ye-logo.v1.2
1 Листопада, 2020

Цей день в історії Хмельниччини: 6 травня

Історія 2724
Малюнок Замкового місту 1781 року, який належить перу Жана Анрі Мюнца
Малюнок Замкового місту 1781 року, який належить перу Жана Анрі Мюнца. Фото: egr.buw.uw.edu.pl/node/33230

Події минулого, які увійшли в історію Хмельниччини.

6 травня 1783 року Поділля відвідав відомий французький художник, архітектор та інженер Жан Анрі Мюнц. Зокрема, він побував і у Кам’янці-Подільському, зробив його топографічний опис та залишив два малюнки. На першому із них зафіксовано кам’яно-земляні укріплення Руських воріт, а на іншому — башту, яка захищала місто і вірменські квартали з південно-східного боку.

6 травня (24 квітня за старим стилем) 1800 року в містечку Антоніни народився Роман-Станіслав Адам Сангушко. Він був сином видатного польського воєначальника князя Євстахія Еразма Сангушка. Його сім’я володіла маєтками на Поділлі, Волині та Брацлавщині, успадкувавши частину маєтностей князів Заславських і Острозьких.

Роман-Станіслав Адам Сангушко був одним активних учасників і керівників польського повстання 1830-1831 років у складі корпусу генерала Сераковського, за що 25 травня 1831 року був нагороджений золотим орденом «Virtuti Militari». Потрапивши в російський полон, гордо відповів ворогам, що воює «за переконання». Пізніше ці слова були внесені в девіз герба князів Сангушків. Його вважають послідовником так званої волинської економічної школи. Він був одним з ініціаторів-засновників Київського приватного комерційного банку. Перший акціонерний банк відкрив у Славуті та селі Білогородка (тепер Ізяславського району Хмельницької області). У своїх маєтках побудував п’ять цукрових, один рафінадно-цукровий, чавуноливарний та сталеплавильний заводи, завод сухої хімічної дистиляції смоли.

отрапивши в російський полон, Роман Сангушко гордо відповів ворогам, що воює «за переконання». Фото: uk.wikipedia.org

Потрапивши в російський полон, Роман Сангушко гордо відповів ворогам, що воює «за переконання». Фото: uk.wikipedia.org

У 1818 році 6 травня (24 квітня за старим стилем) російський імператор Олександр І відвідав Поділля. Спочатку він побував у маєтку графині Ржевуської, яка володіла селом Григорівкою поблизу міста Старокостянтинова (тоді Волинська губернія). Звідти повернув до Кам'янця-Подільського, куди прибув вже пізно ввечері. Краєзнавець Олег Будзей у своїх роботах писав що того дня у Кам’янці на честь приїзду Олександра І настільки ілюмінували ратушу, що від цієї ілюмінації вона вночі згоріла.

6 травня 1922 року спеціальна комісія по вилученню церковних цінностей забрала всі золоті та срібні речі з Кам’янець-Подільського міського археологічного музею та з кабінету мистецтва при Інституті народної освіти. Про це у своїй науковій статті Нумізматична спадщина Ю. Сіцінського в експозиції «Історія грошового обігу на Поділлі». Арабський дирхем ІХ-Х СТ.» пише Наталія Савіцька.

Згідно з нею, історик Юхим Сіцінський намагався повернути музейні цінності й звернувся до тодішнього голови комітету охорони пам’яток старовини, мистецтва і природи Павла Клепатського. Вони написали доповідну представникам місцевої радянської влади, в якій прохали повернути помилково забрані з музею речі. Зокрема, вони вказали, що було вилучено 1 тисячу 669 монет, серед яких є примірник Київської гривні Х століття. Загалом радянською владою було забрано понад шість з половиною кілограмів срібних цінностей.

Зрештою до музею повернули 1 тисячу 13 срібних монет і Київську гривню. На початку 1923 року у міському археологічному музеї налічувалось 8 тисяч 695 експонатів, серед яких було 3 тисячі 328 монет.

Коментарі:

До теми

Інформація з інших ресурсів

Популярні новини

Інформація з інших ресурсів

Останні оголошення
  Так  Ні, дякую