Фелтінг, або валяння вовни

Сьогодні такий вид рукоділля, як валяння з вовни, набуває неабиякої популярності. До того ж приносить ще й користь - розвиває старанність, акуратність і фантазію.

Для валяння використовують натуральну непрядену вовну, мохер або вовну альпаки. Той, хто давно займається фелтінгом, може створювати неповторні речі: іграшки, сумки, шарфи та інші оригінальні аксесуари.
Майстриня Олександра Чернова, яка завітала до Хмельницького, аби провести майстер-клас з фелтінгу, знається на різних видах та техніках валяння. Існують два способи валяння: сухий і вологий. Для сухого валяння, або, як його ще називають, фільцування, використовують спеціальні голки різних розмірів (товщин). Ці голки мають зазубрини, завдяки яким волокна вовни підчіплюються й змішуються між собою. За допомогою цієї техніки виготовляють дуже симпатичні іграшки, повністю виконані із вовни. Навіть деталі сувеніра не пришиваються, не приклеюються, а привалюються.
Олександра пропонує читачам “Сімейної газети” зробити квітку маку вологим способом валяння.
Отже, для цього нам будуть потрібні:
- непрядена вовна;
- тепла вода;
- ємність для води (миска чи тазик);
- мило (рідке або брусок);
- плівка "з пухирцями";
- старий рушник або тканина;
- ножиці;
- спеціальна голка та нова губка для миття посуду.

Крок за кроком:
1. Відриваємо шматочок вовни, який знизу звужуємо, і цим краєм кладемо до центру. Таким чином викладаємо макет квітки по колу. Вовна має щільно прилягати, щоб не було дірок.

2. Викладаємо поперек другий шар вовни. Можна використовувати різні кольори. Посередині квітки викладаємо чорною вовною серединку у вигляді сніжинки.

3. Робимо у мисочці мильний розчин.
4. Добре змочуємо виріб розчином, накриваємо клейонкою з пухирцями та починаємо інтенсивно погладжувати мокрими руками круговими рухами. Можна в процесі обробляти вовну милом, щоб краще валялася.

5. Перевертаємо на інший бік та повторюємо процедуру.
6. Скручуємо вовну разом з клейонкою у валик, при цьому катаємо його, наче качалкою тісто. Чим довше качаємо — тим краще валяється вовна. В процесі можна поправляти виріб, щоб були рівномірні краї.

7. Потім можна м'яти виріб у руках, викручувати, щоб вийшла вся вода. Виріб має зменшуватися в розмірах, поступово ущільнюючись. Кінцевий результат — щільний, не гладкий виріб, наче з горбиками.
8. Ножицями робимо надрізи для майбутніх пелюсток.

9. Заокруглюємо пелюстки та завалюємо краї, катаючи у руках.
10. Робимо серединку. Вириваємо шмат вовни, змотуємо, кладемо на губку й голкою штрикаємо її з усіх боків, щоб збилася у щільну кульку.

11. Кульку змочуємо у мильному розчині і валяємо у руках. Вижимаємо.
12. Деталі промиваємо у воді чи легко перемо. Даємо висохнути.
13. Пришиваємо серединку до квітки. Можна декорувати її шнурами та зробити кілька пестиків, вмокнувши кінці шнурів у манну крупу, змішану з клеєм.
14. Виріб готовий. Можна пришити з іншого боку резинку для волосся або застібку для брошки.