У «Берестьє» почуваЄшся наче вдома,

та й страви смакують по-домашньому

Час від часу кореспонденти «Прос-курівського телеграфу» відвідують заклади харчування, які з’являються у Хмельницькому, аби поділитися своїми враженнями з читачами.
Отож продовжуючи цю традицію, ми завітали до кафе «Берестьє», що у мікрорайоні Ракове. Спочатку ми попрямували до головного входу, де по обидва боки розташувалися «охоронці» – два золотих лева. Проте, там дізналися, що велика гарна зала — тільки для проведення банкетів, а щоб просто поїсти, треба зайти збоку будівлі в іншу, меншу залу. Обійшовши будівлю, підіймаємося на другий поверх та заходимо до кафешки, у якій розташувалися дві невеличкі зали. Перша думка, яка промайнула в голові – «забігайлівка». Але робота є робота, тому заходимо та сідаємо.

Інтер’єр
Спокійна атмосфера, жодного запаху (!) сигаретного диму (курити дозволено лише на вулиці та на балконі), чимало відвідувачів, які прийшли після робочого дня повечеряти та поспілкуватися. Довго вибираємо, в якій залі присісти та за який столик. Врешті, зручно влаштовуємося неподалік барної стійки на м’якому куточку-дивані та гортаємо меню, ціни якого приємно вражають своєю помірністю. В очі кидається синій колір стін, оббитих пластиковою вагонкою та картини на них. Хоча, як на мене, вони трохи недоречні на пластику. Та справа не в тому, адже, як сказала моя подруга, це створює атмосферу домашнього затишку, відповідно й почуваєшся, наче вдома — невимушено та спокійно. Потішили білі паперові серветки, які перед подачею страв розстелили перед нами та поклали на них прибори.

Меню
Зголоднівши під вечір, ми з подругами замовили кілька різних салатів, в тому числі фірмовий «Берестьє», деруни з грибами та сметаною, печеню (картоплю з м’ясом у горщику) та по келиху білого вина «Трамінер». В очікуванні страв ділилися планами на вихідні та обговорювали тиждень, що минув.
Коли принесли салати, вразила порція — наїстися можна було лише ними самими. Деруни просто танули у роті, а кількість м’яса в горщику з картопелькою теж була чималою, враховуючи ціну (22,50 грн. за порцію). Загалом, страви були дуже смачні, приготовлені по-домашньому. Тому навіть не відчувалося, що ти вечеряв у кафе. Навпаки, складалося вра-ження, наче ти прийшов на посиденьки до родичів чи друзів та заодно повечеряв у них.
Ситі та задоволені ми поверталися по домівках з думкою, що неодмінно завітаємо до простої кафешки зі смачними домашніми стравами ще не раз.