ye-logo.v1.2

Самостійно навколо світу. Вільнюс: старовинні вулички, дешеве таксі і домашня атмосфера

3170
У Прибалтику мандрівник мріє потрапити знову.
У Прибалтику мандрівник мріє потрапити знову.. Фото: з архіву Романа Климовича

Хмельничанин Роман Климович ділиться враження про поїздку Прибалтикою

Щоб трохи скрасити похмурі осінні дні, хмельничанин Роман Климович відправився на кілька днів до Прибалтики через Білорусь. Тим паче, у нього була відкрита польська шенген-віза. Своїми враженнями мандрівник, який має досвід автостопу та вже не вперше здійснює захопливу мандрівку Європою, ділиться з читачами ye.ua.

 

Вид на Вільнюс із замкової гори.

- Все почалося зовсім несподівано. Мені у каучсерфінгу (couchsurfing.org – соціальна мережа мандрівників, де можна знайти безкоштовний нічліг у будь-якій країні світу — прим. авт.) написала запит киянка. Їй не принципово було їхати саме у Хмельницький, просто хотіла десь потусити. Я запропонував їй натомість відправитися автостопом у Білорусь, вона погодилася. Звідти вона поїхала назад в Україну, а я — у Вільнюс, де домовився зустрітися із подругою із Росії.

 

Прогулянка вздовж річки Няріс. Вільнюс.

- Які враження від Білорусі?
- Вона зустріла мене досить холодно. Температура була низькою, автостоп — не дуже вдалим. Багато їхали, мало гуляли. Не сподобалося, що у Білорусі дуже важко знайти безкоштовний Wi-Fi. Щоб під'єднатися до мережі у якомусь закладі, потрібно вказати номер телефону, а у нас місцевої сімки не було. Ще при в'їзді в країну білоруські прикордонники нас довго обшукували, розпитували, навіщо ми їдемо, де будемо жити і т.п. Все цікавилися, чи немає у нас якихось політичних мотивів.

 

Рига. Старе місто.

- Вільнюс сподобався більше?
- Так! Я б туди навіть переїхав жити. Принаймні, атмосфера дуже приємна, йдеш містом і розумієш, що ти вдома, що все так, як тобі подобається. Хоча ми не ходили музеями, не відвідували конкретних місць, але занурилися в атмосферу міста сповна. Блукали старовинними вуличками і уявляли, як у Середньовіччі ними ходили монахи, їздили карети, возили діжки з пивом...
Також сподобалися місцеві секонд-хенди, в яких можна все купити по 1 євро: від шапки до піджака.

 

Що там у гарматі?

- До речі, як там з цінами?
- Хліб коштує 52 центи, пиво — менше євро, проїзд у громадському транспорті — близько 1 євро. В супермаркеті на 10 євро можна накупити багато їжі. Для мешканців Вільнюса ціни невисокі. Були у кафе, де платиш за вхід 6 євро і їж стільки, скільки влізе. Багато копійчаних сувенірів можна накупити.
Тут досить дешеве таксі, не потрібно платити за посадку, як у нас. Наприклад, ми об'їхали півміста і заплатити 4 євро. Тому, якщо далеко їхати кільком людям, на таксі може бути дешевше, ніж у громадському транспорті.

 

Романтичні вулички прибалтійських міст.

- Де ще побував у Прибалтиці?
- У Ризі. Місто видалося мені звичайним, жодних сильних вражень не залишило. Можливо, тому що був там не довго.

 

Стара Рига.

- Якою мовою спілкувався з місцевими мешканцями?
- Російську розуміють практично всі, особливо старші люди. Молодь вже орієнтується на англійську.

 

За лаштунками.

- Плануєш знову їхати у Вільнюс?
- Так. Хочеться поїхати туди компанією, зняти квартиру (цього разу Роман мешкав у місцевих жителів завдяки каучсерфінгу — прим. авт.), побувати на прикольних вечірках. Словом, спробувати місцевого життя.

 

Картинна галерея просто неба.

- А які найближчі мандрівні плани?
- Хочеться поїхати кудись на Новий рік, приміром, у будь-яке німецьке місто. Відсвяткувати Новий рік навіть у хостелі, головне — щоб компанія була весела. Тому шукаю попутників, які б захотіли розділити зі мною пригоди.


Старовина і сучасність поряд.

Читайте також, які враження від Литви отримав хмельницький веломандрівник Сергій Толстіхін.

Коментарі:

Інформація з інших ресурсів

Популярні новини

Новини Хмельниччини
Останні оголошення
  Так  Ні, дякую