ye-logo.v1.2

В одному з сіл Хмельниччини чоловіки створили унікальний духовий оркестр

Культура 3586
Двічі на тиждень чоловіки поспішають до сільського будинку культури на репетиції
Двічі на тиждень чоловіки поспішають до сільського будинку культури на репетиції. Фото: з архіву

Його учасники не мають жодної музичної освіти.

Вечорами, коли вже зроблена уся робота і більшість вмощуються на дивані, аби насолодитися переглядом телепередач, деякі представники сильної статі з Писарівки, що у Війтовецькій громаді Волочиського району, вирушають до сільського клубу на репетицію. Тут уже чотири роки діє сільський духовий оркестр. Його учасники — звичайні сільські чоловіки, які не мають жодної музичної освіти, а ноти вивчили вже після того, як навчилися виводити на інструментах нескладні мелодії.

Взагалі історія духової музики в селі сягає середини ХХ століття. Колись тут був непоганий духовий оркестр, тодішній колгосп купив для цього все необхідне, а колгоспники після роботи вивчали музичні твори. Розпалися колгоспи, припинив діяльність і оркестр. І лише інструменти припадали пилюкою у сільському будинку культури. Саме вони й навели на думку художнього керівника закладу Сергія Катану про відновлення оркестру. Порадився із сусідом, той підтримав ініціативу друга. «Це було у 2014 році, — згадує Сергій Анатолійович. — Спочатку зібрали чотирьох чоловіків, дістали труби, спробували щось заграти. Потім долучилися ще троє оркестрантів-ентузіастів. Грали — хто як міг, адже ніхто не мав музичної освіти». Так би, певно, порозважалися і закинули мідні труби, якби не випадок. Про самодіяльний оркестр почув вчитель дитячої музичної школи, яка діє у селі. Він прийшов, послухав сільських музик і попросив свого батька попрацювати з ними. Так у оркестру з’явився наставник — Василь Обух. Хоч він сам теж аматор, самоучка без музичної освіти, але навчився віртуозно грати на багатьох музичних інструментах. Чотири роки Василь Костянтинович займався зі своїм оркестром, для цього кілька разів на тиждень приїжджав з Волочиська на репетиції. Під його керівництвом писарівські музики швидко опанували нотну грамоту, майстерно оволоділи музичними інструментами. І хоч вже півроку, як Василь Костянтинович не займається зі своїми оркестрантами, вони йому часто телефонують, радяться щодо репертуару, просять поради.

Писарівський оркестр глядачі зустрічають оваціями

Нині в оркестрі одинадцять учасників. Й усі, крім художнього керівника, не є працівниками культури, більшість навіть музичну школу не відвідували. Тобто члени оркестру — звичайні сільські чоловіки. Двічі на тиждень вони поспішають до сільського будинку культури на репетиції. “Ввечері після роботи попораємо господарство й коли починає темніти, йдемо вивчати мелодії, — розповідає Сергій Катана. — А ось у неділю можна репетирувати раніше. Своє вміння даруємо мешканцям громади, без нас не обходиться жодне свято, виступаємо на усіх святах села. Запрошують нас у Волочиськ, у сусідні села. Репертуар, здебільшого, український. Проте вивчаємо і сучасні мелодії, щоб зацікавити молодь. Запам'ятався концерт, який ми готували до приїзду польської делегації. Ми зустріли їх піснею «Гей, соколи». Ця пісня популярна і в Україні, і у Польщі. Треба було бачити здивування і захоплення в очах поляків. Вони почали підспівувати і навіть пританцьовувати. Потім зізналися, що навіть не уявляли собі, що ми зустрінемо їх цією піснею».

Цей матеріал був опублікований в «Сімейній газеті», яку можна передплатити на сайті «Є».

Коментарі:

Інформація з інших ресурсів

Популярні новини

Новини Хмельниччини
Останні оголошення
  Так  Ні, дякую