Звинувачення в спробі заколоту та спір за Плоскирівське староство — 10 червня в історії

10 червня 1732 року подружжя Чацьких отримало королівську згоду на те, щоб віддати Плоскирівське староство та окремо маєток Гречани на користь Томаша-Антонія Замойського. Ця подія мала місце через «сімейні» стосунки родини Замойських і поділ спадку.

У 1699 році після того, як турки залишили Поділля, Плоскирів знову перейшов до Польщі, і повертається у володіння родини Замойських. Плоскирівське староство виявилося повністю спустошеним. Тому Замойські вирішили сюди переселити селян з польської Мазовії. Як наслідок у Плоскирові та навколишніх селах Гречанах, Заріччв, Шаровечці з’явилися «мазури».

Після смерті у 1725 році плоскирівський староста Томаш-Юзеф Замойський його вдова Антоніна вирішила передати свої права власності племінникові — волинському стольникові Міхалові-Гієроніму Чацькому.

Недовгий період його урядування в історії Плоскирівської королівщини відзначився конфліктами, пов’язаними зі злочинним вирубуванням Меджибізьких лісів. Тоді Міхал-Здислав Замойський вирішив позиватись до Міхала Чацького. Він вимагав повернути йому у власність маєтки Замойської ординації та 900 родин, які свого часу переселилися сюди. Зрештою справа завершилася тим, що Чацький поступився Замойським усім староством, щоб уникнути витрат на судову тяганину.

Цей день в історії Хмельниччини

Цього дня 1919 року в Проскурові за підозрою в намірі здійснити заколот заарештували полковника Армії УНР Петра Болбочана. Впродовж 1917-1920 років місто перебувало ледь не у центрі буремних подій Української революції. Зокрема, у будинку №38 на нинішній вулиці Героїв Майдану був розміщений штаб Запорізького корпусу армії УНР. Командував ним палкий прихильник української державності, визначний воєначальник Петро Болбочан. Проте він потрапив у немилість до Головного Отамана Симона Петлюри.

Саме в цьому будинку 10 червня 1919 року полковника заарештували за підозрою в намірі здійснити заколот. Військово-польовий суд швидко виніс йому смертний вирок Петру Болбочану й 28 червня 1919 року його полковника розстріляли. А нині на стіні цього будинку встановлено пам’ятну дошку, на якій згадується полковник Армії УНР.

Крім того, 10 червня 1919-го в Кам’янець-Подільський прибув Симон Петлюра. На наступного дня на його честь відбувся обід, на якому були присутні члени Директорії, міністри, представники місцевої влади та громадськості. У своїй промові голова Симон Петлюра відзначив, що він бачить Україну лише демократичною державою, та висловився за твердість влади й прозорість політики.

А торік 10 червня у секторі комунікації поліції Хмельницької області повідомили, що місцеві правоохоронці склали на президента адмінпротокол за порушення карантинну. Власне за кілька днів до того, 3 червня, під час робочого візиту Володимир Зеленський зайшов у місцеву кав’ярню. Кавували з очільником держави міський голова Олександр Симчишин, тодішній голова облдержадміністрації Дмитро Габінет, керівник Офісу президента Андрій Єрмак, його перший заступник Сергій Трофімов і головний санітарний лікар України Віктор Ляшко.

Оскільки посадовці були всередині кафе, у поліції скали на них адміністративні протоколи. А власника кафе вирішили притягнути до відповідальності за те, що попри тодішні обмеження обслуговував відвідувачів всередині закладу. Як наслідок, усіх оштрафували по 17 тисяч гривень. Винятком став Володимир Зеленський. Цю справу досі розглядає Конституційний Суд, який зрештою має пояснити, чи можна притягувати президента до адміністративної відповідальності.

Коротко про історичні події, які сталися цього дня у світі та Україні

1793 рік — У Парижі створено перший у світі публічний зоопарк.

1943 рік — Угорець Ласло Біро винайшов кулькову ручку.

Цього дня народилися

1832 рік — Ніколаус Отто, німецький конструктор, який створив чотиритактний двигун внутрішнього згоряння.

1911 рік — Петро Вескляров, український актор і телеведучий. Зокрема, Петро Юхимович відомий як «дід Панас» у телепрограмі «На добраніч, діти».

1951 рік — Василь Шкляр, український письменник і політичний діяч. Його перу належать романи «Ключ», «Залишенець. Чорний ворон», «Маруся», «Характерник»… Деякі літературні оглядачі називають Василя Миколайовича «батьком українського бестселера».