«Ультрас» Криму:

Оригінал російською мовою можна прочитати тут

На третій день перебування в Сімферополі під час мітингу, присвяченому двохсотріччю з дня народження Тараса Шевченка, познайомилася з кримськими "Ультрас". Зустріти проукраїнськи налаштованих кримчан непросто. І, побачивши хлопців в характерній "фірмі" неподалік від пам'ятника Шевченка, попрямувала до них. Мене відразу зустрічають питанням :
– Ви звідки? Обличчя тільки не знімайте! – про це жалкую, обличчя у хлопців молоді, красиві і світлі. – Ми не лише "Ультрас", ми стихійно виникла автономна оборона Криму.
– Доводилося битися з кимось?
Сміються і ухиляються від відповіді:
– Ні, звісно, ні, ми за мир.

– А від кого потрібно боронити Крим?
– Нам протистоять так звані "російські ватники", які ніколи ні в Росії, ні навіть в інших частинах України не були, і про те, що відбувається в країні, не знають. Вони впевнені, що влада в Києві – бандерівці, що ми їмо російських дітей.
Це, звичайно, не так. У нас з'явився шанс зробити країну кращою, але вони вважають, що цей шанс нам давати не можна. Хочуть стабільності : "Все буде так, як було, а краще не треба. Давайте залишимо так, як є". Вони впевнені, що в Росії краще, що Путін всіх захистить, що Крим – дотаційний регіон. І це їх врятує. Але дотаційну Абхазію це не врятувало. Нас тим більше.
У нас, кримчан, українців, які народилися в Криму, з'явився шанс зробити свою державу. Правильну і чесну державу. І ми готові цим зайнятися. Але вони цього не хочуть (вказують на групку дружинників так званої "самооборони Криму", які стоять разом з міліцією неподалік від мітингу). А наша міліція вже продалася.

– Крим – це Україна ?
– Крим залишається Україною. Україною ми будемо завжди. Якщо не будемо в державі Україна, Україна буде в нашому серці.
– Що ви зробите, якщо в результаті референдуму Крим відійде до Росії?
– Так нам не дадуть нічого зробити. Нікому не треба пояснювати, що таке російський центр "Е" (Головне управління з протидії екстремізму Міністерства внутрішніх справ Російської Федерації – редакція), нас всіх знають в обличчя і те, що ви не знімаєте наші обличчя, нам не допоможе. (Знімати, однак, як і раніше не дозволяють). І те, що наші друзі першими нас всіх зіллють, всіх на ***.
– Друзі?
– Колишні друзі тепер. Які встали на бік Росії. Вірніше, їх просто купили. Це велика проблема Криму, нам навіть немає сенсу закривати обличчя, нас всі знають. І ми перебуваємо в жорсткій окупації.

– Київських "Ультрас" у службі безпеки теж знають в обличчя...
– СБУ – не страшно. Нас зіллють відділу "Е", в першу чергу. А відділ "Е" не буде розбиратися, він буде забирати всіх підряд, щоб прибрати ситуацію, яку ми, на їх думку, нагнітаємо. І говорити, що відділ "Е" бореться з тероризмом, – неправда, інакше він базувався б не в Казані, а де-небудь в Чечні. Вони борються з інакомисленням проти Путіна.
Те, що нас тут не стане, якщо ми станемо Росією, – це факт. Ми або звідси підемо, або нас по одному пересаджають, переловлять. У кращому випадку. Будемо змушені стати політичними біженцями. Це страшно чути, що зі своєї ж країни тікають в свою ж країну.
– А "Ультрас" інших міст казали, приймуть вони вас у себе?
– Факт припинення ворожнечі між "Ультрас", яка була завжди, свідчить про підтримку. Ми не хочемо вірити в те, що у нас говорять зі сцени, що Київ нас кинув, що Україна нас не підтримує.
– Загалом, до Росії не хочете, – підсумовує я.
У відповідь хлопці сміються гуртом:
– Ми народилися в Україні, тут і залишимося!

