Битва за Чорне море триває: як Україна дає відсіч агресору

Захопивши в 2014 році Крим, рф домінувала в Чорному морі, адже могла контролювати більшу територію наших вод з півострова. Але з весни 2022 року Україна почала давати відсіч.

Вона перешкодила висадці російського десанту в Одесі, потопила флагманський російський ракетоносець «Москва» та змусила окупантів піти з острова Зміїний. Але про це – по порядку.

Хронологія успіхів

У березні 2022 року ЗСУ завдали першого удару «Точкою-У» по російському флоту, який базувався в Бердянському порту. Туди окупанти перевозили техніку та солдатів для поповнення фронту на Херсонщині й Запоріжжі. Наслідком удару стало затоплення великого десантного корабля «Саратов» та суттєве пошкодження ще одного – «Новочеркаськ».

Однією з найуспішніших перемог ЗСУ стало знищення за допомогою вітчизняних протикорабельних крилатих ракет «Нептун» флагмана чорноморського флоту рф «Москва». Це сталося торік у квітні. Після цього ситуація почала стрімко змінюватися.

Торік протягом травня-червня українські захисники провели блискучу операцію з деокупації острова Зміїний. Ракетами і дронами «байрактар» тоді у водах біля Зміїного знищили сім катерів, а також рятувальний буксирник «Василій Бех». Після того, як цей корабель пішов на дно, російські військові кораблі припинили заходити до частини моря, де розташовані так звані «вишки Бойка». Відтоді берегові ракетно-артилерійські війська Військово-морських сил ЗСУ повністю контролюють ту частину Чорного моря. А 11 вересня Головне управління розвідки України заявило, що Україна повернула контроль над цими нафтодобувними платформами.

Контроль над островом Зміїний Україна повернула 4 липня. На жаль, під час цієї операції затонув наш десантно-штурмовий катер «Станіслав». Відтоді зникла загроза висадки ворожого десанту на одеському узбережжі, а Україна розширила свій вплив у повітряно-морській зоні над північно-західною частиною Чорного моря.

Після цього російський Чорноморський флот сконцентрувався в Севастопольській бухті і вже звідти запускав ракети по Україні. Проте 29 жовтня і там рашистам стало небезпечно: українські БПЛА та безпілотні катери-камікадзе вивели з ладу тральник «Іван Голубець» і суттєво пошкодили два фрегати-адмірали – «Макаров» та «Григорович». Тож довелося окупантам вивести свої стратегічно важливі кораблі до Новоросійська. А вибухи у Севастополі стали регулярною буденністю для кримчан.

В результаті всіх цих операцій Україна досягла неабияких успіхів в акваторії Чорного моря. По суті, не маючи власного флоту, вона повернула його, принаймні частково й перетворила на заборонену зону для російських військових кораблів.

Сучасна зброя на морі

Щоб повернути своє, Україна працювала над удосконаленням дальності та вогневої міці власних дронів, яким судилося зумовити революційні зміни у морських війнах. Так з'явився дрон Magura V5, здатний потопити буцімто невразливі російські судна. Новий дрон доставляє смертельну 300-кілограмову вибухівку на відстань 800 км зі швидкістю 77 км/год. Першим успішним випробуванням цього дрона стало ураження наприкінці травня 2023 року ворожого розвідувального корабля «Іван Хурс» за 100 кілометрів на північ від Босфорської протоки.

Невдовзі з'явилася інформація про «Sea Baby» (у перекладі – морський малюк). Хоча характеристики нового дрона не розголошують, подейкують, що він «на голову вище» за Magura V5. У липні вони це довели, завдавши удару по Кримському мосту та суттєво знизивши його пропускну здатність. Тоді один «малюк» зміг доставити до місця призначення 850 кілограмів вибухівки.

Українські морські дрони, за інформацією з відкритих джерел, коштують від 10 000 до 100 000 доларів, а здатні знищувати рашистські кораблі, які коштують сотні мільйони доларів… І якщо ці засоби ураження можна виготовити за досить короткий час, то для відновлення бойових кораблів і будівництва нових потрібні місяці й роки.
Апогеєм морської війни стало ураження 4 серпня на військовій базі в Новоросійську, яка була останнім прихистком російських кораблів у Чорному морі, десантного судна «Оленегорський горняк». Хтозна-скільки триватиме його ремонт… А наступного дня один із трьох наших дронів вивів з ладу в Керченській протоці один із найновіших російських танкерів, який постачав пальне для російської армії.

13 вересня в сухих доках Севастопольського судноремонтного заводу ракети та морські дрони «дістали» великий десантний корабель «Мінськ» та підводний човен «Ростов-на-Дону». Навряд чи окупантам їх вдасться відновити…
З усього перерахованого стає очевидним, що відтепер у Чорному морі немає місця, де кораблі окупантів могли б почуватися в безпеці. Крім того, 22 вересня українські Захисники нанесли точний і смертоносний удар по штабу Чорноморського флоту росії в Севастополі. Після цього, як видно на супутникових знімках, звідти до портів Новоросійська й Феодосії швиденько перебазувалися як фрегати, так і ударні підводні човни, великі десантні кораблі та інші плавзасоби. Тоді цю функціональну поразку Чорноморського флоту рф відзначили навіть міжнародні експерти. Це був перший випадок з 1945 року, коли москва втратила підводний човен у бою.

Висновки

Битва за Чорне море ще не виграна. У росії ще залишаються кораблі, які ракетами стріляють по українських містах. Є у рашистів і ціла флотилія суден, які нелегально перевозять військову техніку із Сирії до Чорного моря через Босфор. Чимало клопотів українським силам супротиву створює логістичний ланцюжок у порти Бердянська та Маріуполя...
Речник ВМС України Дмитро Плетенчук заявив, що Київ досяг «технічного нокдауну» противника, однак наголосив, що списувати росію з рахунків ще зарано.

Днями британська розвідка заявила, що росія планувала саботувати новий гуманітарний зерновий коридор, через який понад 30 суден вирушили та прибули з Одеси та сусідніх портів. Російський план полягав у тому, щоб за допомогою своїх підводних човнів поставити морські міни в середині протоки. Якби якесь судно затонуло, москва звинуватила б Україну. Міністр закордонних справ Британії Джеймс Клеверлі назвав цю тактику згубною.

Вочевидь, базування Чорноморського флоту росії в Севастополі завжди був міною уповільненої дії для України. Перш за все, за його допомогою москва могла контролювати та використовувати частину Чорного моря та досягати своїх цілей. Цей рашистський клондайк зіграв ключову роль у захопленні Криму 2014 року. А після повномасштабного рашистського вторгнення в Україну півостров став потужною базою окупантів та стратегічним майданчиком нанесення ракетних ударів, запуску смертоносних дронів по Україні…

Тож як тут не мріяти про новий Паризький договір 1856 року, який завершив Кримську війну. Тоді вплив росії в регіоні після її поразки від Британської, Французької та Османської імперій значно ослаб. Одним з найголовніших результатів цього договору була заборона росії розміщувати військовий флот у Севастополі. І ця війна має закінчитися так само. Чорноморський флот рф має бути потоплений, а міжнародне право повинне заборонити росії будувати новий, щоб врешті Чорне море знову не стало ареною для битв. Як і будь-яка країна в світі.

Матеріал підготовлений за підтримки Асоціації «Незалежні регіональні видавці України» в рамках реалізації проєкту Хаб підтримки регіональних медіа. Погляди авторів не обов'язково збігаються з офіційною позицією партнерів.