Як будівельники з Хмельниччини відновлювали Високопілля на Херсонщині

У липні 2023 року будівельники області розпочали роботи з відновлення об'єктів житлового призначення селища Високопілля, що на Херсонщині. Саме над цим постраждалим від російських загарбників селищем Хмельницька область взяла шевство в рамках Проєкту з відбудови «Пліч-о-пліч».

Що вдалося зробити бригаді будівельників з Хмельниччини на першому етапі його реалізації, та які роботи планують виконувати ближчим часом – у розмові з Леонідом Байдою, інженером-будівельником з Волочиська.

Херсонщина, Високопілля, липень 2023: оглянути об'єкти, які необхідно відремонтувати

Наприкінці травня 2023 року група фахівців з Хмельниччини вирушила на Херсонщину, щоб оглянути зруйновані російською армією будинки, які необхідно було відремонтувати. Той приїзд до Високопілля Леонід Миколайович згадує так:

«Наша група приїхала на центральну площу селища о шостій ранку до адмінбудівлі, вірніше до того, що від неї залишилося. Бігають бездомні собаки та де-не-де видно кілька людей. Тому нас там навіть і розселити не було де: ночували у спортивному залі школи в сусідньому селі за кілька кілометрів від Високопілля. Те, що приємно здивувало особисто мене, що всі тут були разом, у спальних мішках, в залі – і будівельники, і керівники. Там я зустрів одного із керівників проєкту «Пліч-о-пліч», з яким співпрацював, коли оцінював технічний стан будівель у Бучі, Гостомелі та Ірпені. У Київській області ми вирішували,  чи буде будівля мати право на життя чи ні, а тут – зовсім інший підхід. Ми мали були скласти програму, яку після цього мали самі й виконувати».

З дороги навіть не відпочивали, згадує будівельник, нашвидкуруч поснідали та поїхали на оглядини зруйнованих домівок. На місці зустрілися з головою місцевої тергромади, від неї отримали адреси необхідних об'єктів. До речі, у Високопіллі на всіх керівних посадах – виключно жінки, тут і пояснень зайвих не потрібно, каже.

Початково список необхідних для відновлення будинків складався на відсотків 60, розповідає Леонід Миколайович, але потім за словами будівельника, «побачивши, що ми такі справжні українці, і енергійно затребували ще» - додали ще кілька об'єктів. Всього – 28, серед яких було кілька приватних, та переважно багатоквартирні двоповерхові будинки на кілька під'їздів. Два об'єкти для відновлення взяла на себе Хмельницька міськрада, інші роботи мали фінансуватися з бюджетів Хмельницької обласної адміністрації та місцевих громад, а також за кошти благодійників. Так розпочалося відновлення зруйнованих будинків у Високопіллі на кількох вулицях: Вокзальній, Кісельова і Гагаріна. Також ремонту підлягали два приватних будинки по вулицях Першій Заводській і Визволителів.

«Паперові» бар'єри і початок робіт у 40-ка градусну спеку

Весь наступний шлях експертизи та роботи з проєктантом відбувався у Херсоні у тісній співпраці з обласною військовою адміністрацією. Завдяки енергії та наполегливості керівників групи, вдалося швидко вирішити та затвердити всі необхідні документи, щоб розпочати наступний етап. Далі, розповідає Леонід Миколайович, підбирали підрядників та долали «паперові» бар'єри, яких виявилося досить багато на всіх рівнях. Без авансу, тільки з дозволами від військових на перебування у відповідній зоні, спеціалісти з Хмельниччини поїхали на Херсонщину «вже ставати до роботи». Це було 16 липня 2023 року. Поки очікували на доставку необхідного матеріалу, часу не гаяли – розбирали завали, згадує Леонід Байда. Загалом для участі у проєкті «Пліч-о-пліч» було задіяно 8 фірм-підрядників з Хмельниччини, які і забезпечували необхідними будівельними матеріалами.

