ye-logo.v1.2
25 Червня, 2019

Історія мовчатиме, якщо їй вирвуть язика...

Віра ШПИЛЬОВА Історія 3797
Студенти-огієнківці на розкопках у Городоцькому районі.
Студенти-огієнківці на розкопках у Городоцькому районі.

або доки в Україні нищитимуть древні кургани

«Починайте! Завкультурою на прем’єру не приїде! – повідомили новину театралам-аматорам. У районі якась комісія, її покликали туди». Згодом у пресі з’явилися повідомлення: між селами Грушка та Рункошів (у Кам’янець-Подільському районі) знайдено наймасштабніше з усіх відомих досі на Хмельниччині трипільське поселення. Орендарі цієї земельної ділянки вирішили будувати ферми. Під час господарчих робіт грунт яснів якимись черепками, виявилося, вони від древнього посуду. На місце подій і прибула ота комісія, до якої долучили завкультурою й туризмом Аллу Бец. Ці відділи зобов’язані опікуватися пам’ятками на території свого району. Тільки яким чином вони мають це реалізувати, законодавці вказати забули…
Улітку буде рік, як знайшли поселення. Порівнюючи з усім періодом незалежності України, охоронна справа може похвалитися й зрушеннями. Є, до прикладу, перший юридичний прецедент: в селі Корчик Шепетівського району здійснено відчуження цінної археологічної ділянки та повернуто її в державну власність. У 2010 році винесено межі десяти археологічних пам’яток місцевого значення – дев’яти городищ та одного кургану. Щодо грушківського поселення, то є звернення в обласну прокуратуру, процес відчуження розпочато, районний відділ культури направив орендарю охоронні договори. Далі справа загальмувалася, бо... господарник відмовився підписати їх.
У полі могила з вітром  говорила…
Чи замислювалися сучасники хоч раз у своєму житті про те, що пов’язує нас із нашими предками, людьми, котрі мешкали на українській землі в далеких тисячоліттях?! «А що нам тепер заглядати до печерного віку?! – стенув на таке запитання молодий та успішний, фірма якого орендує кілька тисяч гектарів подільського поля. – На те часу немає, ви б ще подякували, що взяли цю землю, довели до пуття, що тепер вона зорана, не в бур’янах”. Атож, дякуємо. Але язик не повертається казати «Спасибі» (походить від «спаси, бог») тому ревному господарю, дбайливому орендарю чи забудовнику, котрий розорав на своїх гектарах навіть пагорби, які в народі називають могилами, курганами.
 Це древні поховання, які бережуть у собі історію нашого краю. Припустимо: прийшлий у той чи той район господарник нічого не відав про ті могили: ніякий земельний відділ, узаконюючи договори оренди, на карту курганів не наносить. Але місцеві мешканці, зазвичай, від діда-прадіда чули перекази, що то за пагорби. Вони могли б розповісти, застерегти. Бо, розоравши древню могилу, неможливо істотно збільшити доходи. Зате рано чи пізно прийде відчуття великої втрати. Як не до вас, то до дітей ваших, внуків, наступних нащадків.
Пряма мова
В’ячеслав Полятинчук, кам’янчанин, член товариства «Меморіал»: “Ще в 70-і роки минулого століття від своєї вчительки Тетяни Насмінчук я довідався: біля нашого села Руда знаходиться козацька могила. Її видно звідусіль. За цією місциною й назва закріпилася – «Могилка». Про неї є запис у книзі дослідника минувшини Поділля, до слова, члена-кореспондента Московського археологічного товариства Гульдмана «Памятники старины в Подолии», виданій 1901 року. Автор указував, що на полях біля села Руда могил є шість. До наших днів збереглася лише одна. На цьому кургані ми знайшли фрагмент обробленого каменю, а на самій маківці гори – рівна площа, трохи схожа на воронку. От тільки питання: чи та могила козацька?! Членів нашого товариства турбує, що ці старі поховання недоглянуті, розорані, без жодних вказівників та виявів шани нащадків до померлих предків, що в державі немає реальної охоронної політики щодо цих пам’яток”.
«У кожному селищі є шукачі скарбів»
На історичному факультеті Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка підтверджують: кургани не просто в незадовільному, а в катастрофічному стані. Науковці не мають точного рахунку цим пам’яткам, бо далеко не всі вони зафіксовані. За Володимиром Гульдманом, на території Подільської губернії тодішні дослідники нарахували 461 курган.
Офіційно
На обліку під охороною держави в області перебуває 3020 пам’яток історії, археології і монументального мистецтва. (За матеріалами сайту облдержадміністрації).
Завідуючий кафедрою згаданого вишу, доцент Анатолій Гуцал, який щороку без жодної державної копійки організовує археологічні експедиції, називає кількох руйнівників цих пам’яток: природа та її стихії, господарники, а ще – вже досить відомі злодії, так звані «чорні археологи».
“З того часу, як кургани насипані, їх постійно грабують та нищать, – розповідає Анатолій Федорович. – На 90-95 відсотків кургани розорані, крім тих, що в лісах, або дуже високих. В одному лише Старокостянтинівському районі знаємо понад 10 випадків, коли через кургани проклали дороги. У стінці такої траншеї можна й без розкопок натрапити на уламок давнього горщика. Біля Кам’янця-Подільського через два кургани проходить залізниця. Але найбільше шкодять пам’яткам саме шукачі скарбів. Навіть у більших селах чи селищах стало “модою» мати металошукачі, тут мешкає по кілька «фахівців». Повинен сказати, ці люди стали працювати вельми «кваліфіковано». Вони уважно стежать за науковими дослідженнями, читають наші видання. Ось готова до друку нова книга, але гадаємо: чи варто її випускати в світ, щоб «чорні археологи» одразу отримали нове керівництво до дії?!”
Об’єднати зусилля двох областей
Потрапивши якось під Сатанів, науковці університету імені Огієнка відкрили там безмежне поле для археологічних досліджень. Велика група – до 20 курганів, два ще не розорані, і хоч пограбовані, але все ж представляють великий інтерес для науки. Кургани цікаві, перш, за все своїми конструкціями. Жоден із них не будувався абияк, всліпу, це добре спланована споруда, за певними канонами, вимогами, з дерев’яним склепом, у якому й було захоро-
нення.
 «Команда Гуцала» загорілися ідеєю: от би перетворити групу пам’яток під Сатановом у археологічний музей! Тут і саме містечко давнє, туристичне, є залишки середньовічної фортеці. Ця територія входить до Національного природного парку «Подільські Товтри». Також там є група городищ епохи раннього заліза, святилище, яке досліджували відомі археологи Борис Тимощук, Ірина Русанова. На лівому, тернопільському боці Збруча є трипільські, ранньоскіфські поселення. Добре б усе це зробити заповідником, щоб було таке цінне намисто пам’яток під охороною. На території Черкащини є заповідник трипільської культури. Чому б не мати археологічного заповідника в західному регіоні?! До речі, кургани України “старші” за піраміди в Єгипті.
 

Читайте новини на нашому Телеграмі

Коментарі:

До теми

Популярні новини

Останні оголошення

Останні фото та відео