ye-logo.v1.2

Хмельничанка створює паперові ляльки за мотивами скульптур Миколи Мазура

Культура 3396
Нещодавно Ганна розпочала новий проект, який має на меті привернути увагу до унікальних скульптур з металобрухту у Хмельницькому, виконаних видатним художником Миколою Мазуром
Нещодавно Ганна розпочала новий проект, який має на меті привернути увагу до унікальних скульптур з металобрухту у Хмельницькому, виконаних видатним художником Миколою Мазуром. Фото: Зі сторінки Фейсбук Анни Азаренко.

Анну Азаренко можна назвати художницею широкого профілю.

Вона – справний карикатурист і портретист, малює милі міські пейзажі, оформлює розписами інтер’єри кафе та магазинів, а також створює оригінальні паперові ляльки.

«Я – не вузько направлений художник. Поки що я не виокремила якусь одну нішу, мені багато чого подобається, люблю пробувати нове, – розповідає художниця. – Але у майбутньому треба буде обрати один улюблений напрямок, щоб активно розвиватися саме у ньому».

Нещодавно Анна розпочала новий проект, який має на меті привернути увагу до унікальних скульптур з металобрухту у Хмельницькому, виконаних видатним художником Миколою Мазуром. Створені у 1980-90-х роках, зараз вони поступово занепадають.

«Я дуже люблю ці скульптури, вони – одні з найоригінальніших родзинок міста. І, як на мене, вони зовсім не застарілі, хоч їм і декілька десятків років. Коли до мене приїздять гості з інших міст і країн, я показую їм ці скульптури, і вони у захваті», – розповідає Аанна Азаренко.

Любов до робіт Миколи Мазура дівчина поєднала з одним із своїх захоплень – створенням паперових ляльок – і вирішила зробити фігурки цих скульптур. Поки що в доробку художниці дві ляльки: космонавт, який стоїть біля космічного корабля у парку Чекмана, і лев із паркового дитячого автомістечка. Однак зупинятися на цьому вона не збирається. В її планах – виготовити хоча б по одній впізнаваній фігурці із кожної скульптурної композиції: «Веселий потяг» (у кінотеатрі «Планета»), «Сад» (майданчик біля «СВ»), група чудернацьких істот із парку Шевченка.

«Мої фігурки схожі на оригінали, але все ж таки відрізняються трохи за пропорціями, кольорами. Спершу я малюю готову ляльку у цілісному вигляді, а потім «розбираю» її на деталі. Фотографую малюнок, переводжу у комп’ютерне зображення і опрацьовую, – пояснює мисткиня. – У готовому вигляді це листівка із деталями ляльки та шарнірами, на зворотному боці фотографія справжньої скульптури та інформація про неї. Викрійка досить проста, її можна самотужки вирізати і скласти ляльку із рухомими деталями, а можна надіслати таку листівку комусь у подарунок».

Листівки-викрійки оригінальних ляльок можна придбати у етномайстерні «Коза-дереза» (вул. Володимирська, 51) та у «Flower Cafe» (вул. Проскурівська, 43). Художниця буде рада будь-якій допомозі у поширенні цього некомерційного проекту.

Однак на цьому захоплення молодої художниці, яка закінчила «графічний дизайн» у Хмельницькому національному університеті та магістратуру у Львівській національній академії мистецтв, не закінчуються. Вона – професійний карикатурист, свого часу навіть працювала на міжнародному порталі і виконувала замовлення з різних куточків світу.

Зараз вона час від часу малює карикатури на весіллях, днях народженнях та інших урочистих подіях.
«Щоб написати карикатуру, треба з приязню поставитися до людини, яку зображаєш, проаналізувати обличчя та його пропорції, знайти найхарактернішу рису, за якою цю людину впізнають, і перебільшити її чи викривити», – пояснює художниця.

Ще одне її захоплення – це розпис стін. В її доробку – масштабні роботи у кількох магазинах (в тому числі і в Києві), кафе, мовній школі, кабінеті макіяжу, а також окремі малюнки в інтер’єрах осель.

«Ця справа мені дуже подобається і легко дається, маю хороший окомір, – каже Анна. – Я фотографую простір, у фотошопі наношу на фотографію малюнок, показую людині. Якщо їй подобається – купую фарби і малюю безпосередньо на стіні. Можливо, саме інтер’єрні роботи стануть моєю основною діяльністю».

Ще один проект художниці – замальовки рідного міста. Виконані олівцями, яскраві і легкі, ці малюнки викликають усмішку і замилування.

«Львів нав’язує нам старовину, Київ – швидкий темп життя, а Хмельницький нічого не нав’язує, але в той же час має своє обличчя. Люблю своє місто і люблю його малювати», – запевняє художниця.
 

Коментарі:

Інформація з інших ресурсів

Популярні новини

Новини Хмельниччини
Останні оголошення
  Так  Ні, дякую