Скіфський курган досліджують на Хмельниччині: чим він унікальний та які відкриття зробили археологи

Третій тиждень поспіль на Дунаєвеччині тривають масштабні археологічні розкопки: між селами Міцівці та Маліївці досліджують один з найбільших скіфських курганів на Поділлі.

За словами археологів, такий курган могли збудувати тільки володарю. Свого часу його висота сягала 4-х метрів, нині – вдвічі менша. Оскільки курган неодноразово грабували, а згодом почали розорювати, то він міг зникнути взагалі. Аби дослідити його та зберегти знання про нього для історії – директорка Маліївецького обласного історико-культурного музею Анастасія Донець ініціювала розкопки, на які дав дозвіл Інститут археології НАН України.

«Це перший досвід співпраці нашого музею з археологічною експедицією, - каже Анастасія Донець. - Для нас це дуже важливо, бо таким чином ми закриваємо хронологічну вертикаль, досліджуючи історію нашого краю від найдавніших часів і до сьогодення».

На розкопках працюють студенти двох вишів з Хмельниччини – Кам'янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка та Хмельницької гуманітарно-педагогічної академії. Очолює розкопки доцент кафедри археології Кам'янець-Подільського національного університету кандидат історичних наук Віталій Гуцал.

На Дунаєвеччині тривають масштабні археологічні розкопки: між селами Міцівці та Маліївці досліджують один з найбільших скіфських курганів на Поділлі

Чим особливий цей курган, що вдалося з'ясувати в процесі розкопок та які відкриття наразі вже зробили, дізнавалися кореспонденти сайту «Є ye.ua».

Чим особливе місце досліджень

За словами Віталія Гуцала, у 80-х роках ХХ століття курган був зафіксований висотою 4 метри. Його суттєва висота спочатку не дозволяла проводити тут сільгоспроботи. А от мародери навідувалися сюди регулярно. Згодом курган почали розорювати і під час сільськогосподарських робіт. Тож з кожним роком знайти якісь речі, які б допомогли встановити його походження та зробити історичні відкриття щодо давніх часів краю, втрачалися. Адже пам'ятка могла зникнути взагалі.

Очолює розкопки доцент кафедри археології Кам'янець-Подільського національного університету кандидат історичних наук Віталій Гуцал

Як розповідає Віталій Гуцал, попередньо курган відносили до скіфського часу. Власне, забігаючи наперед, це датування й підтвердили знахідки глиняного посуду під час розкопок. З огляду на них, а також на обряд поховання, який тут виявили археологи, можна говорити про те, що цей курган належить до раннього залізного віку – йому близько двох з половиною тисяч років.

Які відкриття вдалося зробити

Під час досліджень археологи вже заглибилися на два метри та дійшли до давнього горизонту. Кілька днів тому тут виявили кістяк людини, фрагменти глиняного посуду, а наразі дісталися до залишків обгорілого дерева.

«Це дерево пролежало в землі понад дві з половиною тисячі років. Це швидше за все дуб», - каже Віталій Гуцал.

Наразі дослідники дісталися до залишків обгорілого дерева

У своїй практиці він дослідив кілька десятків курганів. Зізнається, цей відрізняється від усіх раніше ним досліджених своїми конструктивними особливостями.

«Під час будівництва цього кургану не використовувалося каміння, яке характерне для скіфських курганів. Він збудований лише з землі та дерева, яке виконувало тут якість конструктивні функції. Зокрема ми виявили дві дерев'яні стіни, спалені в процесі обряду», - каже Віталій Гуцал.

Це дерево пролежало в землі понад дві з половиною тисячі років

Виявили в процесі розкопок також і залишки стовпових ям. За словами археолога, швидше за все дерев'яні стовпи стояли по колу, утворюючи шатроподібну конструкцію довкола поховальної камери.

Все це свідчить про те, що курган не просто насипали землею. За словами археолога, тут навіть інша структура грунту: вона свідчить про те, що земля була з якимись органічними домішками.

«Скажімо, під час будівництва могли брати в долинах заплав високу траву, скручувати її вальками. Тут навіть видно такі круглі виямки. І з таких вальків будували цей центральний насип», - каже Віталій Гуцал.

Виявили в процесі розкопок також і залишки стовпових ям. За словами археолога, швидше за все дерев'яні стовпи стояли по колу, утворюючи шатроподібну конструкцію

Також під час розкопок вже знайшли одне поховання. Кістяк був розкиданий, і це свідчить про те, що воно було неодноразово розграбоване.

Припускають, що це супроводжуюче поховання, скажімо, слуги, який був похований, щоб прислуговувати володарю, для якого власне звели курган, в потойбічному світі.

За словами Віталія Гуцала, кістяк лежав на згорілому шарі дерева, також дерево було зверху. Скоріше за все тіло було покладене на якусь дерев'яну конструкцію та підпалене. Про те, що воно піддавалося термічному впливу, свідчать залишки на кістках.

Також під час розкопок вже знайшли одне поховання. Кістяк був розкиданий, і це свідчить про те, що воно було неодноразово розграбоване

У скіфів це була частина поховального ритуалу. Хоч, каже Віталій Гуцал, для скіфів не характерна кремація, все ж для нашої подільської групи скіфського часу, простежується таке спалення в час раннього залізного віку.

Також тут були знайдені, як ми вже згадували, уламки глиняного посуду, за якими, власне, вже можна попередньо стверджувати, що курган таки належить до раннього залізного віку.

Що планують далі

Наразі розкопки тривають. Дослідники сподіваються знайти основне поховання. Тож кому скіфи насипали цей курган – питання поки відкрите.

А в майбутньому, після досліджень, на цьому місці є ідея облаштувати скансен – музей просто неба. За словами Анастасії Донець, тут можна облаштувати для туристів підхід до пам'ятки, встановити інформаційні таблички. Це буде зручно, адже курган неподалік від дороги. До слова, це може бути перший скансен на місці пам'ятки археології на Поділлі.

У майбутньому, після досліджень, на цьому місці є ідея облаштувати скансен – музей просто неба

Підписатися на канал "Є" в Youtube