П'ятьох захисників України провели в останню дорогу в громадах Хмельниччини

Вічна шана захисникам України, життя яких обірвалося... Фото: Славутської міської ради

Вони боролися за незалежність України з російськими окупантами.

У громадах Хмельниччини учора, 1 серпня, прощалися з полеглими воїнами, які захищали Україну від ворога. В Кам'янці-Подільському в останню земну дорогу проводжали Ігоря Білика, у Славуті – Руслана Дубіну. У Грицеві на Шепетівщині прощалися з Григорієм Порядком, у Старокостянтинівській громаді – з Василем Бондарчуком, на Новоушиччині - з Валерієм Гординським...

Кам'янчани прощалися з мужнім захисником, добровольцем Ігорем Біликом.

Як повідомляють в міській раді, він став на захист України ще у 2014 році. З початком повномасштабного вторгнення Ігор долучився до сил територіальної оборони.

«Разом з побратимами тримав оборону й отримав поранення на Куп'янському напрямку, а далі - Сумщина. «Борода» - так кликали його побратими. Вони відгукуються про нього як про чуйного, доброго чоловіка. На жаль, важка хвороба забрала його життя. Щиро співчуваю мамі, брату і всім близьким, які переживають цю важку втрату», - висловлюють слова співчуття в міській раді.

Ігор Білик знайшов останній спочинок на Алеї Слави у Кам'янці-Подільському.

Кам'янчани прощалися з добровольцем Ігорем Біликом. Фото: Кам'янець-Подільської міської ради

Славутська громада провела в останню земну дорогу Героя-земляка Руслана Анатолійовича Дубіну.

Як повідомляють у виконавчому комітеті Славутської міської ради, народився Руслан 5 грудня 1977 року в селі Шевченко на Славутчині. Перед тим, як піти до війська працював монтером колії магістрально залізничного транспорту. У 2022 році був мобілізований до лав Збройних Сил України. Служив у складі 95-ої окремо десантно-штурмової бригади...

«Вірний присязі своїй Батьківщині, українському народу, мужньо виконавши військовий обов'язок, солдат Дубіна Руслан Анатолійович загинув 29 липня 2024 року у бою поблизу населеного пункту Клебан Бик Костянтинівського району Донецької області. У Захисника України залишися дружина, донька, мати. Герой прагнув перемоги, чекав відпустку і дуже хотів потрапити на день народження до своєї донечки, але не судилось...», - розповідають у громаді.

Поховали Руслана у Славуті на «Новому кладовищі» з усіма військовими почестями.

Славутська громада провела в останню земну дорогу Героя-земляка Руслана Дубіну. Фото: виконавчого комітету Славутської міської ради

Остання дорога захисника Григорія Порядка з Грицева, що на Шепетівщині, була встелена квітами… Як повідомляють у Грицівській громаді, захисник помер 18 липня від поранень, несумісних з життям.

Григорій Григорович народився 1965 року в селищі Гриців та до початку військової служби мешкав в рідному селищі. Ставши на захист України був радіотелефоністом стрілецького батальйону однієї з військових частин та помер внаслідок поранень від мінного вибуху…

Остання дорога захисника Григорія Порядка з Грицева, що на Шепетівщині, була встелена квітами… Фото: Грицівської сільської ради

У Старокостянтинівській громаді відбулася церемонія прощання із захисником України, солдатом Василем Вікторовичем Бондарчуком.

Як повідомляють в Старокостянтинівській міській раді, вірний військовій присязі, Василь Бондарчук помер 27 липня 2024 року від ускладнень після поранення, яке отримав під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Невське Сватівського району Луганської області.

Поховали Василя Бондарчука на кладовищі в селі Пашківці.

У Старокостянтинівській громаді прощалися із захисником України Василем Бондарчуком. Фото: з фейсбук-сторінки Старокостянтинівської міської ради

Новоушицька громада провела в останню дорогу Валерія В'ячеславовича Гординського.

Як повідомляють в Новоушицькій територіальній громаді, Валерій народився 20 червня 1987 року в селі Вільховець. Навчався у Вільховецькій середній школі, проходив строкову службу в армії. Працював у місцевому колгоспі та на різних роботах.

«Після початку повномасштабного вторгнення був призваний до лав ЗСУ по мобілізації. Валерій Гординський брав участь у бойових діях у складі 53-ї механізованої бригади. Був поранений, лікувався у госпіталі. Його серце зупинилося 31 липня у селі Вільховець», - повідомляють у громаді.

У Валерія залишилися мама, дружина, донька та син, брат. Йому навіки 37 років...