“Не кажи собі, що в тебе немає таланту. Кажи, що ти зможеш!”

Фінансист-операціоніст за освітою, але мисткиня за покликанням душі 28-річна хмельничанка Ірина Кучерява захоплюється мистецтвом флористики. В тендітних руках дівчини розквітають унікальні композиції. Квіти й дерева, наче живі, різних форм та розмірів слугують чудовими елементами та прикрасами домашнього інтер’єру. В творчому арсеналі Ірини є чимало цікавого, неповторного та надзвичайного. Вона цікавиться всім, що можна створювати руками. Простіше перерахувати те, що дівчина не пробувала робити, ніж розповісти про всі її мистецькі експерименти. Коли Ірина стикається з чимось для себе новим і незвіданим, вона одразу ж загоряється, а опанувавши й підкоривши нову техніку – рухається далі. Майстриню «любить» і глина, і бісер, і вовна. Її роботи витончені, вишукані й виконані настільки майстерно, що ця досконалість просто перехоплює подих.

Авторські роботи “дихають” теплом
«Я займаюся бісероплетінням, бісерною флористикою, колись захоплювалась плетінням, - каже майстриня. – Якось шукала нові моделі та схеми в Інтернеті й мене занесло на форум dolce vita, де й натрапила на дерева з бісера Переглядаючи галереї, не втрималася, закупила бісер, і почала робити своє перше дерево, а там і друге, і третє, поки не опанувала цей вид творчості. Також мені подобається ліпка натуралістичних квітів із самозастигаючої глини. В нас в Україні це мистецтво з’явилося досить недавно, тому спочатку я вивчала технологію на російських сайтах. На перших порах власноруч варила масу для квітів, адже придбати якісні матеріали було майже не можливо, або дуже дорого. Тепер же в нас є усі можливості починати з професійної маси для ліплення. Я також спробувала себе в пошитті іграшок. Шила вручну, не користуючись машинкою, аби вкласти в своє «дітище» все тепло й любов. Адже будь-яка авторська іграшка несе певну енергетику, здобуває свою неповторність, особистість. Нещодавно опанувала техніки сухого й мокрого валяння. Але мокре валяння мене не надто зацікавило (вистачило на дві квітки), а от сухе на певний час дуже захопило. Валяла в основному іграшки. Це дуже цікава робота. А якось я навіть спробувала розпис на склі: купила собі вітражні фарби й малювала на кружках, на вазах... Досі п’ю каву та чай із власноруч розфарбованого посуду. Також я ліпила авторські іграшки. Але це дуже кропітка й важка робота. Мені допомагали майстрині з Росії, через Інтеренет навчали виліплювати обличчя. А на Новий рік я «декупажила» собі пляшку шампанського. Рідним дуже сподобалося».

Для того, аби творити, не потрібно мати спеціальних навичок
Як не дивно, але Ірина запевняє, що її дитинство оминула пристрасть до творчості. Хоча й мала творчу натуру й хист до малювання. Її бабуся, мама, і сестра полюбляли плести. Бабуся плела гарні светри, а сестра всю свою родину одягнула, коли сиділа без роботи. Мама, свого часу, плела й мала багато модних журналів та енциклопедій. Але в Ірини «творчі» гени дрімали доти, поки дівчина не вийшла заміж і не народила дитину. Тоді в неї з’явилося багато вільного часу, а вона не звикла сидіти без діла. Ось тоді й «занесло» молоду маму в світ рукоділля. Мисткиня, в основному, має справу із виготовленням квітів, та дерев. Тому своє натхнення черпає з природи. Також її часто надихають роботи інших майстрів, але копіювати чуже вона не любить. Навіть свої вироби Ірина не часто повторює, адже творити весь час щось нове набагато цікавіше. «Для того, аби творити, не потрібно мати якісь спеціальні навички. Достатньо лише великого бажання, - запевняє дівчина. – Мені дуже подобається один вислів: «Не кажи собі, що в тебе немає таланту. Кажи, що ти зможеш!». Це якраз про мене. Тим паче, що набуваючи певних знань у різних видах рукоділля, легше освоїти щось інше, нове. Я часто використовую в роботах змішану техніку, в пригоді стають усі здобуті знання».

Де Ірина тільки не шукає матеріали для своїх робіт! Деякі речі дівчина купує через Інтернет, а щось на речовому ринку. Очі для ляльок, до прикладу, замовляє в склодува. Творчі люди радо йдуть на зустріч, вони розуміють і підтримують забаганки своїх колег. Можливо саме тому в Ірини Кучерявої є одна мрія: мати свій власний магазин рукоділля й допомагати в реалізації робіт іншим майстриням. Адже, за словами дівчини, ручна праця в Україні цінується мало й дуже важливо розвивати цю галузь.