ye-logo.v1.2
28 Травня, 2020

Цей день в історії Хмельниччини: 5 квітня

Історія 2700
Повінь у Проскурові 1909 року
Повінь у Проскурові 1909 року. Фото: з архіву краєзнавчого музею

Стихійна повінь та початок тютюнового виробництва.

5 квітня 1909 році наслідки стихійної повені завдали значних руйнувань у Меджибожі. Навесні 1909 року на території області рівень води в Дністрі та Бузі піднявся до рекордних позначок, під водою опинилися сотні гектарів землі. Жахливими були наслідки у прибузьких районах, в тому числі, у Проскурові. Перебіг подій тієї весни розповідають газети: «22 березня. Повінь у Проскурівському, Летичівському, Літинському повітах набуває величезних розмахів. Від повені на Бузі та Плоскій серйозно постраждав Проскурів. Цілі квартали опинилися під водою, і вулиці перетворилися на справжні річки, сполучення по яких можливе лише за допомогою човнів. Місцева влада була вимушена за допомогою пороху висадити в повітря греблю на Бузі». Врятувавши таким чином Проскурів, за кілька днів викликали катастрофу нижче по течії Бугу, в Меджибожі.

Вже 5 квітня місцева преса повідомляла: «Катастрофічна повінь триває в Меджибожі та його околицях. Внаслідок того, що проскурівську греблю висадили в повітря, вода ринула до Меджибожа з такою силою та швидкістю, що всі заходи стримати потік виявилися марними. Крига вмить знесла міст і шлюзи та зруйнувала греблю. Постраждали мешканці прибережних районів, де підтоплено багато будинків та вулиць». Повінь 1909 року на Поділлі тривала до 10 квітня.

Цікаві відомості знаходимо про зв’язки між Кам'янцем-Подільським та польськими містами в релігійній сфері. З кінця XVI ст. до кінця XVIII ст. кам'янецьке римо-католицьке біскупство володіло частиною Праги (сьогодні - район міста Варшави на правобережжі Вісли). За цей час вона з невеличкого села перетворилася в розвинуте, як на ті часи, місто. В 1583 році канцлер Ян Замойський обміняв половину села Прага, на Карчмазівську волость на сході Подільського воєводства, що належала тоді кам'янецьким біскупам. Локаційний акт на заснування міста Праги було надано 25 липня 1634 pоку, коли кам'янецьким біскупом був Павло П'ясецький. В підтверджувальній грамоті польського короля Августа III (видана у Варшаві 5 квітня 1739 року) згадується, що локаційна грамота вперше була підтверджена на прохання кам'янецького біскупа Михайла Дзялинського королем Владиславом IV (10 лютого 1648 pоку). Пізніше привілеї міста Праги скріплювали своїми підписами королі: Ян Казимир (13 березня 1649 p.), Михайло Вишневенький (24 квітня 1671 p.), Август II (21 червня 1701 р.)

Жителі тієї частини Праги, що належала кам'янецькому біскупству, постійно відчували заступництво з боку єпископів. На прохання біскупа Веспасіана Лянцкоронського 13 липня 1674 року король Ян Собеський видав універсал, в якому наказувалося військовим не чинити «тягарів» жителям Праги. 31 січня 1677 року подібний універсал видав коронний гетьман Дмитро Вишневецький.

Тривалий зв'язок між Кам'янцем і Прагою розірвався в результаті поділів Польщі. Коли 1795 року за наказом Катерини II було ліквідовано кам'янецьку римо-католицьку дієцезію (її перетворили на «летичівську дієцезію»), єпископ Адам Красінський виїхав до Праги. Місто на той час було окуповане Пруссією, уряд якої відмовився визнати юрисдикцію кам'янецького біскупа над частиною Праги.

Прага - історичний район польської столиці сьогодні. Фото: uk.wikipedia.org.

