День народження Грушевського та піраміда з кольорових ручок — 29 вересня в історії

Цього дня, 29 вересня, у 1866 році народився видатний український історик, політичний діяч, письменник і голова Української Центральної Ради Михайло Грушевський. Вперше до Кам’янця-Подільського він прибув улітку 1891-го. Тут він працював у фондах Давньосховища над документами з Історії Барського старостаства, вивчав минуле Поділля, заприятелював з Юхимом Сіцінським та іншими місцевими краєзнавцями.

За повідомленням «Подольських епархіальних ведомостей» за 1892 рік, Михайло Грушевський подарував історичному музею свою книгу «Нарис історії Київської землі від смерті Ярослава до кінця Х1У століття». Згодом надіслав книги й відбитки статей «Опис подільських замків 1494 року», «Королівський дозвіл на викуп Камінецького староства 1456 року», «Барське староство» та низку томів його головного видання «Історія України — Руси». На жаль, впродовж 1930-1960-х це зібрання творів Грушевського у музеї неодноразово вилучалося різними «комісіями» по боротьбі з націоналізмом в Україні. Як наслідок, цінна колекція втрачена для сучасників.

Пізніше з 14 лютого до 31 березня 1919 року Михайло Грушевський знову мешкав і працював у Кам’янці-Подільському. Цей візит для Михайла Сергійовича був дуже важливим. Автори біографічного нарису «Михайло Грушевський» Юрій Шаповал та Ігор Верба писали: «Це був його останній шанс залишитися у великій політиці, стати біля керма державного управління. Очевидно, цей план визрів у нього в самому Кам’янці і посилювався з падінням авторитету Директорії УНР. Очоливши кам’янецьку опозицію, колишній голова Української Центральної Ради прагнув повернутися до державного керма, але програв». 

Підписатися на канал "Є" в Youtube

За словами історика та краєзнавця Сергія Єсюніна, Михайло Грушевський також двічі побував на хмельницькому вокзалі. Один з таких візитів був у 1891 році. Тоді ще молодий Михайло Сергійович, працюючи над своєю дисертацією приїхав на станцію Проскурів, а звідти відправився у Кам’янець-Подільський. До речі, 7 листопада 2017 року на фасаді хмельницького залізничного вокзалу встановили меморіальну дошку Михайлу Грушевському. Присвятили подію 100-річчю Української революції. Автором пам’ятної дошки став скульптор Роман Албул.

Цей день в історії Хмельниччини

29 вересня 1967 року Міністерство вищої і середньої спеціальної освіти України видало наказ про організацію в Хмельницькому технологічного інституту побутового обслуговування (нині Хмельницький національний університет). Власне все почалося з того, що в 1962 році в місті був відкритий загальнотехнічний факультет Українського поліграфічного інституту ім. І.Федорова, на базі якого й організували Хмельницький технологічний інститут побутового обслуговування. Основне завдання цього закладу полягало в підготовці висококваліфікованих фахівців для підприємств системи побутового обслуговування.

За цей час вищий навчальний заклад пройшов складний шлях розвитку, реорганізувався у Технологічний інститут, Технологічний університет Поділля, згодом — у Хмельницький державний університет, а у 2004 році — Хмельницький національний університет.

До речі, у рік заснування в інституті побутового обслуговування навчалося понад півтори тисячі студентів, працювало 60 викладачів. В арсеналі інституту було два навчальних корпуси та гуртожиток на 180 місць. Нині ж Хмельницький національний університет один з найбільших на Поділлі вищих навчальних закладів, який готує спеціалістів із багатьох галузей.

29 вересня 2011 року нетішинський журналіст Олександр Шустерук встановив національний рекорд. У селі Оженин Острозького району на подвір’ї школи він змайстрував піраміду з кулькових ручок. До встановлення рекорду долучилися учні та вчителі школи, які ще з 1 вересня готувалися до рекорду, збираючи ручки. Піраміда мала три метри у висоту та по три метри по периметру, а загальна протяжність викладених ручок склала 228 метрів. Всього на створення піраміди використали 1627 кулькових ручок. Рекорд зафіксовано у Книзі рекордів України представниками з Києва.

У 2011 році піраміда з кулькових ручок потрапила до Книги рекордів України. Фото: з архіву редакції

Коротко про історичні події, які сталися цього дня у світі та Україні

1897 рік — В столиці Аргентини Буенос-Айресі у театрі «Олімпо» відбулась прем’єра вистави «Креольський суд». Тоді ж на сцені було вперше виконано танець, названий «танго».

1941 рік — Нацисти почали масові розстріли мирного населення в урочищі Бабин Яр, що на північно-західній околиці Києва. Вподовж двох днів окупанти вбили 34 тисяч євреїв, серед яких були жінки та діти. Їхні тіла були скинуті у яр і закидані землею і камінням. До 1943 року Бабин Яр став місцем масових розстрілів. За приблизними підрахунками, нацисти вбили понад 70 тисяч людей різних національностей.

2003 рік — Росія почала будівництво дамби від берегів Таманського півострова до українського острова Тузла. Таким чином було заплановано приєднати його до материкової частини Російської Федерації. Таким чином Володимир Путін спровокував конфлікт між двома державами. Відреагувавши на це тодішній президент України Леонід Кучма перервав свою робочу поїздку в Латинську Америку й особисто прибув на Тузлу. Також були виведені внутрішні війська. У листопаді того ж року прем’єр-міністри Росії та України домовились про припинення подальшого будівництва дамби, а 2 грудня на Тузлі відкрилася нова українська прикордонна застава. Нарізі вся територія Автономної Республіки Крим тимчасово окупована Російською Федерацією.

Цього дня народилися

1547 рік — Мігель де Сервантес, іспанський новеліст, драматург і поет, автор роману «Дон Кіхот».

1571 рік — Мікеланджело да Караваджо, італійський живописець періоду раннього бароко, засновник європейського реалістичного живопису ХVІІ століття.

1804 рік — Михайло Чайковський, польський та український політичний діяч і письменник. Він належав до так званої «української школи» в польській літературі XIX століття.

1844 рік — Осип Барвінський, український письменник і греко-католицький священник.

1845 рік — Іван Карпенко-Карий, драматург, один з корифеїв українського театру. Його перу належать такі п’єси як «Сто тисяч», «Мартин Боруля», «Хазяїн», «Наймичка».