Цей день в історії Хмельниччини: 8 травня

Торік вночі 8 травня під Павлополем Донецької області загинув учасник російсько-української війни хмельничанин Коваль Володимир Валентинович. Військовий потрапив під обстріл противника й отримав смертельне поранення. У 51-річного Володимира Коваля залишились дружина та донька.

Поховали Героя у Хмельницькому на Алеї Слави кладовища «Ракове». Президент України посмертно нагородив його орденом «За мужність» III ступеня. Крім того, Хмельницька міська рада надала йому звання «Почесний громадянин міста Хмельницького».

У статті «Друг Адама Міцкевича» для газети «Подолянин» Галина Осетрова наводить спогади історики Юзефа Ролле про святкування дня народження відомого подільського поета Станіслава Старжинського, якого часто називали Стахомі зі Заміхова (нині село в Новоушицькому районі — авт.).

Так, Юзеф Ролле у «Літературних силуетах» писав, що 8 травня 1823 року у село Заміхів у маєтку Станіслава Старжинського зібралося велике товариство. Це були відомі й шановані на Поділлі люди, зокрема письменники. Наприклад, приїхали молоді поети Адольф Янушкевич і Маврицій Голславський. Нещодавно познайомившись, вони вирішили засвідчити свою пошану Станіславу Старжинському, вірші якого знали й дуже любили на Поділлі. На цих іменинах Янушкевич, який недавно приїхав із Вільно, витяг з кишені книжечку «Балади й романси» Адама Міцкевича 1822 року випуску. Один з гостей актор Северин Малиновський прочитав зі збірки кільканадцять віршів. Опісля того вечора, ніхто з присутніх не читав власних творів — настільки присутніх вразили вірші Міцкевича.

Рідне село поета Станіслава Старжинського Заміхів з висоти пташиного польоту. В центрі костел Святого Яна Непомука зведений у 1820 році. Фото: castles.com.ua

8 травня 1906 року відбулось перше засідання Подільської «Просвіти». Організація налічувала тоді 120 членів. На засіданні було обговорено першочергові завдання товариства та обрано Раду «Просвіти», яка складалася з восьми людей на чолі з Костянтином Солухою. Спершу Товариство відкрило кіоск, в якому в базарні дні селяни та міщани могли купити українську пресу та літературу. А 1 червня 1906 року запрацювала просвітянська бібліотека. Через декілька днів Товариство влаштувало перше українське гуляння.

Статут Подільського Українського товариства «Просвіта» датований 1908 роком. Фото: irbis-nbuv.gov.ua

А 8 травня 2014 року вперше в історії України на офіційних заходах присвячених завершенню Другої світової війни почали використовувати не гвардійську стрічку, а червоний мак. Автором вітчизняного символу став харківський дизайнер Сергій Мішакін. А у березні 2015 року президент України запровадив відзначення 8 травня Дня пам’яті та примирення.

Червоний мак — це символ пам’яті жертв збройних конфліктів. Вперше його використали для вшанування пам’яті американських солдатів, які загинули у Першій світовій війні. А нині з цим символом вшановують полеглих у Другій світовій війні в більшості країн Західної Європи, а також у США, Канаді та Австралії.