– Чи багато у вас прихильників ?
– Ось наші прихильники, – показують на український мітинг, який становить, за моїми підрахунками, близько 700 чоловік. – Ми будемо стояти до кінця, куди нам тікати? Це наша єдина батьківщина. Хоча партизанство ніхто не відміняв.
– Незважаючи на те, що я українець, я в першу чергу кримчанин, – каже найактивніший хлопець на ім'я Віталій. – Крим це як воля, як мати, вона у нас одна.
– На вас намагаються нападати ?
– Особисто мені надходять погрози – каже один із хлопців.
– І мені, так, погрози є, – підхоплюють інші. – Дзвонять зі прихованих номерів, відправляють повідомлення в контакті, кажуть: "Ти українець, тобі буде дуже погано". Погрожують звичайні люди, часто з пов'язками "Захисник Криму", ці люди можуть побити жінок, дітей, в основному вони і є всіма факторами заворушень, мародерства...
Хлопці час від часу переривають свою промову, щоб відповісти на гасло "Слава Україні!", що лунає з мітингу: "Героям слава!" Повертаємося до теми погроз:
– З приводу "самооборони" – ці "самооборонівці" дають присягу на оборону Криму, а значить, їм можуть видати вогнестріл. Аксьонов (голова Ради міністрів Криму – редакція) насправді член колишнього бандитського об'єднання "Селім". Про це, можливо, не знають в Україні, але знають у Криму.
Його прізвисько було " Гоблін", він брав участь у рейдерських захопленнях в Ялті, Севастополі, Сімферополі. Йому належать всі магазини на вулиці Кірова. Наші сім'ї неодноразово з ним стикалися.
Навіть судячи зі спілкування з представниками "самооборони" ясно, що і вони не задоволені Аксьоновим. Вони кажуть: "Ми не хочемо Аксьонова, але у нас немає іншого вибору". Позиція така собі. Але до кінця досі невідомо, що у нас насправді відбувається.
– Вас називають фашистами?
– А як же нас не називати? Ми ж дітей їмо.
– Але ви ж дотримуєтеся правих поглядів?
– Чому праві? "Ультрас" заявили, що в їх ряди вливаються і люди з антифашистськими точками зору, які завжди позиціонували себе як антифашисти. Як нас можна називати нацистами? Зараз це вже не важливо. Багато антифашистів починають симпатизувати національній ідеї. Після всього, ймовірно, теж будуть дотримуватися деяких точок дотику.
– Що ви думаєте про різні національності? У Криму їх чимало.
– Ми стоїмо не за національність, ми стоїмо за єдину Україну. Неважливо, якою мовою говорить людина, якщо вона любить цю країну. У багатьох національностей в Криму просто немає другої батьківщини. Їм нікуди їхати чи бігти. І коли росіяни сказали, що вони не будуть тут жити, а хочуть до Росії, що нам відповісти? Брати так не роблять. Кримських татар та інші національності ми розуміємо, це їх єдина етнічна батьківщина.
– А якщо є інша батьківщина?
– Ідея українського націоналізму має на увазі те, що ми підтримуємо право на реалізацію будь-якої національності, будь-якого народу, але на своїй етнічній території. Чому росіяни на території Криму починають говорити "Це російська земля!"? Ну, панове, майте совість! Це історична неправда. Чому ми не говоримо про Кубань?

– Як підтримуєте зв'язок з київськими "Ультрас"?
– Це все здійснюється на місцях. Люди самі спілкуються, передають інформацію, є спільноти в інтернеті. Але, знову ж таки – чи довіряти цим співтовариствам? Тут легко ламають комунікації. Наприклад, татари робили свою рацію, її зламали за два заходи.

Прошу передати щось Києву. Відповідають:
– Хай живе Україна! І передайте, щоб підтримували нас. Ми підтримували їх. Ми розуміємо, що Київ з нами. П'ятнадцятого числа чекаємо їх у гості (перед референдумом про статус Криму, який відбудеться наступного дня – 16 березня 2014 року – редакція).
Щоб ось ці люди, які стоять тут – не ми, не "Ультрас", а звичайні люди – щоб у першу чергу повірили, що Київ з нами. Серед них наші батьки, наші брати. Вони не вірять, що Київ з нами. Природно, ніхто не хоче війни і крові, тим більше, з братнім народом.
Всі росіяни теж не хочуть війни. Не радянські, а саме росіяни.
А прихильникам возз'єднання з Росією хочеться сказати: подивіться, що відбувається з самою Росією: люди виступають проти війни, а їх забирають в автозаки. Що буде з ними тут?!..
***
Мітинг закінчується. Хлопці з кримського "Ультрас" дякують, що приїхала. Вичікують, поки закінчу стрім рідкісних для регіону синьо-жовтих прапорів, які акуратно згортають демонстранти. По вулиці нести національні прапори небажано. А далі хлопці пропонують проводити додому:
– Тут небезпечно зараз, особливо журналістам. Давайте ми з вами. Так, правда, буде краще.

Марія Драгіна, УП. Життя
Всі фото автора