ye-logo.v1.2
26 Червня, 2019

За неякісний хліб – місяць тюрми

Сергій ЄСЮНІН Історія 2243 1

Хліб – найперший та найважливіший продукт на нашому столі.

Досить часто за смаком та якістю хліба ми оцінюємо добробут того чи іншого регіону або міста. Нині на Хмельниччині існує чимало виробників хлібо-булочної продукції, якої на полицях наших крамниць велике різноманіття. Але, чи якісний той хліб, чи витримують виробники всі стандарти та норми, щодо його виробництва, питання риторичне.
Століття тому, на початку 1900-х років на Поділлі (й не лише у нас, а у всій тодішній імперії) якістю та санітарними умовами виробництва хліба дуже ретельно піклувались місцеві органи влади – міські думи та повітові адміністрації. Так, міські думи видавали обов’язкові до виконання постанови, що регламентували діяльність як хлібовиробників, так й торговців хлібних крамниць. Приміром, у Кам’янці-Подільському діяло “Обязательное постановление о порядке содержания в исправности и чистоте хлебопекарень”, яке мало 17 параграфів, що чітко формулював усі санітарні вимоги щодо випікання хліба, утримання пекарень, реалізації продукції. Окремою постановою “О порядке развозки и разноски хлеба, фруктов и других сьестных припасов” регламентувалось – хто та яким чином повинні перевозити харчові продукти. Зокрема, наголошувалось, що перевізники та вантажники хлібо-булочних виробів, фруктів та солодощів “должны носить белые холщевые фартухи, покрывающие всю грудь и нижню часть туловища ниже колен”. Де таке побачиш зараз, коли розвантажують лотки з хлібом у магазинах?  Схожі постанови діяли у Проскурові, Новій Ушиці та інших містах Поділля. Причому, наголошуємо на слові – діяли. Механізм був дуже простий. Регулярно, представники міської влади, разом із міським лікарем та поліцією, робили рейди з метою перевірки виконання своїх постанов. На порушників тут же складався адміністративний протокол, а про накладене покарання повідомлялось у пресі та через оголошення по місту. У разі грубих порушень справа передавалась до суду, який міг більш жорстко покарати порушника.
Переглянувши подільські газети лише за 1911 рік, вдалось знайти до десятка таких повідомлень. Наприклад, у квітні у Проскурові за антисанітарні умови була закрита пекарня Нахмана Бриля, власнику присудили штраф 25 рублів (тоді 400-грамова булка коштувала 3 копійки) та виставили вимогу у місячний строк ліквідувати зауваження. Цікаво, що “антисанітарія” полягала лише в тому, що борошно зберігалось у мішках, що лежали на підлозі, тоді як за вимогами обов’язкової постанови, борошно потрібно було тримати у дерев’яних діжках з кришками. У травні в Кам’янці-Подільському власник булочної та кондитерської Йосип Богданов за “переробку черствих булок та тістечок для додавання їх у нове тісто” за вироком суду був ув’язнений на один місяць та позбавлений ліцензії на торгівлю. У червні того ж року в Летичеві власник пекарні та кондитерської Мордко Ройфман “за домішування до тістечок сахарину замість цукру, та анілінових фарб замість фруктових” оштрафований на 100 рублів та ув’язнений на один місяць. У листопаді мешканці Нової Ушиці поскаржились на якість перепічки, що виготовляв у східній пекарні Талак огли Юсуф. Термінова перевірка засвідчила, що він використовував замість борошна вищого ґатунку дешеве низькосортне, чим порушував технологію. Накладений штраф становив 50 рублів.
Подібні дії місцевої влади заставляли виробників та продавців дотримуватись вимог та якості, а у виграші був звичайний споживач. Можливо, потрібно перейняти досвід минулого?

 

Читайте новини на нашому Телеграмі

Коментарі:

олена 18.11.2010 10:46

Це було б дуже добре, якби повернулися до минулого досвіду. А то міщають туди що завгодно, аж страшно його їсти.

До теми

Популярні новини

Останні оголошення

Останні фото та відео