На Дунаєвеччині та Шепетівщині попрощалися з полеглими Героями

Вічна шана полеглим захисникам. Фото: зі фейсбук-сторінкок Дунаєвецької та Судилківської ТГ

Захисники полягли за Україну...

На Дунаєвеччині та Шепетівщині попрощалися з Героями, життя яких забрала російсько-українська війна.

Учора, 8 червня, жителі Дунаєвецької громади сьогодні зустріли полеглого Героя, сина, брата, односельця, солдата, командира розвідувального відділення розвідувального взводу розвідувальної роти – Сергія Валерійовича Токара.

Як повідомляють в Дунаєвецькій міській раді, 4 червня Сергій Токар помер у лікувальному закладі в місті Дніпро, внаслідок отриманих поранень під час виконання бойового завдання.

Народився Герой в селі Великий Карабчіїв Городоцького району, де закінчив місцеву школу. Вступив до Вінницького транспортного фахового коледжу, здобув спеціальність «майстер шляховий». Згодом став студентом Донецького фінансово-економічного університету, отримав спеціальність економіста. Був підтримкою та розрадою для батьків. Працював менеджером.

«Але війна змусила його відкласти свої звичні справи та взяти до рук зброю. У липні минулого року отримав повістку. Проходив навчання у Британії. Та за прикладом батька пішов на фронт не вагаючись, маючи усвідомлення своєї місії та обов'язку перед рідною землею. Проте, ціна війни велика. Під час виконання бойового завдання на Донецькому напрямку Сергій отримав поранення, через що його серце зупинилось назавжди…», - розповідають в міській раді.

Йому було всього 28 років… Поховали захисника у селі Нестерівці на Дунаєвеччині, звідки родом батько, з усіма військовими почестями.

8 червня жителі Дунаєвецької громади сьогодні зустріли полеглого Героя Сергія Валерійовича Токара. Фото: Дунаєвецької міської ради

На Шепетівщині 7 червня зі скорботою та болем у душі в останню земну дорогу провели Героя, жителя села Велика Медведівка Судилківської тер громади Олега Олександровича Олійника.

Як повідомляють у громаді, народився Герой 19 лютого 1974 року у селі Велика Медведівка, тут пройшло дитинство. Після закінчення школи навчався професії водія у Шепетівці.

На військову службу Олег Олійник був призваний у листопаді 2023 року. Водій-механік зенітно-ракетної бригади однієї з військових частин, солдат, вірний присязі син України, патріот рідної землі, надійний побратим і товариш, у складі зенітно-ракетної бригади відважно захищав небо України від російського агресора.

5 червня 2024 року його хоробре серце перестало битися… У Олега Олександровича залишилися дружина, донька та син.

Поховали Героя у рідній Великій Медведівці з усіма військовими почестями.