Зображення барельєфів давніх єврейських пам'ятників у Сатанові експонують у Дніпрі

У дніпровському музеї «Пам'ять єврейського народу та Голокост в Україні» 25 січня відкрили виставку «Сатанів: загублений світ давнього єврейського цвинтаря». Роботи майстрів-різьбярів єврейського походження, які вони створювали впродовж XVII-ХІХ століття на Хмельниччині, експонуватимуть тут до березня. Далі - виставка поїде до Києва та Одеси. Про це розповів «Україна Інкогніта» подільський краєзнавець і автор виставки Дмитро Полюхович.

У виставковому просторі презентовано 25 зображень із барельєфами старовинних пам'ятників на єврейському кладовищі у Сатанові. Кожна із цих робіт обиралася зі сотень унікальних, каже Дмитро Полюхович. За його словами, це відбувається за двома критеріями. Перший – художній, другий – наскільки цей сюжет є цікавим. Після відбору барельєфи ретельно досліджують, а потім витинають тло. Так напіввипуклі зображення стають самостійними художніми творами, які пан Дмитро образно називає «витинанками».

У виставковому просторі презентовано 25 зображень. Фото: ukrainaincognita.com

Попри те, що на виставці презентують роботи різьбярів, створені для надгробків, тут немає жодного зображення людини. Це пов'язано з релігійними уявленнями євреїв-ашкеназі, які забороняли відтворювати людську подобу. Щоб розповісти про померлу людину, використовували «шифри» з рослинними та зооморфними зображеннями. Кам'яні леви, ведмеді, олені, лиси, вовки, зайчики, білочки та різноманітні пташки… Майже кожне таке зображення є ілюстрацією до священних текстів Тори та Талмуду. Втім, зустрічаються й «позакнижні» сюжети.

Майже кожне таке зображення є ілюстрацією до священних текстів Тори та Талмуду. Фото: ukrainaincognita.com

Один із варіантів позакнижного сюжету. Фото: ukrainaincognita.com

«Мене завше зачаровувало різьблення на давніх єврейських надгробках, особливо датованих періодом від кінця XVII та до початку ХІХ століття. На цей час випадає пік розвитку різьбярського мистецтва у євреїв. Далі, на жаль, відбувається деградація. Це пов'язано із стрімким занепадом єврейських містечок-штетлів і, відповідно, культури і мистецтва, що почався по тому як на терени Правобережної України у цілому і Поділля зокрема поширилася влада Росії. Показати ж на звичайних світлинах всю красу робіт давніх майстрів досить складно – заважають плями моху, лишайників, вивітрювання тощо. От я і придумав власне know–how – прибрати все зайве, – тобто відрізати (витяти) повністю тло. У підсумку виходить самодостатній художній твір», - розповідає Дмитро Полюхович.

Читайте також: «Форма вогню»: фільм про героїв без зброї