ye-logo.v1.2
14 Листопада, 2019

Життя в мистецтві

Валерій Пузік Історія 2481

Уявити тільки, що по вулицях Хмельницького, в кінці ХІХ століття, бігав босоногий хлопчина на ймення Георгій. Хто б міг подумати ким він стане? Яких вершин досягне?

Народився він 31 липня 1886 року в сім’ї Семена і Катерини Верейських. Ще з дитинства хлопчик захопився малюванням і, коли у 1895 році сім’я переїздить до Харкова, малюнки Георгія показали відомому пейзажисту Є.Є. Шрейдеру, який утримував художню студію. Так одночасно обдарований хлопчина почав учитись в гімназії і студії. А вже 1904 році відбулась перша виставка робіт молодого художника на „Весняній художній виставці” у Харкові. Одночасно з цим закінчивни гімназію із золотою медаллю він вступає на юридичний факультет Харківського університету. Під час навчання, ставши свідком подій 9 січня 1905 року в Петербурзі, що в історію увійшли, як „кривава неділя”, Георгій Семенович бере участь у збройному повстанні. Його арештовують. Після чотирьох місячного ув’язнення він був звільнений батьками, які взяли його на поруки і вже невдовзі під іменем свого товариша він емігрує.
У 1907 році Георгій повертається у Харків. На той час його кримінальна справа була вже закрита. Він поновлюється в університеті. У 1911 році переїздить до Петербурга. Тодi ж він закінчує університет і повністю віддається мистецтву. Протягом кількох років Верейський співпрацює із журналом „Театр і мистецтво”, працює в „Новій художній майстерні”.
Після призову в армію (1916) його, як художника приставили до „Трофейної комісії” малювати портрети георгіївських кавалерів. Весною 1918 р. демобілізований Георгій знову повертається в Петербург. Працює в Ермітажі хранителем гравюрного відділу, а з 1922 викладає в Академії мистецтв.
У двадцятих роках митець займається потретною, пейзажною гpафікою, а також живописом. Особливу увагу привертають портрети М.І. Кареєва, С. Прокофєва, М.О.Волошина.
У 1922 і 1927 роках виходять друком дві серії альбомів „Портрети російських художників”; альбоми „Письменники” - у 1928 ті 1929 роках. На прохання К.Є. Ворошилова протягом 1932 по 1936 рр. Верейський створює серію літографських портретів радянських льотчиків. А це понад двохсот аркушів.
Загалом художник повстає перед нами майстром, як портрету так і пейзажу. Проживши майже усе своє життя в Петербурзі Георгій прекрасно передав у своїх, присв’ячених місту, творах усі його стани, характери жителів. Верейський невтомно працював та удосконалював свою майстерність все життя. Творчість митця у 1962 році отримала всенародне визнання – йому було присвоєно звання народного художника РРФСР.
Помер Георгій Семенович Верейський 18 грудня 1964 року.
Особливу увагу привертають до себе такі роботи, як „Портрет матері” (Акварель. 1930), „Ліс влітку” (Акварель. 1948-50рр.), офорт „Прасувальниця” (1937), психологічний портрет академіка Й. А. Орбелі (1942). Серед ранніх робіт варто згадати учнівський портрет „Натурщик в червоному береті” ( Полотно. Олія. 1904) та ескіз „Портрет матері” 1903 року.
На сьогодні творчість Верейського вважають класикою реалізму. Його графічні роботи вражають внутрішнім психологізмом. Автор постає перед нами справжнім літописцем першої половини ХХ століття. Зумівши відобразити, у своїх роботах, потік і розвиток усіх відгалуджень суспільного життя він дав нам змогу відчути і побачити людей, природу такими, якими вони були тоді, а роботи Георгія Семеновича являються яскравими ілюстраціями життєвого шляху самого митця...

 

Читайте новини на нашому Телеграмі

Коментарі:

До теми

Інформація з інших ресурсів

Популярні новини

Останні оголошення
  Так  Ні, дякую