День має починатися правильно!

У яскравій жовто-зелено-червоній студії ведучі, іноді в чудернацьких, а іноді – у вельми солідних образах розповідають тим, хто вже прокинувся, або ще не вкладався спати, останні новини звідусіль, дають корисні поради і знайомлять із цікавими людьми.
У студії суєта, сміх, аромат кави, багато світла і голос: «Увага! Три, два, один, запис…» Так починається ранок для режисерів, технічних працівників і, звісно ж, ведучих шоу. А вже за кілька секунд він починається у глядачів, але вже зі слів «Доброго ранку, з вами…» і далі – текст «під настрій». Ведучих змінюють рубрики, новини, гості, музика і так протягом кількох годин. Адже «Ранок на Поділлі» – це своєрідна телевізійна вранішня газета, яку можна «читати» за чаєм або кавою з будь-якої «сторінки» залежно від особистих смаків, уподобань та віку. Причому ведучі творять її на очах у глядачів, змішуючи новини з історичними подіями, погоду з гороскопами, приправляють усе легким гумором, невимушеним спілкуванням та музикою, що допомагає прокидатися хмельничанам ось уже протягом року. «Рік – це не надто великий термін, який дозволяє говорити про важливі кроки чи насичену історію, але той вік, коли ми вже піднялися на ноги і стаємо з кожним ефіром все цікавішими і цікавішими, – розповідає Наталя Паляниця, телеведуча та керівник проекту. – За цей час ми отримали величезний досвід роботи як у студії, так і поза її межами, у стандартних та екстремальних ситуаціях і, чого гріха таїти, з балакучими та мовчазними гостями. Однак кожен досвід для нас усіх надто цінний». Про власний досвід до роботи над створенням «Ранку на Поділлі» та в процесі роботи, а також про те, як розпочинається ранок у самих ведучих, вони розповідають особисто.
Наталя Паляниця, телеведуча, керівник телепроекту:
«Звичайно, на сьогодні в українському ефірі дуже багато ранкових шоу. Безумовно, є чому повчитись. Але при цьому є речі, за які часом буває соромно. Нашій творчій групі потрібно було створити ранкову програму, враховуючи можливості та специфіку регіонального телебачення. На жаль, ми не можемо дозволити собі так звану «суперстудію» з сучасних матеріалів, з художнім світлом, з різними майданчиками, де відбувається дія. Але ми можемо собі дозволити бути цікавими глядачеві. Я переконана, що все залежить від особистості в кадрі. Адже, як не дивно, найскладніше – залишатися собою. Не грати роль вигаданого ведучого, а природно поводитися на телевізійному майданчику. А для цього треба мати жвавий розум, веселу вдачу, вміти імпровізувати, бути комунікабельним і вільно володіти українською мовою (це також виявилось певною проблемою). Ми побудували програму так, що кожна рубрика – це окрема сторінка. До прикладу, рубрика «Сьогодні в минулому» – це історичний календар, з інформацією не лише про події та особистості світового значення, а також, що важливо для нас, і про наших видатних земляків. Здавалося б, чим ще можна здивувати у рубриці «Зарядка»? Робити фізичні вправи під керівництвом спеціаліста – річ звична. А от самим вивчати сучасні танці на зразок зумба-фітнес перед об’єктивом телекамери – на таке наважиться не кожен! «Гороскоп від тьоті Моті» – це рубрика з легким гумористичним відтінком. До гороскопів кожен ставиться по різному: хтось довіряє, хтось іронізує. Ми спробували знайти золоту середину зі своєрідною подачею, де наша дивакувата тьотя Мотя і прогноз астрологів читає, і влучні поради дає, і навіть пісні співає. До речі, в день народження програми «Ранок на Поділлі» спеціально для читачів «Проскурівського телеграфу» розкриваю таємницю: тьотя Мотя – це я, Наталя Паляниця, актриса гумористичного дуету «Солодка парочка». А ще у ранковому шоу ми готуємо смачні «Сніданки», даємо «Корисні поради», мандруємо різними країнами («Мандри-ранок»), співаємо пісень у «Співай-ранок» та гостей приймаємо «…на чашку кави». І це далеко не все з того, що чекає на глядача щоранку».
Олександр Єльцов, ведучий: «Ранок на Поділлі» не з’явився в моєму житті несподівано.
Проте щасливий збіг обставин таки відбувся. Близько півтора року тому доля мене привела на «Поділля-центр». Я починав тут працювати журналістом на службі новин, готував репортажі для інформаційних випусків. Згодом познайомився з колегами, з якими ми тепер творимо проект, який кожний з нас виношував в голові не один рік – це «Ранок на Поділлі». Мені пощастило бути біля витоків передачі, бачити, як все починалось і брати у цьому участь. У кадрі я з’явився одразу на другому ефірі, хоча спочатку планувалось, що почну працювати в студії за тиждень після запуску проекту.
