Цей день в історії Хмельниччини: 7 грудня

7 грудня 1897 року парафія в селі Цибулівка Кам’янецького повіту отримала першого священника. Про цю подію писало видання «Подольские епархиальные ведомости». В повідомленні йшлося, що самостійну парафію в селі Цибулівка утворено 14 квітня (2 квітня за старим стилем) 1897 року, вона була без священника 7 місяців 23 дні. Першим священником став Гавриїл Рогозинський, який витримав випробування в екзаменаційній комісії та рукопокладений у священники. До того він був дияконом Миколаївської церкви міста Кам’янця-Подільського.

7 грудня 1937 року в Кам’янці-Подільському помер Юхим Сіцінський – видатний історик, археолог, літописець Подільського краю.

Народився Юхим Сіцінський 10 грудня 1859 року в селі Мазники Летичівського повіту Подільської губернії в сім'ї священика. Спочатку малий Юхим одержував навчання вдома, а з 13 років навчався в Кам'янець-Подільському духовному училищі, по його закінченні - в духовній семінарії. Тут він цікавився також історією, фольклором, надрукував свою першу наукову працю. Після закінчення семінарії Сіцінський одержав вищу освіту в Київській духовній академії. Під час навчання в академії він багато часу присвячував вивченню історії і археології.

У 1889 року Сіцінський повертається до Кам'янця, приймає сан священика і стає служителем Олександро-Невського собору. Але душею Юхим Сіцінський був відданий ниві вивчення історії Поділля. Тільки під його керівництвом Подільський єпархіальний історико-статистичний комітет по-справжньому розгорнув роботу по збору інформації про край. Юхим Иосипович був глибокоосвіченою людиною, знав 9 мов... Найбільш повно розкрилися здібності і таланти Юхима Йосиповича на ниві музейної роботи, якій він віддав 44 роки свого життя. 33 роки він очолював заснований ним в Кам'янці в 1890 року музей старожитностей.

Цікаво, що хоч і спочатку музей було створено при єпархіальному історико-статистичному комітеті, 68 процентів його експонатів були не церковного змісту. Тут було зібрано чудові, унікальні колекції, і серед них - рідкісна колекція подільських вишивок з різних сіл.

Юхим Сіцінський заснував і редагував «Труды епархиального историко-статистического комитета», де друкував свої праці і повідомлення краєзнавців. Він і автор «Археологической карты Подольской губернии», яка була видана у 1906 році. Загалом Юхим Йосипович написав понад 100 наукових праць.

У радянський час він зазнав чимало утисків, про що ми поговоримо нижче. Він був членом Комітету охорони пам’яток старовини, мистецтва і природи, почесним членом Кам’янець-Подільського наукового товариства при Всеукраїнській академії наук. Після другого арешту в 1929 році вчений не зміг знайти роботу в Кам’янці-Подільському і змушений був переїхати до столиці, де працював науковим співробітником Всеукраїнського музейного містечка. Проте 1933 року був звільнений і змушений повертатися назад до Кам’янця-Подільського, де прожив останні роки свого життя.

Помер Юхим Сіцінський 7 грудня 1937 року. Його могила знаходиться на Русько-фольварецькому кладовищі в Кам’янці-Подільському.

Могила Юхима Сіцінського знаходиться на Русько-фольварецькому кладовищі в Кам’янці-Подільському. Фото: klyuch.com.ua

7 грудня 1944 року на Поділлі завершився рейд підрозділу Української повстанчої армії під командуванням Семена Котика («Вира»). Військові побували у Шепетівському, Славутському, Полонському та Старокостянтинівському районах. В той час рейди були одним із найпоширеніших видів повстанської діяльності. За своїм спрямуванням вони поділялися на бойові та пропагандистські. Метою перших було спровокувати напругу в середовищі ворога, завдати йому відчутних втрат та завадити провести концентрований наступ. Пропагандистські рейди були спрямовані на популяризацію визвольного руху, поширення антирадянських настроїв серед населення, створення сприятливих умов для активної повстанської діяльності. Поділлям прокотився пропагандистський рейд, розпочався він 4 жовтня і тривав до 7 грудня.

У 2001 році міста Київ і Кам’янець-Подільський стали партнерами. Відповідну угоду цього дня підписали тодішній міський голова Кам’янця-Подільського Олександр Володимирович Мазурчак і тодішній міський голова Києва Олександр Олександрович Омельченко.