ye-logo.v1.2
11 Липня, 2020

Цей день в історії Хмельниччини: 16 червня

Історія 1506
Торік Хмельницький наповнився духом Латинської Америки
Торік Хмельницький наповнився духом Латинської Америки. Фото: з архіву редакції

Про благодійність розбійників, чудодійні воскресіння, селянські бунти і торішній фестиваль у Хмельницькому.

Постать Устима Кармалюка насправді дуже суперечна. У фольклорі, літературі та радянській історіографії він постав як народний месник. Проте далеко не всі історики поділяють таку думку, адже архівні документи підтверджують, що Устим Кармалюк грабував селян.

Зокрема, історик Валерій Дячок у статті «Історична постать Устима Кармалюка у світлі архівних джерел» зазначає, що судові акти зберегли лише єдину згадку про «благодійність» розбійника. Так, 16 червня 1827 року в Деражні кріпаки пана Фелікса Янчевського схопили Кармалюка. На питання про вкрадені речі й гроші той відповів, що ніяких речей не має, а сім рублів віддав зустрічній бідні людині.

«Прискіпливий аналіз подій ставить під сумнів вищезгадане. Як стає відомо з показань того ж Устима Кармалюка, під час облави він та двоє спільників переховувалися поблизу Старої Гути, де зустрічалися з селянами В. Кривеньким і Р. Музикою та шляхтянкою М. Добровольською. Місцеві допомогли уникнути переслідувачів, приносили з корчми горілку, яку разом розпивали, а жінка надавала інтимні послуги, за що отримала в подарунок деякі крадені речі. Таким чином гроші Кармалюком були витрачені на цілком конкретні цілі», — зазначає Валерій Дячок.

У народній свідомості Устим Кармалюк став народним месником і благородним розбійником, на честь якому ставлять пам’ятники. Проте історичні джерела свідчать про зовсім інше… Фото: з архіву редакції

Нині для багатьох Устим Кармалюк є народним месником і благородним розбійником, на честь якому ставлять пам’ятники. Проте історичні джерела свідчать про зовсім інше… Фото: з архіву редакції.

Юрій Блажевич у статті «Чудодійні ікони Поділля: історичний вимір» наводить досить незвичний випадок, який стався у селі Колісець Теофіпольського району. Там 16 червня 1835 року дружину місцевого селянина Сави Кватирчука, яка тікала від грози, вразила блискавка. Після удару струмом вона не проявляла ознак життя, тому родина вирішила, що вона померла. За звичаєм на третій день перед похованням її перевезли до церкви, де священник відправив заупокійну службу. Після служби Сава попросив священник, щоб той помолився акафіст (довгий піснеспів прославлення — авт.) Святому Миколаю, ікона якого у цій церкві вважалася чудотворною.

Коли священник закінчив молитву, жінка ожила і підвелася. Вона почувалася здоровою, ніби й не пережила удару блискавки. Письмові джерела не повідомляють про подальшу долю Катерини та Сави Кватирчуків, але місцеві селяни вважають, що чудо сталося завдяки іконі Святого Миколая. За переказами місцевих, її Іван Злий у 1248 році знайшов на згарищі церкви, спаленої татарами. На подив селянина її зовсім не торкнувся вогонь. З того часу ікона зберігалася у церквах Колісця.

Російською імперією впродовж 1905-1907 прокотилася перша революція, яка також торкнулася Поділля. Зокрема, у цей період у селі Шустівці (нині село Кам’янець-Подільського району — авт.) сталося заворушення. Про це у статті «Скарги поміщика Арсенія Косякова як джерела про аграрний рух села Шустовець Кам’янецького повіту другої половини 1907 року» пише історик Віталій Рендюк.

Про селянські заворушення у Шустівцях поміщик Арсеній Косяков зазначав у телеграмі від 5 липня 1907 року, яку адресував Подільському губернатору Олександру Ейлеру. Так, у ніч з 15 на 16 червня невстановлені особи зруйнували частину кам’яної стіни, яка була межею між поміщицькими землями для обробітку і селом. Вони витоптали коноплю та викосили по кілька сажнів кукурудзи на городах селян, які напередодні працювали на землі Косякова. Крім цього, по селі було розкидано листи з погрозами селянам спалити їхні хати, якщо вони самі та їх діти будуть служити й працювати в економії. Зруйновану раніше кам’яну стіну було відновлено, але наступної ночі вчергове розкидано, а від поміщика навіть втік прикажчик.

Бунтівники й надалі нищили майно поміщика. Двох з них затримали селяни, але поліція їх не арештувала. Й саме у 1907 році Арсеній Косяков прийняв рішення про поступовий продаж своїх володінь у селі Шустівці. Останню земельну ділянку він продав у 1912-у й емігрував у Францію.

16 червня 2014 року у Хмельницькому розпочалась реконструкція Привокзальної площі. Тоді фонтани, тротуари, ліхтарі та все інше було тільки в планах і проєктах. Роботи виконувало Хмельницьке будівельно-монтажне управління №69. Того року вартість робіт була оцінена у 2 мільйони 100 тисяч гривень.

Торік 16 червня у Хмельницькому завершився Міжнародний фестиваль-конкурс народної хореографії «HlushenkovFolkfest». Цього року він тривав чотири дні. На нього завітали танцювальні колективи не лише з України, а й з Польщі, Литви, Туреччини, Вірменії та навіть Чилі. Останній день фестивалю розпочався святковою ходою центральною вулицею міста. Найбільше уваги до себе привернули чилійські артисти. Вони були одягнені у карнавальні костюми, які мають ще дохристиянське коріння. За ними йшли місцеві колективи, а далі — інші закордонні гості. Коли колона зупинялася, кожен показував власний етнічний танцювальний номер. А завершився торішній «HlushenkovFolkfest» нагородженням призерів і гала-концертом.

Коментарі:

До теми

Інформація з інших ресурсів

Популярні новини

Інформація з інших ресурсів

Останні оголошення

Потрібні послуги

  Так  Ні, дякую