У цій ранковій програмі ми можемо реалізувати всі свої найфантастичніші ідеї. Над програмою працює велика команда фахівців. Вони, кожний зі своєї професійної точки, підказують, як краще розкрити ту чи іншу тематику. Творчий процес на проекті приносить багато задоволення та спілкування з цікавими людьми.
Особисто мій ранок починається з ароматної кави, перегляду ранкових телевізійних шоу, новин і, звісно, хорошої енергійної музики. Загалом ці речі зі мною перебувають протягом дня. Кожний «Ранок на Поділлі» – це один із яскравих епізодів дня. Однак запам’ятався ефір, коли до нас в гості завітала циркова група зі змією довжиною 4,5 метрів. До цього я не бачив близько плазунів, а тим паче їх не тримав у себе на шиї.
Альона Чайка, ведуча:
«До того, як прийти на проект «Ранок на Поділлі», я навчалася в одному з найпрестижніших вишів Швеції, на факультеті продюсер радіо та телебачення. Ще там, за кордоном, я дивилася кілька випусків програми на сайті телерадіокомпанії. А коли побачила вперше, подумала «Їм не вистачає мене», хоча в мене й думки не було повертатися до Хмельницького. Але так сталися обставини, що я мусила повернутися і згодом вирішила подати заяву до телерадіокомпанії і і спробувати себе в ролі ведучої. Для мене тепер ранок – це сім’я: тут працюють мега-креативні люди, які постійно продукують нові ідеї, веселі не лише в кадрі, але й поза студією Я дякую керівнику програми, за те що вона взялася з не обрамлений камінь і почала мене навчати усього, що вміє сама, а вміє вона багато. Особисто мій ранко розпочинається з сельдереєво-яблучно-моркв’яного фрешу», а потім – робота…».
Олексій Єленков, ведучий:
На телебаченні я працюю з 4 курсу, коли ще навчався в Кам’янець-Подільському Національному університеті на факультеті журналістики. З того часу я працював у інформаційному відділі, якщо простіше сказати, то ходив містом з мікрофоном, чіплявся до людей, запитував про все на світі і мені це приносила величезне задоволення. Але мріяв я про роботу в програмі з форматом шоу, саме такій, як теперішній «Ранок». Щоб можна було «увімкнути космос» прямісінько в ефірі, тобто щоб програма мала вільний стиль. У нас в колективі всі знають, що головний «космонавт», той, хто постійно може щось витворити – це я. для мене ранок – це можливість всебічно розвиватися, адже відомо, що для того, щоб добре жартувати і вільно себе поводити в різноманітних шоу, потрібно бути дуже начитаним, розвиненим і розумним. Потрібно постійно навчатися. Мій ранок розпочинається з музики Моцарта і сніданку – це обов’язкові елементи, а решта – як вдасться.
Юлія Соколова, ведуча:
«На телебаченні я відносно нещодавно. До цього працювала на різних радіостанціях, була таким собі «бійцем невидимого фронту». Коли мені запропонували бути ведучою ранкової телепрограми, для мене це стало приємною несподіванкою. Адже працювати саме на телебаченні у ранковому форматі ще не доводилось.
За рік «Ранку на Поділлі» довелося познайомитися з багатьма цікавими людьми: письменниками братами Капрановими, співаками Віктором Павліком, Наталею Валевською, Мілою Нітіч та іншими. А ще по скап-зв»язку ми спілкувалися з Віталієм Козловським, гуртом Лавіка, Олександром Пономарьовим, з віце-міс Канада Галиною Скрипник.
Щоразу намагаємося донести до нашого глядача більше позитивної, цікавої, корисної інформації, та познайомити з різними людьми. Загалом, підготовка до кожного випуску «Ранку на Поділлі» – це спільна робота ведучих, режисера, усієї творчої команди. А мій ранок – це робота моєї сім’ї, він розпочинається щоразу по-різному».
Вікторія Залеська, автор та ведуча рубрик:
«У моєму випадку вислів «Не я обрала професію, а вона обрала мене» підходить найкраще, тому що насправді я – економіст, але телебачення – це вир, який затягнув повністю. До «Ранку» я займалася бізнесом, поки одного разу, в розмові з подружкою не сказала, що «мені нудно, хочу драйву». Через кілька днів вона повідомила мені, що на телебачення потрібно журналіста. З того часу я вірю в любов з першого погляду, або точніше – з першої спроби. Хоча, коли я прийшла спочатку в інформаційний відділ, а згодом – на ранкове шоу, категорично відмовлялася працювати в студії,. Для мене важливо, щоб постійно змінювалися люди, обстановка, теми… Перше, що мене вразило у створенні програми – це монтаж: як можна з того, що ми відзняли, зробити «цукерочку»! Тепер мій ранок починається приблизно однаково: активний підйом чоловіка та сина, сніданки, кава і все під акомпанемент «Ранку на Поділлі»