15 лютого — яке сьогодні свято, іменини та цікаві факти

Сьогодні, 15 лютого, християни за юліанським календарем святкують Стрітення Господнє. Крім релігійних свят, ця дата пов’язана й з іншими подіями минулого. Зокрема, в Україні — це також День вшанування учасників бойових дій на території інших держав. Саме 15 лютого 1989 року завершилося виведення радянських військ з Афганістану.

Через горнило радянсько-афганської війни пройшло понад 160 тисяч українців. З-поміж них загинуло понад 3 тисячі. День вшанування учасників бойових дій на території інших держав 15 лютого в Україні на державному рівні почали відзначати згідно з указом президента від 11 лютого 2004 року.

Крім того, цей день в історію Хмельницького закарбувався трагічними подіями сторічної давнини — Проскурівським погромом 1919-го.

Яке сьогодні церковне свято

Стрітення Господнє відзначає більшість християнських церков. Однак за григоріанським і новоюліанським календарями воно припадає на 2 лютого, а за юліанським — на 15 лютого. Серед християн східного обряду Стрітення належить до дванадцяти найважливіших після Великодня свят.

Стрітення відзначають у пам’ять про те, як Марія з Йосифом принесли до Єрусалимського храму Ісуса Христа на 40-й день після Його народження. Їх зустрів праведник Симеон, який роками чекав на зустріч з Господом. Згідно з Євангелієм від Луки, він зміг отримати вічний спокій лише побачивши Христа. Перед смертю Симеон сповістив, що Немовля вийде «на служіння спасіння людей».

Що не можна робити у цей день

• У Стрітення Господнє не можна вживати спиртне.
• Під забороною у цей день будь-яка робота, крім служіння Господу й на благо людям.
• Звісно, що у таке врочисте свято заборонено лаятися.

День ангела 15 лютого святкують

Василь

Прикмети дня

• Яка погода на Стрітення — такою весна буде.
• Якщо на Стрітення дорогу перемітає, то весна буде пізньою та холодною. А якщо тепло — весна буде ранньою і теплою.
• Якщо цього дня сніжок — весною буде дощик. Мається на увазі, що вона буде затяжною та дощовою.
• Крім того, у народі цього дня передбачали погоду й за допомогою курей. Якщо ця птиця нап’ється біля порогу води, то весна буде теплою та ранньою.

Події, що сталися 15 лютого в Україні та світі

1919 рік — Українська Національна Рада ухвалила закон про вживання української мови в державних установах.

1947 рік — Спеціальною постановою уряду в Радянському Союзі заборонили шлюби між радянськими громадянами й іноземцями.

1989 рік — Керівництво СРСР оголосило, що територію Афганістану залишив останній радянський солдат. Це ознаменувало завершення радянсько-афганської війни або ж радянської інтервенції в Афганістан, яка тривала понад дев’ять років.

2013 рік — В Росії поблизу Челябінська на висоті близько 20 кілометрів вибухнув метеорит. Приблизну вагу небесного тіла оцінюють у десять тисяч тонн. Від вибуху постраждали понад тисяча людей. Переважно від уламків розбитого скла.

Цікаві факти з минулого

У 1919 році Проскурів був повітовим центром Подільської губернії та був важливим транспортним вузлом, оскільки тут існувала залізниця. В цей період розвідка донесла владі УНР, що в місті планується більшовицьке повстання. З документів ми дізнаємось, що спершу воно мало статися у Жмеринці. Проте більшовикам там не вдалося його підняти, тож вони націлилися на Проскурів. На той час бригада отамана Івана Семесенка вже дислокувалась у Проскурові. Він вирішив діяти на випередження й 6 лютого видав наказ, яким пропонував населенню припинити «свої анархічні вибухи».

Попри це 14 лютого у Проскурові все ж розпочалося збройне повстання більшовиків, яке завершилося їх привалом. У місті одразу розпочались арешти й обшуки причетних. У своєму зверненні до гайдамаків Іван Семесенко всю вину за більшовицьке повстання переклав на місцевих євреїв. І на імпровізованому святкуванні військові дали присягу «вбивати і не грабувати».

Жертви Проскурівського погрому, лютий 1919 року. Фото: надане Державним архівом Хмельницької області

Рівно о другій годині дня 15 лютого 1919 року солдати розійшлися в пошуках євреїв — почався погром. У протоколах допиту свідків йдеться про те, що євреї не знали про майбутній погром. Хоча чутки ширились швидко, проте шаблі гайдамаків були швидші. За різними джерелами, загинуло від 800 до 1 тисячі 600 людей. Жертв ховали 17 лютого. Від ранку і впродовж дня підводи звозили тіла до єврейського кладовища. Поховати всі тіла вдалось лише до четвертої ранку наступного дня. Нині на цьому місці височіє пам’ятник.

Головний отаман Симон Петлюра, отримавши звістку про погром, прибув до Проскурова. Він видав наказ роззброїти гайдамаків-погромників і заарештувати Семесенка. Також була створена спеціальна комісія. Хоча Симон Петлюра наказав її членам якомога швидше провести слідство й суворо покарати винних, через нестійке політичне становище вони не змогли завершити розслідування. Як наслідок, Семесенко потрапив на волю. Однак у 1920 році його заарештували вдруге й доправили до Чортківської в’язниці. Там його стратили за вироком Польового суду.

Більше про цікаві факти з історії Хмельниччини — у матеріалі «Цей день в історії Хмельниччини: 15 лютого».