16 лютого: історія, події та факти

Сьогодні, 16 лютого, військові журналісти України відзначають своє професійне свято. Його було запроваджено у 2018 році, коли тодішній міністр оборони Степан Полторак підписав відповідний наказ. Днем військового журналіста України 16 лютого було обране не випадково.

Саме цього дня у 2015 році неподалік Дебальцевого Донецької області загинув редактор телерадіостудії «Бриз» Міністерства оборони України, капітан 3-го рангу Дмитро Лабуткін. Тоді він виконував бойове завдання — збирав фотоматеріали про російську присутність для переговорної групи в Мінську.

«Тому це свято фактично є реквіємом і знаком поваги до військових журналістів, які були поруч із нашими солдатами у найгарячіших місцях спротиву загарбнику. Це визнання професійної доблесті медійників у погонах», — зазначили у пресслужбі Міністерства оборони України.

Коротко про історичні події, які сталися цього дня у світі та Україні

1685 рік — Польський сейм підтвердив універсал короля Яна ІІІ Собєського, який стосувався відновлення у правобережній Україні реєстрового козацтва. Столицею наказного гетьмана Андрія Могили став Немирів нинішньої Вінницької області. Під його командування перебувало чотири полки: Білоцерківський (Фастівський), Брацлавський, Вінницький (Кальницький) і Корсунський.

1918 рік — Проголошено самостійну Кубанську Народну Республіку зі столицею у Катеринодарі. Її уряд очолив Лука Бич. Невдовзі була проголосована резолюція про приєднання Кубані до України на федеративних умовах. Однак втілити цю ідею у життя так і не вдалося. Фактично Кубанська Народна Республіка з її проукраїнськими позиціями проіснувала до березня 1920 року, поки її не знищили більшовики.

1923 рік — У Єгипті в Долині Царів британська експедиція під керівництвом археолога Говарда Картера розкрила вхід до гробниці фараона Тутанхамона. Ця подія мала великий розголос у тогочасній пресі та поновила публічний інтерес до історії Стародавнього Єгипту.

1991 рік — У Львівському театрі опери та балету відбулася перша Галицька асамблея, яка об’єднала сесії Львівської, Івано-Франківської та Тернопільської обласних рад. На ній були погоджені не лише умови їх співпраці, а й кілька важливих ухвал. Зокрема, «Про єдність українських земель» і «Про проведення 17 березня 1991 обласних референдумів про незалежність України».

2005 рік — Набув чинності Кіотський протокол — міжнародний документ, прийнятий у грудні 1997 року. Він зобов’язав розвинені країни та країни з перехідною економікою скоротити або стабілізувати викиди парникових газів впродовж 2008-2012 років. Нині на заміну цьому документу діє Паризька угода 2015 року.

Цього дня народилися

1813 рік — Семен Гулак-Артемовський, український композитор, оперний співак, який став автором першої української опери «Запорожець за Дунаєм».

1879 рік — Василь Королів-Старий, український письменник і художник, який також став одним зі засновників Української Центральної ради.

1954 рік — Ієн Бенкс, шотландський письменник, долучений до так званого «авангарду зухвалих прозаїків суасної Великої Британії». Його перу належать романи «Осина фабрика», «Прогулянка по склу», «Вулиця відчаю».

Цей день в історії Хмельниччини

16 лютого 1919 року до Кам’янця-Подільського приїхав Олександр Антонович Кошиць — керівник Української республіканської капели, яка дісталася до міста на два дні раніше. Капела у своєму складі нараховувало сто людей, але у місто через різні особисті причини приїхало лише 37 учасників хору. Тому її склад у Кам’янці-Подільському довелося доукомплектувати. Тут було набрано більшість хористів, проходили репетиції, навчання французької мови, проведено значну роботу з підготовки турне.

Після недовгої, але наполегливої роботи у Кам’янці-Подільському в квітні 1919 року колектив Української республіканської капели вирушив до Галичини. Там він затримався у Станіславі (нинішньому Івано-Франківську) і дав два концерти, які викликали небувале захоплення місцевої публіки.

Українська республіканська капела в Антверпені, що у Бельгії, 31 січня 1920 року. Фото: tarasivka.edukit.ck.ua

Капела виконувала лише обробки українських народних пісень. Народна пісня була стихією творчості Олександра Кошиця як диригента. Згодом хор завоював і грандіозну славу в США, Аргентині, Уругваї, Бразилії. Визначною подією став виступ хору Кошиця у Нью-Йорку в 1922 році, де вперше був виконаний «Щедрик» Миколи Леонтовича.