ye-logo.v1.2

«Раптом здійнявся вихор, і на небі з’явився хрест»

Історія 7959
Селяни стали свідками знамення, коли закладали  перший камінь під  фундамент нової церкви
Селяни стали свідками знамення, коли закладали перший камінь під фундамент нової церкви. Фото: автора

Коли у Гвардійському закладали камінь під церкву, мешканці села стали свідками Божого знамення

Село Гвардійське Хмельницького району добре відоме серед краєзнавців та істориків. Воно має давню історію: польський шляхтич чеського походження Міколай Гербурт заснував поселення у другій половині ХVI століття і назвав його Фельштин на честь свого родового помістя (цю назву поселення зберегло до 1947 року). Містечко користувалося Магдебурзьким правом та мало власну фортецю, вали якої збереглися до наших днів, мало право проводити ярмарки на свято трьох Королів (Йордань) та на Святу Трійцю, а його мешканці були звільнені від податків і повинностей.
У Гвардійському є одразу кілька пам’яток, відомих за межами села та навіть області. По-перше, це вимірювальний пункт геодезичної дуги Струве, за якою на початку ХІХ століття визначали параметри Землі. У 2005 році ЮНЕСКО внесло дугу до всесвітньої спадщини, під охорону взято 34 пункти, серед них і пункт у Гвардійському. По-друге, це величний костел Святого Войцеха, історія якого налічує понад 400 років (кам’яний храм був зведений на зміну дерев’яному у 1753-1791 роках). Переживши важкі радянські часи, у роки незалежності храм відновив свою діяльність. Тепер це місце паломництва для католиків і цікавий архітектурний об’єкт для туристів.

Також селище відоме великою єврейською общиною. У ХІХ столітті у Фельштині проживало три тисячі мешканців, із них близько половини були євреї. Існувало навіть дві сільські ради, українська та єврейська. Тепер про колись численну громаду нагадує поросле травою і майже зникле кладовище, поряд з яким стоїть пам’ятний знак. Він вшановує загиблих євреїв під час погрому 1919 року та у роки Другої світової війни (в описі історії села використані матеріали дослідження учениць Гвардійського НВК Лесі Цімар і Наталі Бебех – прим. авт.).

Боже знамення

Хоча до наших днів у селі не збереглося старовинного православного храму, однак можна знайти згадки про його існування в історичних джерелах.

«Юхим Сіцінський в «Історичних відомостях про приходи і церкви Подільської єпархії» згадує, що у Фельштині була православна церква. Старожили також розповідають про існування церкви у роки Другої світової війни. Є й давні перекази про дерев’яну церкву, яка згоріла разом із селом під час набігів кримських татар», – розповідає настоятель Свято-Успенської церкви у селі Гвардійському протоієрей Микола.

Коли він 24 роки тому приїхав у Гвардійське, богослужіння проводили у звичайному житловому будинку, пристосованому під церкву. Це приміщення православні викупили у католиків, коли тим повернули костел Святого Войцеха. Наприкінці 1990-х громада на чолі із священиком вирішила побудувати новий великий храм. Коли закладали перший камінь (27 травня 2001 року), кілька сотень селян стали свідками Божого знамення, після чого зрозуміли, що місце під церкву вибрали правильно.

«Стояла дуже тиха погода, на небі не було ні хмаринки. Аж тут здійнявся справжній вихор і у небі утворився хрест із хмар. Видіння тривало недовго, однак усі встигли його побачити, навіть сфотографували. А через мить усе стихло», – розповідає мешканка Гвардійського Світлана Пирожок.

Тепер фотографія із хрестом, який явився людям, прикрашає храм.

Церкву будували протягом 13 років на пожертви місцевих мешканців. Великий цегляний храм у вигляді хреста та з дзвіницею при вході, практично готовий. Ще тривають роботи із зовнішнього і внутрішнього облаштування, розпис стін, однак храм відкритий для прочан. Перша служба відбулася влітку минулого року, а 30 жовтня його освятив митрополит Хмельницький і Старокостянтинівський Антоній. Тепер щосуботи і щонеділі, а також на великі свята, тут відбуваються богослужіння.

Цілюща вода

Є у Гвардійському і нерукотворні речі, які заслуговують на увагу мандрівників і… паломників. Це невеличке джерело із цілющою, як переконані місцеві мешканці, водою. Із цим місцем пов’язана цікава легенда.

У давні часи стояла тут дерев’яна православна церква. З невідомих причин одного дня храм пішов під землю, а на його місці забило джерело, яке і досі напуває місцевих мешканців святою водою. Кілька років тому джерело освятили, встановили тут криничку з куполом, хрест, а також викопали невеликий басейн. 1 липня 2012 року відбулося освячення води та богослужіння на честь ікони Божої Матері «Біля Джерела».

Вода у цій купелі залишається крижаною в спеку та не замерзає у найлютіші морози.

«Багато людей набирають тут воду, купаються. Приїздять за водою з сусідніх сіл та навіть з інших районів, – розповідає мешканець Гвардійського Анатолій Олійник. – Наша вода цілюща і корисна, багата на мінерали і кремній. За ініціативи мешканця сусідніх Райковець Володимира Киндюка було проведено лабораторне дослідження, що підтвердило її корисні властивості». Перевірити якість води із місцевого джерела можна і в домашніх умовах, для цього достатньо її прокип’ятити.

«Чим менше випадає осаду і чим тонша плівка утворюється на воді, тим вона краща. На воді із Гвардійського джерела плівка практично відсутня, а осаду взагалі немає, – розповідає священик. – Перед будівництвом нової церкви у селі запрошували геодезистів, вони підтвердили, що вода хороша, адже вона фільтрується через блакитну глину, яка здавна відома своїми цілющими властивостями».

Коментарі:

Інформація з інших ресурсів

Популярні новини

Новини Хмельниччини
Останні оголошення
  Так  Ні, дякую