Ціни “в тумані”

З одного боку – нібито для зростання немає ніяких підстав, з іншого – нинішня нестабільність на енергетичному та валютному ринках в Україні та економічна криза у Європі не дозволяють об'єктивно оцінювати ситуацію.

Свинина – 40-50 гривень, яловичина – 60-68, яйця – 20, домашній сир – 35-37, домашня сметана – 40-45 гривень. Ціни на центральному продовольчому ринку у Хмельницькому “кусаються”. Однак, зважаючи на те, що покупців зовсім негусто, продавці одразу намагаються втримати потенційного покупця, застосовуючи найпопулярніший метод – зниження ціни “тільки для вас”. Таким чином домашній сир стає дешевшим на дві гривні, кілограм яловичини – аж на чотири. І тільки продавчиня свинини залишається незворушною. “Знаєте, скільки коштує того кабанця вигодувати, - з образою каже жінка. - прибутку майже не маємо, просто гроші потрібні – за синове навчання заплатити”. А на яйця ціну і не потрібно знижувати: й так чимало охочих купити десяток домашніх яєчок з жовтим жовтком за 20 гривень. Справді, протягом року ціни на продукти харчування зросли. За офіційною інформацією, цінові коливання на продукти відбулися в межах 2-5 відсотків. Найбільше подорожчала олія. За інформацією управління АПК, олія на цей рік вже виросла на 22 відсотки іНа 2-4 відсотки може подорожчати і м'ясна продукція. Одним з кандидатів на подорожчання експерти вважають і олію, тим більше, що області її не виробляють зовсім. Загалом, за словами Лариси Мовчан, порвінюючи ріст цін цього року та минулого, можна стверджувати, що ціни “тримаються” стійко.

На 17 продуктів харчування ціни регулює держава

Щоправда, ця регуляція стосується лише торговельної надбавки. “Постанова Кабінету Міністрів України ще 25 грудня 1996 року надала обласним державним адміністраціям повноваження здійснювати регулювання цін шляхом встановлення граничних торгівельних надбавок, - розповідає заступник начальника головного управління економіки облдержадміністрації – начальник управління цінової політики та підтримки підприємництва Олена Дмитрієнко. - До списку продуктів, які підпадають під цю постанову, увійшли 17 найнеобхідніших. Серед них: борошно вищого гатунку, три види хліба (з борошна вищого, першого гатунку та суміші борошна житнього та першого гатунку), яловичина та свинина, ковбасні вироби другого гатунку, цукор, гречка, олія, масло вершкове (72 відсотки жирності), пшоно, молоко, сметана (до 20 відсотків жирності), домашній сир (до 9 відсотків жирності)”. Зрозуміло, що йдеться лише про торгівельну мережу. Дозволена надбавка на названі продукти - від 10 до 15 відсотків від вартості виробника або митної вартості. Загалом же ціна продукції складається з ціни виробника, торгівельної надбавки та транспортних витрат. І хоч держава намагається вплинути на ціну продуктів першої необхідності, але вплив цей досить невеликий. Адже виробник може у будь-який момент підвищити ціну на свою продукцію. Хоч зробити це не так просто. Насамперед, виробник має обгрунтувати це підвищення. Ці пропозиції вивчає інспекція з контролю за цінами. З висновком інспекції та декларацією, у якій виробник обгрунтовує підвищення ціни, він звертається в обласну державну адміністрацію. “Ми вивчаємо ці документи – спершу, з точки зору, чи ціна не перевищує середній рівень ціни на продукцію в області та Україні”, - пояснює Олена Миколаївна.

Сир, ковбаси вищого гатунку – у “вільній зоні”

На усю іншу продукцію, яка не увійшла до списку державної регуляції цін, ціною керує ринок. Тому експерти припускають можливість подорожчання твердого сиру, ковбасних виробів вищого гатунку. Це, насамперед, залежить від закупівельної ціни на молоко та м'ясо. Адже близько 70 відсотків сировини купують у населення, і сьогодні стоїть питання про те, щоб закупівельні ціни були достойні (насамперед, це стосується молока).

В тому, що влітку «молочка» дешевшає, а з осені починає потроху дорожчати, є сезонний фактор, адже з настанням холодів надої у корів дещо знижуються. А тому спеціалісти кажуть, що й цьогоріч відпускна ціна цих продуктів безпосередньо залежатиме від ціни на молочну сировину.

