Цей день в історії Хмельниччини: 22 квітня

22 квітня 1676 року турецьке військо штурмом взяло Сатанів. Жертвами яничарів стали чотири тисячі жителів містечка та його околиць. Історичні джерела розповідають, що місцеві жителі мужньо відбивався і в замку, і в церквах, і в синагозі. Турки ж, здобувши місто, нікого не помилували, загинуло близько 4 000 осіб, а місто спалили. Ще одне свідчення подій того дня - образ Христа Спасителя, що зберігався в церкві святого Георгія. Турки посікли ікону в трьох місцях: на очах Спасителя, на устах і на грудях. На іконі був напис: «Образ Спасителя, турками посічений 1676 року квітня 22 дня».

1883 році 22 квітня у Кам’янці-Подільському відкрито перше відділення Подільського Селянського поземельного банку. Особливістю діяльності банку було те, що він, окрім надання кредитів селянам для придбання землі, мав право сам купувати поміщицькі маєтки з метою перепродажу їх дрібним землевласникам. Позики надавали спершу на 25 років (під 8,5% річних) або на 25 років (7,5% річних), згодом максимальний термін позики збільшився до 55 років. Кам’янець-Подільське відділення Селянського Поземельного Банку було серед перших дев’яти утворених в імперії.

22 квітня 1943 року в Меджибожі гітлерівці провели масштабну облаву. Вони оточили декілька житлових кварталів і всі, хто потрапив до її рук, ставали невільниками Рейху. Під час Другої світової війни, окупанти вивозили людей до Німеччини, спочатку заманювали гарними умовами, а коли охочий не залишилось почали примусову депортацію. Щоб уникнути примусової депортації населення симулювало небезпечні хвороби та переховувалося. Для того аби відправити на роботу у Німеччину найбільшу кількість людей, гітлерівці проводили облави. До осіб, що ухилялись від відправлення у Німеччину, застосовували різні види покарань: спалення дворів, захоплення заручників у родинах. У Проскурівському гебіті (окрузі) за відмову їхати у Німеччину розстріляли 177 мешканців та спалили 500 будинків. За період окупації з області було депортовано 117 тисяч осіб.

У роки німецької окупації населенню Проскурова заборонили ходити залізничними коліями. Фото: ілюстративне pixabay.com

У роки окупації Другої світової війни німецькі порядки були жорстокі. Життя людей регламентувалось наказами та розпорядженнями. На Поділлі у населених пунктах була запроваджена комендантська година з 9 годин вечора до 5 годин ранку. Ходити в цей час без спеціального пропуску заборонялось. Але були випадки, коли патріоти пустили під укіс два поїзди під самим носом блокпоста. Сила вибуху була великою, рельси покрутило у дуги, залізниця не працювала більше неділі.

Після цього 22 квітня 1943 року Проскурівська міська управа зробила нове оголошення. Згідно нього, приватним особам міста Проскурова та його околиць заборонялося ходити по полотну залізниці без дозволу. По полотну могли ходити лише залізничні службовці. Перехід через залізничне полотно дозволялося лише у відповідних місцях (переїздах), а з настанням темноти ніхто не мав права наближатися до залізничного полотна. При цьому пости залізничної охорони мали вказівки стріляти в кожного, хто негайно не підкориться наказу зупинитися на місці.

У 2016 році цього дня Хмельницька обласна рада звернулася до уряду та парламенту щодо розірвання усіх торговельних зв’язків з Росією. У тексті до уряду та парламенту, який прийняла облрада, йдеться про те, що другий рік поспіль триває війна на сході з країною-агресором - Російською Федерацією, яка застосувала силу і зброю проти територіальної цілісності Української, а також анексувала Крим. А Україна й досі не припинила торгівлю з країною агресором – Росією, яка «веде з нами війну та використовує прибуток, отриманий від свого російського бізнесу на нашій українській землі, для фінансування тероризму і закупівлі зброї, якою вже в подальшому вбивають наших українських бійців та мирних жителів».