук, Сергій Шумович та Сергій Андрощук. А ось Олександр Рижук пожертвував найбільшу суму – понад 80 тисяч гривень у загальну касу і щоразу, будучи далеко, цікавиться нашими справами. За останній донат ми, до речі, й придбали додаткову духовку. Особливі слова подяки – адміністрації школи, відділу освіти, депутатам та керівництву Красилівської громади, адже за їхньої підтримки маємо умови для роботи і необмежено користуємось енергоносіями та водою».

Квашені огірки чепелівських господинь особливо смакують

Молодіжно-мистецька «Надія»

Учні й випускники, об'єднавши зусилля, також стали поруч у допомозі нашим Захисникам. Так створилося молодіжне крило «Надія». І їхня робота відбувається за різними напрямками. «Ми готуємо танцювальні, пісенні номери, знімаємо відео і надсилаємо нашим землякам, які на передовій і з якими ми підтримуємо зв'язок, – каже керівниця волонтерів. – Провели благодійну мистецьку акцію, де зібрали 33 тисячі гривень для роботи кулінарного крила «Віра». Вдалою була акція «Щедруємо для ЗСУ». Щедрівники-волонтери завітали в кожну домівку села й зібрали 55 тисяч гривень. А ярмарки на підтримку ЗСУ неодноразово проводились у стінах нашої гімназії. Напередодні дня Святого Миколая провели акцію «Зігрій Захисника», зібрали 17 550 гривень, щоб придбати теплі шкарпетки й рукавиці. Мешканці села принесли 1 076 пар фабричних шкарпеток, 65 пар шкарпеток ручної роботи й 45 пар рукавиць. Учні початкових класів «додали тепла» своїми розмальовками, малюнками та щирими побажаннями бійцям».

«Вогник в окопі»

У жовтні минулого року чепелівчани-волонтери взялися за виготовлення окопних свічок. Семи- і дев'ятикласники дружно працювали на кожному етапі цієї копіткої справи і вже за кілька днів зуміли передати перші 120 свічок у 128-му окрему гірсько-штурмову бригаду. Згодом свічки з Красилівщини зігрівали захисників вздовж лінії оборони. Залучались також односельці та інші волонтерські групи, які забезпечували сировиною й матеріалами. Спільними зусиллями за минулий сезон школярі виготовили орієнтовно 2,5 тисячі окопних свічок, використавши близько 900 кілограмів парафіну та воску. А один з ініціаторів цієї справи, тоді семикласник Давид Шаповалов, навіть отримав за свої старання й плідну працю грамоту від обласної військової адміністрації. Нагороджена подяками як керівник волонтерського загону «Мрія» і Тетяна Тустановська – Красилівської міської ради та обласної ради із врученням нагрудного знаку за активну громадянську позицію.

Лущити горіхи для енергетичних батончиків – дитяче завдання

Виховати патріотів

«Подарунків» з фронту так багато, – розповідає пані Тетяна, – що плануємо зробити постійно діючу виставку «Зброя Перемоги». У кімнаті-музеї розмістили макет майбутніх стендів історії нашої волонтерської боротьби за цей час. Готуємо матеріали про зустрічі із Захисниками, які проводимо постійно. Вони для нас виборюють життя, а ми невпинно дякуємо і цінуємо їхній подвиг та бережемо спогад про кожного, чекаємо повернення. Теплі спогади й світлини увійдуть в історію спільної боротьби за Україну. Ми маємо справді цінні експонати, адже ідеєю збереження кожної деталі сьогодення переймаються всі, кому важливо зберегти дух єднання українського народу».

Ірина ЛЬВОВ.