Досі пахнуть згарищем: як триває реставрація архівних документів, постраждалих під час пожежі у Кам'янці-Подільському

20 років триває робота над ідентифікацією та реставрацією документів, які вдалося врятувати під час пожежі у Кам'янці-Подільському архіві, що сталась у 2003 році. Тоді цю подію визнали гуманітарною катастрофою європейського масштабу. Було знищено або пошкоджено понад 100 тисяч справ п'яти найцінніших фондів, що складають унікальну базу з історії України кінця XVIII – початку ХХ століття.

За цей час вдалось ідентифікувати і описати майже 40 000 справ, або як їх називають архівісти – одиниць зберігання. Кожна справа складається з певної кількості аркушів і за рік реставратори Державного архіву Хмельницької області опрацьовують від 4 до 6 тисяч аркушів пошкоджених документів.

Наразі відреставровані шість відсотків від загальної кількості пошкоджених справ, це близько 100 тисяч аркушів. Загальна ж кількість постраждалих аркушів коливається в межах 3,5 мільйона, це історичні документи з 1796 до 1920 років.

Серед вже відновлених документів більшу частину складають так звані Ревізькі казки, що належать до фонду Подільської казенної палати. Це документи поіменного перепису населення, яке підпадло під ревізії і мало сплачувати податки. Термін «сказка» походить від слова «сказати», тобто запис відомостей з отриманих слів. Особливий вид історичних джерел що виник з реформою оподаткування, яка була проведена в Російській імперії у 1718 році.

На фото - проміжний етап реставрації.

Під час ліквідації пожежі документи рятували в екстреному порядку. Обгорілі, мокрі їх перевозили, заморожували, просушували і до Хмельницького Держархіву документи приїхали розпорошені. Тож першим кроком для архівістів стало - визначити, який аркуш до якої справи належить.

«Коли просушили, постало питання їх розібрати, цих п'ять найцінніших фондів, які були фактично всі в купі. Тобто, яка сторінка, який фрагмент справи, до якого фонду відноситься. Цим питанням понад 10 років займався Юрій Руденко. Його вже немає. Але його великою заслугою є те, що ми взагалі маємо що реставрувати», - розповідає Олександр Войтович, заступник директора, начальник відділу забезпечення збереженості документів Державного архіву Хмельницької області.

Читайте також: Людський дотик їх нищить: як у Хмельницькому оцифровують архівні документи

Важко уявити, який досвід і рівень історичних знань потрібно мати, щоб ідентифікувати і відсортувати кожний окремий документ. Архівіст Юрій Руденко мав виняткову експертність, адже, до того він 20 років пропрацював у кам'янецькому архіві і добре орієнтувався в документах. Після смерті Юрія Руденка темп ідентифікації документів знизився, проте колеги продовжують його справу.

У державному архіві області працює три реставратори, вони «лікують» пошкоджені справи з 2003 року

Після ідентифікації і сортування справи потрапляють у реставраційну лабораторію. І вже тут кожен аркуш в першу чергу очищається від бруду та обгорілих частин. Далі за допомогою спеціального паперу дорощується втрачена частина аркуша і просушується.

І хоч перелік реставраційних робіт можна описати кількома реченнями. насправді цей процес довготривалий. У державному архіві області працює три реставратори, вони «лікують» пошкоджені справи з 2003 року. І щороку підвищують кваліфікацію.

«У 2003 році Держархів області опинився в ситуації, в якій, на той час, ніколи не був жоден інший вітчизняний архів. Зрозуміло, що ані методики з відновлення пошкодженого інформаційного масиву, ані практичного досвіду у працівників установи не було. І той специфічний досвід, який ми зараз маємо, напрацьовувався роками. Це дало змогу повернути до життя оригінали багатьох пошкоджених документів», - каже, Олександр Войтович.

Після просушування документи обрізаються, формуються і консервуються. Далі з новою обкладинкою справа за всіма правилами описується і йде в чергу на оцифрування, потім займає своє місце на полицях сховища.

На фото документи з дорощеною частиною аркуша, готовідо до формування.

На жаль, не всі документи можуть бути ідентифіковані. Значна частина, близько 40 відсотків документів, настільки пошкоджена, що визначити їх зміст майже неможливо, їх реставруватимуть останніми.

«Це аркуші, які втратили велику площу. Тому інформацію на них не можна використати чи прочитати, чи якимось чином скористатися. Ми їх змушені відкладати, вони будуть реставруватись в останню чергу. Жодного аркуша ми не утилізуємо. Вони у нас лежать як на другому корпусі, і чекають свого часу, можливо, зміниться технологія, можливо знайдемо якісь інші рішення», - пояснює, Олександр Войтович.

З новою обкладинкою справа за всіма правилами описується і йде в чергу на оцифрування

Проте після 18 років безпосередніх ідентифікаційно-реставраційних робіт оцінка стану пошкоджених документів є більш оптимістичною ніж у 2003 році – за прогнозами архівістів, близько 60 відсотків аркушів можливо реставрувати. Але прогнозувати скільки на це піде часу - не беруться.

«Ми робимо величезну роботу, і з тих фрагментів складаємо нові справи. Такого в Україні ніхто не робить, і на щастя ніхто з обласних архівів з цим не стикався. Це складний процес. Зараз прогнозувати якісь терміни завершення недоцільно», - каже Олександр Войтович.

За його словами, у пожежі було втрачено близько 100 тисяч справ унікальних фондів:

* «Подільська казенна палата» від 1795 до 1919 року, фонд складали документи про фінансове управління губернії, фінансові збори і податки. Збереглась не велика частина цього фонду, яку в день пожежі було видано до читального залу.

* «Подільське губернське з селянських справ присутствіє» від 1861до1919 року, до пожежі налічував понад 20 тисяч справ, збереглись лише окремі справи.

* «Канцелярія Подільського губернатора» від 1796 до 1917 року – налічував близько 10 тисяч справ, які майже повністю знищений пожежею.

* «Подільський військовий губернатор» від 1796 до 1845 року - повністю втрачений, він налічував 70 тисяч справ.

* Кам'янець-Подільська міська управа від 1874 до 1920 року - збереглись одиниці справ, а налічував більше 9 тисяч.

Олександр Войтович в одному з архівосховищ

Юна КРУШИНСЬКА