5 квітня 1913 року в місцевій пресі, зокрема в кам’янець-подільській газеті, з'явилась реклама абсолютно невідомого тодішнім домогосподаркам пристрою пральної машинки-американки «Колумб». «Чудо 20 століття. Вдосконалений ручний апарат прачка-американка «Колумб», яка пере білизну повітрям понад 200 одиниць на годину. Величезна економія грошей, часу і праці. Підходить для будь-якої білизни, швидко, чисто і легко, величина менше аршина (71 сантиметр). Ціна апарату за штуку тільки 4 рублі 55 копійок, 3 штуки - 12 рублів». Доставляв «Колумбів» із польського міста Лодзя «Торговий дім Лева Рубашкіна».

5 квітня 1923 року було створено Чемеровецький район на базі колишніх Вільховецької та Бережанської волостей. До району належало 36 населених пунктів з загальною кількістю населення 29179 чоловік. Після триразових змін в адміністративно-територіальному поділі (1927, 1959 і 1962 роки), у лютому 1965 року його було відновлено у нинішніх межах. Станом на 1 січня 1995 року до складу району входило 68 сіл і 2 селища міського типу. Територія району - 926 квадратних кілометрів.

Чемеровеччина славиться своєю мальовничою природою. Адже тут з півночі на південь через усю територію району неширокою смугою, з відносною висотою 40-60 метрів, простягнувся Товтровий кряж, що створює особливий ландшафт та мікроклімат для рідкісних реліктових рослин.

Село Черче на Чемеровеччині, що лежить в межах національного природного парку «Подільські Товтри». Фото: wikiwand.com

У 1944 році цього дня була започаткована Кам’янець-Подільська тютюнова фабрика. Директор махоркової фабрики Юхим Швід видав наказ № 1 по підприємству, чим започаткував існування Кам’янець-Подільської тютюнової фабрики. Підприємство діяло з 1944 по 2006 роки. До 1994 року розміщувалося у приміщеннях колишніх казарм фортеці. Спочатку фабрика випускала тютюн, а від 1956 року – цигарки. Потужності підприємства у 1970-х роках становили п'ять мільярдів одиниць щороку. У 1994 фабрику перевели у новозбудований корпус.

5 квітня 1988 року перші тонни арматури вкладено у фундамент блоку №2 Хмельницької АЕС. Спорудження другого енергоблоку розпочалося у 1983 і наприкінці 1991 мав відбутися його енергопуск, цьому завадило введення мораторію на будівництво нових АЕС. Спорудження енергоблоку № 2 відновлено у 1993, а 8 серпня 2004 його під'єднали до об’єднаної енергосистеми України. У вересні 2005 блок прийнято до промислової експлуатації.

Цього дня у 2012 році у Хмельницькому відкрили «Вікно в Америку». В обласній універсальній науковій бібліотеці відбулось офіційне відкриття послом США в Україні Джоном Френсісом Теффтом інформаційно-ресурсного центру «Вікно в Америку». Основна місія центру полягає в сприянні взаєморозумінню між США й Україною та забезпечення рівноправного доступу до інформації через книги, програми та інші ресурси усім громадянам. Центр досі працює і запрошує охочих.

У 2019 році сайт «Є» писав про те, що в Меджибожі археологи розкопують давню замкову криницю. Вона розташована в Офіцерській вежі на території заповідника, яка довгий час була засипана будівельним сміттям. Початковий етап будівництва цієї вежі датують XVI століттям. За словами Олега Погорільця, директора заповідника, зверху замкова криниця має квадратний периметр, а на глибині двох метрів стає круглою. Усередині - кам’яна кладка.

Криниця розташована в Офіцерській вежі, яка довгий час була засипана будівельним сміттям. Фото: зі сторінки заповідника у фейсбуці.

 

Коментарі:

До теми

Інформація з інших ресурсів

Популярні новини

Останні оголошення

Віддалена робота

  Так  Ні, дякую