ye-logo.v1.2

Цей день в історії Хмельниччини: 2 грудня

Історія 1144
2 грудня 1863 року в повітовому суді Подільської губернії розглядалася справа про фальсифікацію виборів
2 грудня 1863 року в повітовому суді Подільської губернії розглядалася справа про фальсифікацію виборів. Фото: з архіву

Від давнини до сьогодення, про людей та події.

2 грудня 1863 року у повітовому суді Подільської губернії розглядалася справа про фальсифікацію виборів. На лаві підсудних був проскурівський міський голова Савицький. Його звинувачували в протиправних діях при проведенні виборів кандидатів на посаду міського голови та у перевищенні повноважень. Ця справа у повітовому суді розглядалася впродовж майже восьми років – з 2 грудня 1863 року по 2 березня 1871 року. Такі судові справи були не поодинокі. У фондах Держархіву Хмельницької області збереглося чимало матеріалів про зловживання міських чиновників міста Проскурова, переважно середини ХІХ століття. Як закінчилися більшість таких справ, достеменно невідомо. Лише по документах деяким справ можна визначити покарання. Проте чи були вони виконані, вияснити не можливо – документи не збереглися.

2 грудня 1919 року до Проскурова, залишеного денікінцями, увійшли польські війська. Місто перебувало під польською владою до липня 1920 року. У січні-лютому 1920 року Проскурів і прилеглий район був перетворений польською владою на опорний військовий пункт. Тут зосереджено польську піхотну бригаду, 8-му дивізію, три піхотних полки 12-ї дивізії, два кавалерійських полки.

Українська національно-демократична революція 1917-1920 років цікава для істориків не лише в її проявах у масштабах держави, але й на регіональному рівні. Фото: khm.gov.ua

Карбованц із зображенням Миколи II, радянські срібні монети 1924 року випуску... Мало хто знає, що штемпелі всіх цих монет виготовив наш земляк - Антон Федорович Васютинський, який був одним з найвідоміших українських і російських художників-медальєрів кінця XIX - початку XX століття.

Народився він 17 січня 1858 року у Кам'янці-Подільському в бідній родині. Рано залишився без батька (було йому тоді три роки), рано почав працювати. Любов до малювання в нього виявилася змалку, а навчатись улюбленій справі довелося вже пізно. Лише з 1879 року він здобуває освіту у Київській рисувальній школі, яку очолював відомий український живописець і педагог Микола Іванович Мурашко. В липні 1881 року Васютинський стає вільним слухачем Петербурзької Академії мистецтв, а з 1882 року прийнятий учнем натурного класу Академії мистецтв з історичного живопису. Після трьох років напруженого навчання, через брак коштів та поганий стан здоров'я він повертається до Кам'янця з метою викладання уроків малювання в шкільних закладах міста.

Та вже через рік Антон Федорович знову з'являється у Петербурзі і переводиться до медальєрного класу в Академії мистецтв. Його успіхи у навчанні були відзначені Академією декількома медалями. У 1888 році за створення медалі «Геркулес, що вбиває триголову гідру» він отримує золоту медаль першого достоїнства. Разом з цією медаллю йому присвоюється звання класного художника першого ступеня. Так закінчилося навчання Антона Федоровича в Академії мистецтв. Але не назавжди. Працюючи за направленням на Петербурзькому монетному дворі, він одночасно навчається на педагогічних курсах при Академії, щоб мати змогу викладати малювання в середніх навчальних закладах. Незабаром доля робить новий поворот. За рішенням Ради Академії Васютинський отримує закордонну стипендію та їде в Австрію студіювати медальєрну справу до одного з найвідоміших медальєрів того часу - Антона Шарффа. Після Відня відвідує Мюнхен, а потім їде до Парижу. Тут він плідно працює. На відомій Паризькій виставці 1891 року його медалі відзначені Почесним дипломом, а у 1892 році він отримав премію за «медалі та ювелірні вироби з використанням медальєрної техніки».

У 1893 році Васютинський приїжджає до Петербургу з Парижу вже визнаним медальєром. Як досвідчений майстер, отримує посаду старшого медальєра Петербурзького, монетного двору. Там, на Петербурзькому (потім - Петроградському, згодом - Ленінградському) монетнім дворі Антон Федорович Васютинський і пропрацював все своє життя. За роботою і помер 2 грудня 1935 року.

Перелік медальєрних робіт майстра вражає. Антон Васютинський різьбив медалі майже до всіх видатних подій Російської імперії останнього її періоду, а потім - Радянського Союзу періоду його становлення. Багато його медалей присвячені ювілеям видатних діячів мистецтва та науки (як російських, так і українських). У 1885році Васютинський виготовив взірці російської золотої та банківської срібної монет, а у 1921-1923 роках виготовив штемпелі до монет радянської держави (срібні карбованець і 50 копійок, білонні 20, 15 та 10 копійок, золотий червонець).

Антон Федорович Васютинський, який був одним з найвідоміших українських і російських художників-медальєрів кінця XIX - початку XX століття. Фото: wikipedia.org

Свої роботи Васютинський експонував на багатьох виставках не тільки в Росії, а й в Італії, Німеччині, Франції. За досягнення в галузі медальєрного мистецтва 27 жовтня 1908 року він був обраний академіком Петербурзької Академії мистецтв. А за радянських часів за великий вклад у відновлення діяльності Петроградського монетного двору та організацію карбування радянських монет його було удостоєно почесного звання Героя Праці.

2 грудня 2002 року в Хмельницькому представництво міжнародного університету розвитку людини «Україна» було реорганізоване у філію. Вже 17 червня 2005 року – філія реорганізована у Хмельницький інститут соціальних технологій. За сімнадцять років своєї діяльності інститут сформувався в інклюзивний освітній комплекс четвертого рівня акредитації, в якому вперше на Хмельниччині створене безбар’єрне середовище для здобуття вищої освіти для усіх верств населення, в тому числі соціально незахищених студентів та студентів з особливими потребами.

Коментарі:

До теми

Інформація з інших ресурсів

Популярні новини

Останні оголошення

Робота для вас

  Так  Ні, дякую