ye-logo.v1.2

Насторожено, але тепло: як Хмельницький зустрів Андруховича з «найвищою формою страти»

Культура 2653
Графіка за спинами акторів динамічно змінювалась
Графіка за спинами акторів динамічно змінювалась. Фото: автора

Твір письменника показали хмельничанам, поєднуючи з піснею, музикою і графікою.

Хмельницький став заключним містом туру вистави за твором письменника Юрія Андруховича «Альберт, або найвища форма страти». Хмельничанам презентували історію про те, як 1641 року в Львові на площі Ринок за «найганебніший людський вчинок за всю історію міста» спалили особу без громадянства Альберта Вироземського.

На сцену обласного театру ляльок вийшли автор Юрій Андрухович, співачка й акторка Уляна Горбачевська та контрабасист Марк Токар, який виконує всю інструментальну частину перформенсу. Поєднуючи музику, спів, акторську майстерність та графіку, вони презентували глядачам історію про добро і зло, милосердя і жорстокість, життя і смерть.

Розповідь про Альберта ведеться послідовно, логічно і дуже емоційно. Оповідь пересипана жартами про сучасність та іронічними ремарками акторів. Глядачі дізнаються, як Альберт розпочав свій злочинний шлях, і що привело його до жахливої страти – спалення. Перед стратою злочинець заключив угоду з дияволом: продав душу за 20 років життя. Однак у фіналі оповідання бачимо, що спалення все ж відбулося, а Люцифер не стримав слова: Альберт горів 4,5 години на очах у збудженої публіки, яка зібралась на розвагу.

Розповідь про Альберта доповнювала графіка

«Ми запитуємо, чому угода не спрацювала. Це можливість подумати, що ж насправді відбулося, - каже Юрій Андрухович. Вогонь устиг очистити гріховність Альберта, відповідно, замість забрати до пекла - його забрали на небо. Щойно один із глядачів сказав, що вистава про безмежність Божого милосердя. Я про це не задумувався, але так воно і є».

Андрухович був оповідачем історії

Саме ж оповідання про Альберта належить до майбутньої збірки про видатних нечестивців усіх часів. Андрухович каже, що сподівається завершити її вже до кінця цієї весни.

Графіка, зроблена Анатолієм Бєловим методом малювання «з іншого боку»

«Правосуддя земне якоюсь мірою опиняється в центрі цієї історії. Це та ситуація, коли до страшної кари засуджено людину, яка на неї зовсім не заслуговує. Ну добре, він був злодійкуватим, приватні речі в когось вкрав, підробив документи. Ради Бога, не спалюють же за таке. У загальноморальній системі треба передусім розбиратися з судовими практиками. Людям не дано оцінювати правосуддя небесне, але дано оцінювати земні суди. Це один із центральних мотивів майбутньої книжки: яким чином людські суди беруть на себе такі вироки. Потім виявляється, що вони були несправедливі, упереджені», - говорить письменник.

Уляна Горбачевська відома передусім своїм виконанням ірмосів і народних псальмів

Режисерка Ольга Михайлюк, яка зуміла поєднати графіку, музику й оповідання в єдине, пояснює, що вистава живе своїм життям, постійно в розвитку, адже щоразу додаються нові епізоди, поетичні твори Андруховича, і проза стає рамкою для всього, що відбувається на сцені. За її словами, ця вистава – приклад хорошої колективної роботи.

«Тут великий діапазон роботи: від комічних до драматичних моментів. Цікаво, як в Середньовіччі було все поруч: і святе, і грішне, втім, як і зараз. Сам текст дуже підказував, як грати. Для мене цей твір про те, що нам не дано знати якихось речей, але ми маємо вірити, що ми під опікою. І навіть такий негідник був врятований. Скоріш усього, він і не був вартий такого спалення. Люди ділять все на чорне і біле, тому й вистава така. Але життя не є чорно-біле, не треба бути такими категоричними», - вважає Уляна Горбачевська.

Текст Андрухович проспівував разом з Уляною

Після вистави публіка аплодувала стоячи. Як зауважила акторка Уляна Горбачевська, спочатку зал зустрів «Альберта» насторожено, але до фіналу це вже було спільне проходження тексту і вистави. Для туру – це гарний і теплий фінал. За словами Юрія Андруховича, чи покажуть на сцені інший його твір, він не певен, адже не варто повторювати таку річ, навіть якщо це вийде так само гарно як з «Альбертом».

У карцері Альберт просив вічну молодість і безсмертя, але диявол дав тільки 20 років

Після вистави письменник роздавав автографи

Юрій Андрухович сподівається, що збірка з оповіданнями про нечестивців вийде вже весною

Коментарі:

Інформація з інших ресурсів

Популярні новини

Новини Хмельниччини
Останні оголошення
  Так  Ні, дякую