«Те, що літній період характеризується зниженням ціни на молоко, сметану, сири – спостерігається з року в рік, - каже економіст Деражнянсьекого молочного заводу Надія Коротун. - Влітку молока, як правило, більше, тож ціна на сировину дещо знижується і це, в свою чергу, тягне за собою і зниження на молочну продукцію. Взимку – молока меншає, а в умовах конкуренції ціна на сировину зростає, що впливає і на вартість готової продукції. Якщо вдатися до підрахунків, то з літа і до нинішнього часу сировина, яку ми закуповуємо в населення та сільгосппідприємств, здорожчала десь на 30 відсотків. Звісно, це відбивається на ціні готової продукції, адже витрати на сировину - головна складова собівартості. Ще один чинник — зростання вартості енергоносіїв та пально-мастильних матеріалів, що також впливає на відпускні ціни. У зв'язку з цим, в середньому за два місяці молочні продукти підприємства здорожчали десь на 5-7 відсотків. Втім, якщо закупівельна вартість сировини й надалі зростатиме, то і молоко, і сир, і масло піднімуться у ціні”.

А от хліб, борошно, овочі, крупи взагалі не дорожчатимуть. За словами заступника начальника- начальника відділу управління агропромислового розвитку облдержадміністрації Лариси Молчан, запасів цієї продукції в області більше ніж достаньо “Проаналізувавши очікуваний рівень забезпечення потреб населення Хмельниччини відповідно до встановлених норм споживання, слід відмитити, що область на 130 відсотків забезпечена молоком та молокопродуктами, на 150 відсотків яйцями, плодами та ягодами область забезпечена на 190 відсотків, а овочами на 160, - розповідає Лариса Сергієвна. - В десять разів більше до потреби в нас вироблено картоплі та в чотири рази більше очікується на виробництво цукру”.

Керівник СТОВ «Старт» Теофіпольского району, Герой України Василь Петринюк переконаний, що ціновою політикою на сільськогосподарську продукцію керує бізнес, а не держава, як це робиться у розвинутих країнах світу. “Я вже не раз говорив у вищих ешелонах влади про те, що з ринку сільськогосподарської продукції потрібно забрати тіньовиків, «чорний бізнес». Проте, до моїх порад ніхто не дослухається. І сьогодні душа болить за селянина, який змушений продавати заготівельникам вирощеного важкою працею кабанця менше, ніж по шістнадцять гривень за кілограм, хоча на ринку свинина дорожча майже вдвічі. У чиїх кишенях осідає ця різниця? Якби сказали, що держава податками обклала, то ці кошти були б у бюджеті. А їх там і поготів ніхто не бачив. Так триватиме доти, поки в нас не буде чітко сформованої мережі оптових ринків для систематичних закупівель сільгосппродукції, поки буде відсутній контроль за цінами на самому ринку”, - каже Василь Петринюк. За його словами, навіть великі агропідприємства, не кажучи вже про простих селян, позбавлені будь-яких важелів впливу на реалізаційну ціну продукції, яку ж самі виробляють. Бо її диктують закупівельники. І те, що в районних та обласному центрах організовують ярмарки з продажу сільськогосподарської продукції за цінами виробника, не є фактором реального впливу на цінову політику, а всього-на-всього популізм. Влада на місцях хоче показати, що вона щось намагається робити, зауважує відомий не тільки в Україні, а й далеко за її межами, аграрій.

Соціальні сорти хліба дорожчати не будуть

За даними управління економіки, наша область за рівнем середніх цін на продукти харчування посідає 4-7 місця в державі. Найдешевші в Україні у нас хліб та гречка. “Якщо останнім часом гречка, в середньому, в державі подешевшала на шість відсотків, то в області – на дванадцять, - каже Олена Дмитрієнко. Хліб в інших областях подорожчав, в середньому, на п'ять відсотків, а у нас взагалі не дорожчав, і передумов на підвищення ціни немає”. Такої самої думки й Лариса Молчан. За її словами щоб запобігти росту ціни на масові сорти хліба з початку року хлібопекарським підприємствам регіону виділено за пільговими цінами згідно укладених угод 3142 тонн пгенічного та 2586 тон житнього борошна. На сьогодні в області одні з найнижчих в державі гуртово-відпускні та роздрібні ціни на хліб сортів масового вжитку.
“Один виробник ніколи сам ціни не піднімає, - каже керівник. відомої в області торгової марки «Мамин хліб» із Красилова Олег Білявець. - Як правило, це робить ціла група виробників. Але дехто на цьому намагається зробити якийсь піар, і смикають індивідуально кожного. Хочу зауважити, що ціни на нашу продукцію зростають не з ініціативи її виробників, а паралельно із збільшенням вартості енергоносіїв та сировини. І то не завжди. Скажімо, після жовтневого подорожчання природного газу для промислових споживачів в межах вісімсот гривень за тисячу кубометрів (ціна на сировину не піднімалася), ми поки що утримуємо вартість нашої продукції на стабільному рівні. Зараз проводимо калькуляцію всієї продукції і визначаємося, скільки ще часу зможемо стримувати від зростання ціну хліба та хлібобулочних виробів, аби їх випуск не був для нас збитковим”.