Емоція, продиктована любов'ю. У Хмельницькому відкрили виставку подружжя Мазурів

Ця виставка планувалася ще у жовтні і як родинна, не лише Миколи та Людмили Мазурів, а й їхній дітей — Богдана та Оксани. Однак не судилося. Два місяці тому Миколи Івановича не стало, як і його дружини 15 років тому... І тепер виставка у художньому музеї не лише звеличує їх обох як видатних художників, а й дозволяє вшанувати пам'ять та згадати їхній глибокий патріотизм та людяність. До речі, у день відкриття виставки, 9 грудня, Миколі Івановичу виповнилося б 68 років.
«У 2000 році, коли ми започаткували конкурс імені Людмили Мазур, ми казали, що вона була… Неперевершеним художником, вчителем. А тепер, через 15 років, я мушу казати: «Микола Мазур… був, відбувся, стався». Ще багато років його твори емоційно хвилюватимуть людей, підноситимуть його, як великого патріота. Все, що відбувалося на цій землі, з часів Трипілля, козацької доби, голодоморів, воєн до останнього Майданів, проходило крізь його серце і відбивалося в його творах», - розповідає мистецтвознавець та близький друг родини Мазурів Людмила Рожко-Павленко.

Підписатися на канал "Є" в Youtube

Людмила Мазур. Сюжет ІІ.

Людмила Мазур. Сюжет ІІІ.

Людмила Мазур. Польова квітка.

На другому поверсі експонуються картини Миколи Мазура (до речі, виставка мала бути ще масштабнішою, однак через аварійний стан музейного залу її довелося скоротити). Глядачі можуть побачити добре відомі живописні полотна із колекції музею, написані художником у 1990-х, а також зовсім нові графічні роботи (фотодрук) 2014-2015 років. Вони, народжені подіями Революції Гідності, планувалися як ескізи до живописних полотен.

Микола Мазур. Біда в домі.

Микола Мазур. Ніч на майдані.

Микола Мазур. Барикади.

Микола Мазур. Крим.

«Батьки – це дві душі, які злилися в одну. Вони дуже різні художники, їхні твори відрізняються за формою і технікою, але вони близькі за духом і обоє прекрасні. Своє життя вони провели у спробі зрозуміти гармонію світу і донести її іншим, намагалися показати, що не потрібні війни і зайва боротьба, а потрібно вивчати цей світ і радіти йому», - каже донька художників і сама художниця Оксана Мазур.

Оксана Мазур та її донька Яринка.

На відкриття виставки завітало дуже багато людей. Вони казали теплі і щемливі слова, згадували не лише талант художників, усе, що вони зробили для нашого міста, а й відмічали їх як дуже хороших і світлих людей.
Так само багато подолян підтримувало Миколу Мазура в його останні дні.

На виставку завітало багато хмельничан.

«Коли я йому розповідала, скільки людей нас підтримувало, здавало кров, перераховувало кошти, він був здивований і вражений. Батько казав: «Дивно, що мене не забули, я ж стільки років сидів у майстерні і практично нікуди не ходив». Він дуже любив життя і до останнього казав, що коли одужає, влаштує велику виставку, де кожному віддячить, подарувавши свою картину, - згадує Оксана. - Роздати його роботи я не можу, вони мають бути у музеї і належати усім людям. Але ми надрукували репродукції, щоб роздати їх і виконати останню волю батька».

Відвідувачі розбирають репродукції картин.

Виставка творів Миколи та Людмили Мазурів триватиме до 10 січня у Хмельницькому обласному художньому музеї (вул. Проскурівська, 47).

"Ладовиці" колядують. "Микола Іванович дуже любив та цінував народні традиції", - каже керівниця гурту Ірина Телюх.

Підписатися на канал "Є" в Youtube