Леонід Байда розповідає про відновлені об'єкти у Високопіллі під час першого етапу проєкту "Пліч-о-пліч"

Загалом Хмельниччина взяла на себе зобов'язання виконати поточний ремонт 28 житлових об'єктів, а також на другому етапі - капітальний ремонт 19 житлових будинків

Розбирати завали нікому з них у житті не доводилося, тому і досвід вже отримали безпосередньо під час роботи у Високопіллі. З тих об'єктів, які потребували заміни крівлі, повністю знімали пошкоджений шифер і стропильні системи, щоб потім накрити дахи плівкою. Це означало, що будинок готовий до встановлення нового покриття.

Всі проєкти покрівельники з Хмельниччини моделювали на місці, тому що на конструктивні проєкти не було часу та грошей. Але це і не можливо було зробити – кожен будинок мав свої «особливості» руйнування, які необхідно було враховувати. Легше побудувати з фундаменту, аніж намагатися врятувати місцями зруйноване, відмічає під час розмови Леонід Байда, але їм необхідно було вирішувати долю кожного об'єктв, тому для цього залучали навіть довгі консультації телефоном зі своїми колегами з області.

Так вигладали понівечені ворожою армією будинки у Високопіллі у липні 2023 року. Фото: пресслужби Хмельницької ОВА

«Основні питання виникали, коли була, наприклад, зруйнована повністю або частково капітальна стіна, тоді разом вирішували та шукали варіанти, як це все можна було підсилити, - розповідає будівельник. - Нам пощастило, що на Херсонщині в середині літа зовсім немає дощів, - нам про це і місцеві говорили. Тому за підготовлені об'єкти ми не боялися, але з тим «боялися» за себе, бо для більшості з нас місцевий клімат – незвичний. Там постійно стояла спека, тому о 6 ранку вже потрібно було бути на об'єкті, бо з 12 до 14 пополудні робити на дахах нам було нічого за температури у 40 градусів. Проте за тиждень до нових умов адаптувалися, на то ми і будівельники».

Працювали без сніданків, бо роботу потрібно було починати до спеки, проте з обідом та вечерею у напіврозбитій місцевій школі. Саме у ній місцева влада організувала харчування для робітників. Окрім нашої бригади у Високопіллі та сусідніх селах працювали й інші групи з різних областей України. На запитання, чи контактували з колегами – будівельниками, Леонід Миколайович зізнається, що на те часу в них не було. Але одного разу «десь по дорозі» особисто він зустрів будівельника з Тернопільщини – бригада з їх області займалася відновленням селища Потьомкіне, яке знаходилося в 5 кілометрах від Високопілля. Кілька разів спілкувалися з колегами – будівельниками з Черкаської області та бачили роботу міжнародників з ООН, які займалися заміною пошкодженого шиферу без капітального ремонту.

Завершили перший етап, у грудні 2023 – розпочали другий

Проєкт з відбудови «Пліч-о-пліч» - це про відновлення на рівні громада-громаді або регіон-регіону. Кожна з областей нашої держави взяла шевство над самими зруйнованими регіонами України, інфраструктура яких була знищена російськими загарбниками. Фінансується проєкт з місцевих, обласного та державного бюджетів, а також до нього залучають кошти благодійників.

«Пліч-о-пліч» є складовою частиною концепції глобального проєкту «We build Ukraine», який Україна презентувала партнерам на Міжнародній Лондонській конференції в червні 2023 року. Його основною метою було об'єднати всіх міжнародних партнерів, які вже долучені або планують доєднатися до відновлення України.

Хмельниччина в цьому проєкті зайнялася відновленням об'єктів житлового призначення селища Високопілля Херсонської області. На момент приїзду першої групи спеціалістів з області, які мали оглянути об'єми робіт і скласти весь необхідний для їх виконання кошторис, селище було зруйноване на 80%. Задача була одна – повернути життя до громади, в якій до війни мешкало близько 4 тисяч людей.

На момент початку проєкту з відновлення "Пліч-о-пліч" селище Високопілля було зруйноване на 80%. Фото: пресслужби Хмельницької ОВА

Як повідомляють в Хмельницькій обласній адміністрації, всього у кілька етапів було заплановано виконання робіт з поточного ремонту 28 та капітального ремонту 19 житлових будинків. Це надасть можливість зробити придатними для проживання 257 помешкань.

