ye-logo.v1.2
1 Квітня, 2020

Цей день в історії Хмельниччини: 21 березня

Історія 1622
21 березня 1984 року відрізку каньйону річки Смотрич у межах Кам'янця-Подільського надано статус пам'ятки природи загальнодержавного значення
21 березня 1984 року відрізку каньйону річки Смотрич у межах Кам'янця-Подільського надано статус пам'ятки природи загальнодержавного значення. Фото: andy-travel.com.ua

Від давнини до сьогодення про людей та події.

Авіакатастрофа у Старокостянтинові, 250-тисячний хмельничанин, загальнодержавний статус і не тільки...

21 березня 1984 року відрізку каньйону річки Смотрич у межах Кам’янця-Подільського надано статус пам’ятки природи загальнодержавного значення. Смотрицький каньйон — це глибока вузька долина річки Смотрич із стрімкими схилами, що сягають висоти 50 метрів, та унікальними виходами на денну поверхню силурійських вапняків. Утворений течією річки крізь товщу Товтр (залишки прадавніх коралових рифів у вигляді гостро виступаючих пагорбів). У межах каньйону є постійні та сезонні водоспади.

Через ущелину перекинуто декілька мостів, у тому числі міст Стрімка лань, який, окрім прямого застосування — з'єднання берегів для пішохідного перетину урвища, використовувався для екстремальних стрибків з моста. Смотрицький каньйон включений до списку «Сім чудес Кам'янця-Подільського».

Національний природний парк «Подільські Товтри», створений Указом Президента України від 27 червня 1996 року, включає до свого складу Смотрицький каньйон, як один із 129 об'єктів природно-заповідного фонду на теренах Хмельницької області.

21 березня 2014 року о 17:15 у Старокостянтинові впав бомбардувальник. Під час проведення планових польотів в Старокостянтинові розбився бомбардувальник Су-24М 7-ї бригади тактичної авіації Повітряних сил Збройних сил України. Літак впав при заходженні на посадку в районі аеродрому. Екіпаж у складі командира ескадрилії підполковника Дениса Кочана та штурмана лейтенанта Панаса Дудника катапультувався. Ніхто не постраждав.

Військові навчання, тренувальні польоти на бойових Су-24М і Су-24МР. Старокостянтинів 14 березня 2014 року. Фото: Андрія Агеєва

21 березня 2002 року двадцять друга сесія обласної ради одностайно затвердила герб і прапор Хмельницької області. Переможцем конкурсу на створення ескізу герба і прапора Хмельницької області визнано Мастикаша Михайла Васильовича і вручено йому винагороди в сумі 4000 гривень. За таке рішення, того дня, проголосував 61 депутат обласної ради. Обласні газети "Подільські вісті", "Поділля", "Подільський кур’єр" та інші ще з 1997 року і до 21 березня 2002 року друкували дискусійні матеріали про майбутню символіку області.

Затверджена символіка народилась в результаті роботи автора, геральдичної комісії до складу якої увійшли відомі вчені, історики, краєзнавці, художники, архітектори. Підбивання підсумків конкурсу тривало понад 17 місяців.
Полотнище прапора області складається з двох рівних вертикальних смуг — сині у держака і червоної у вільній частині. У центрі — герб області, що складається з геральдичного щита, поле якого розділене на синю і червону половини; поверх лінії ділення розташовані золоте сонце і два хлібні колоски. Сонце виступає традиційним символом Поділля. Червоний колір узятий з герба Волині. Колоси символізують аграрну спрямованість області, а також зображають літеру «Х» — першу в назві області.

21 березня 1992 року у Хмельницькому народився 250-тисячний хмельничанин. Для загальної картини варто зазначити, що 200-тисячний мешканець народився напередодні Московських олімпійських ігор 1980 році. А от в новоріччя 1998 року лікарі прийняли пологи, де в сім'ї хмельничан новонароджена дівчинка стала 260-тисячною мешканкою обласного центру.

 

Коментарі:

До теми

Інформація з інших ресурсів

Популярні новини

Останні оголошення

Віддалена робота

  Так  Ні, дякую