ye-logo.v1.2

Слідами українських мазурів і адаптивний карантин — 20 травня в історії

Історія 1305
У XVIII столітті мазури поселилися в тодішньому Плоскирові та сусідніх селах, зокрема Гречанах
У XVIII столітті мазури поселилися в тодішньому Плоскирові та сусідніх селах, зокрема Гречанах. Фото: архівне надане Романом Гурницьким

Про події з історії світу, України та Хмельниччини.

Цього дня у 2019 році сайт «Є» писав про початок у Хмельницькому проєкту «Слідами українських Мазур». За його реалізацію взялися представники спортивно-культурного центру «Плоскирів» та волонтери. Впродовж усього літа вони збирали старі фотографії, архівні документи та живі історії, які присвячені історії мазурів на Гречанах.

Мазури — це вихідці з польської Мазовії, які розселилися на теренах Східної та Центральної Європи. Їх історія на Поділлі починається після завершення Османської окупації у 1699 році, яка спустошила край. Й у XVIII столітті вони поселилися в тодішньому Плоскирові та сусідніх селах. Нині їхні нащадки стали основою католицького населення Хмельницького й досі частково зберегли особливу мову, яка поєднала у собі польську та українську. Значна кількість переселенців отримала землю й у Гречанах.

Найбільшим випробуванням для мазурів став комуністичний тоталітарний режим. Зокрема, у 1937 році під час антипольської акції багатьох мазурів Гречан розстріляли або відправили у заслання.

Історію одного зі жителів Гречан сайту «Є» розповів заступник директора СКЦ «Плоскирів» Роман Гурницький: «Під час антипольської акції його батька розстріляли: залишилися лише мама з двома дітьми. Їх вислали до Казахстану, з якого вони поверталися додому пішки. Дорога була важкою: матір несла одну дитину на руках, а іншу вела поряд. Вона була настільки виснаженою, що з відчаю залишила дворічне дитя посеред степу. Лише вечорі вона усвідомила, що зробила. Вона повернулася за покинутою дитиною й вже разом вони прийшли у Гречани. Саме ця людина досі живе у нашому місті».

Результати проєкту його учасники презентували у вересні того року. Уся зібрана інформація лягла у книгу та сайт, на який люди також можуть завантажувати власні світлини та історії, присвячені місцевим мазурам.

Цей день в історії Хмельниччини

20 травня 1994 року у Варшаві на нараді європейського відділу міжнародної ради ICOMOS було запропоновано Старе місто, що в Кам’янці-Подільському, включити до Реєстру пам’яток світової культурної спадщини. Пізніше до попереднього списку претендентів його внесли як Культурний ландшафт каньйону у Кам’янці-Подільському. Зазначають, що каньйон, що оточує історичний центр Кам’янця-Подільського, є унікальним. Адже тут гармонійно поєднуються природні та культурні пам’ятки. Однак питання з включенням його до Реєстру пам’яток світової культурної спадщини поки не реалізоване.

Цього ж дня у 2011 році на Хмельниччині селяни перестали здавати молоко, оголосивши бойкот підприємцям. Акція виявилась масштабною і не очікуваною. У Теофіпольському районі її підтримало понад 20 сіл, сім на Полонщині, 16 у Красилівському районі та більш ніж половина населених пунктів у Чемеровецькому районі. Загалом бойкот підтримали села всіх районів області.

Коротко про історичні події, які сталися цього дня у світі та Україні

1873 рік — Американський промисловець Леві Штраус вперше випустив на ринок блакитні джинси.

1899 рік — Джекоб Герман став першим водієм, якого було заарештовано за перевищення швидкості. Він мчав на одній з вулиць Нью-Йорка зі швидкістю 20 км/год.

2020 рікКабмін прийняв рішення запровадити адаптивний карантин. На той час він не передбачав «кольорових» рівнів епідеміологічної небезпеки, а послаблення карантинних заборон на територіях, де ситуація з коронавірусом перебувала у межах норми. Таким чином були скасовані жорсткі обмеження торішнього весняного локдауну. А почали діяти правила першого в Україні адаптивного карантину з 22 травня.

Цього дня народилися

1799 рік — Оноре де Бальзак, французький письменник.

1844 рік — Микола Мурашко, живописець, педагог.

1922 рік — Іван Чендей, український письменник.

1973 рік — Наталка Сняданко, сучасна українська письменниця.

Коментарі:

Інформація з інших ресурсів

Популярні новини

Новини Хмельниччини
Останні оголошення
  Так  Ні, дякую