На першому етапі заміняли вікна, двері, дахи та покрівлі, розповідає далі будівельник Леонід Байда. Ще додатково входив ремонт під'їздів, але на той момент його майже не робили, бо були такі об'єкти, які потребували додаткових робіт. До прикладу, від мінометного удару зруйновалося пів стіни, і в звіті необхідно було прописувати цегляну кладку. Також рехтували розбиті вентеляційні канали та робили водостоки. До речі, всю необхідну спеціальну техніку приганяли «з дому».

На першому етапі група будівельників та спеціалістів з Хмельниччини заміняли вікна, двері, дахи та покрівлі. Фото: пресслужби Хмельницької ОВА

«Щоб ви розуміли наші темпи робіт: крівлю 16-квартирного будинку ми повністю перекривали в середньому за місяць. І додатково брали ще днів десять на необхідні поточні роботи на цьому об'єкті. Всілякі за той час були труднощі. Іноді з комплектуванням, наприклад, тому що відстань від Хмельницького до Високопілля – 750 кілометрів, і якщо ми, не дай боже, «проморгали» пару одиниць профлистів, то дістати їх було б надзвичайно важко, оскільки замовляли його у Польщі. Але наша професійність нас рятувала, та і загалом збоїв по комплектації матеріалів у нас не було», - розповідає Леонід Миколайович.

Зараз триває другий етап проєкту з відновлення «Пліч-о-пліч», який розпочався у грудні минулого року. Капітальний ремонт житлової та соціальної інфраструктури, а також благоустрій територій з «Урбан-парком», повинен здійснюватися за рахунок державних коштів. На лютий місяць цього року роботи з поточного ремонту на більшості об'єктів було завершено, розпочато утеплення та оздоблення фасадів на п'яти об'єктах.

У довідці для сайту «Є ye.ua» від пресслужби Хмельницької обласної адміністрації від 3 березня цього року було зазначено, що у 2023 році на проєкт «Пліч-о-пліч» було виділено 61,1 мільйон гривень: 41,1 мільйон гривень з бюджетів місцевого самоврядування та 20 мільйонів гривень з обласного бюджету Хмельницької області.

«Кошти з державного бюджету на роботи в рамках ініціативи «Пліч-о-Пліч» для робіт, які виконуються підприємствами Хмельницької області, не виділялись. Кошти, які були виділені, розподілили згідно першочергових потреб на роботи обох етапів. Загальна потреба дофінансування запланованих робіт з державного бюджету складає близько 335,7 мільйона гривень», - зазначили у пресслужбі Хмельницької ОВА.

«Мишача» історія наостанок

Розмова з Леонідом Байдою відбувалася на початку лютого цього року. Чоловік саме повернувся з санаторного лікування. У Високопіллі він не був «довгих два місяці», як сам і висловився, проте за цей час постійно вирішував робочі питання телефоном. За тиждень вже мав туди вирушати знову. На прохання пригадати цікаву історію, одразу згадав, що його більше вразило.

«Для розселення нам запропонували квартиру на першому поверсі. І поки ми облаштовувалися, побачили, що там табунами бігають миші. А чому? Херсонські степи здебільшого заміновані, і на них росте бур'ян, тому навіть миша не має що робити в тих степах. І вона йде до житла. За ніч, бувало, ми ловили до півтора десятка мишей. От що мені запам'яталося – постійна боротьба з мишами. І це було по всіх будинках. До речі, коли ми здавали об'єкт, то на флагштоку поставили прапор нашого Волочиська, який нам передали з громади. У нас прапор особливий, тому деякі місцеві навіть запитували, що це – прапор Швейцарії? Приємно, звісно, ти йдеш по вулиці, до тебе всі вітаються, запитують, коли у них будемо проводити ремонтні роботи... Так, звісно, багато технічних спірних питань та важко загалом, але те, що ми там робимо корисні і потрібні речі, я це відчував. Та й загалом так і повинно бути, бо хто ж, як не ми?».

Читайте також: Крафтові олії, духмяний хліб і місцевий туризм: як донька ветерана з батьками розвивають власну справу