Подорожуємо Україною. Миропілля — незвідана і містична Слобожанщина

У глибинці Сумської області, за кілька кілометрів від кордону з Росією, є дуже цікавий населений пункт, який я раджу відвідати кожному мандрівнику. Колись Миропілля було великим і розвинутим містом, із заводами та купецькими маєтками. Перипетії історії, в першу чергу буремні роки колективізації та голодомору, призвели до того, що місто стало селом, хай і досить великим. Його населення зменшилося з 20 до 2,8 тисяч.
Про колишню велич нагадують старовинні напівзакинуті будівлі, а також велична Миколаївська церква. Цей храм і є головною пам'яткою Миропілля і однією з найцікавіших на Сумщині. Він має найвищу у Сумській області п'ятиярусну дзвіницю (50 метрів заввишки), а також унікальну, п'ятиапсидну, будову (апсида — виступ будівлі, перекритий куполом чи напівсклепінням, у церквах це вівтарна частина).
Цікаво, що Миропілля історично може “потягатися” за першість із Сумами. Воно отримало статус міста вже у 1670 році (тоді як Суми — у 1780 році). В наступному році тут заснували Білогородський монастир, відомий також як Миколаївська пустинь.

У храмі ведуться реставраційні роботи, вставлені нові вікна.

Зараз від монастиря залишилася Миколаївська церква, збудована у 1885 році. Частково збереглася кам'яна огорожа від монастиря.

Храм має унікальну п'ятиапсидну будову.

Зараз церква має не дуже привабливий вигляд: оббита штукатурка, зі стін дзвіниці проглядають оголені балки та проростають дерева. Але є надії на краще. На території і всередині храму ведуть реставраційні роботи, про що свідчать купи будівельних матеріалів, розкидані навколо дошки, цегла.

Нові розписи на стінах.

Коли ми завітали у Миропілля, храм був зачинений, а куди пішла жінка із ключами, ніхто не знав. Однак зазирнувши у вікно, ми побачили, що і всередині ведуться реставраційні роботи.
Якраз перед нашим приїздом у Миропілля привезли новенький величезний дзвін, який важить близько двох тонн.

Дзвін заввишки у людський зріст.

Миколаївська церква — не єдине цікаве місце у Миропіллі. Також тут є досить мальовнича будівля колишньої казенної взуттєвої фабрики, старий млин, дзвіниця Спасо-Преображенської церкви, стара кам'яна забудова.

Будинок купця Слитіна початку ХХ століття.

Від Спасо-Преображенської церкви залишилася лше дзвіниця, і то напівзруйнована.

Щоправда, деякі будівлі у селі закинуті (це й не дивно, адже його населення зменшилося майже в десять разів!), а тому справляють досить моторошне враження: стіни руйнуються, у покрівлі видніють діри, а на ганках ростуть дерева...

Закинутих будинків у селі чимало.

Але поряд стоять і цілком охайні доглянуті будиночки, які доводять, що життя у Миропіллі є!

А якщо пройтися кілька кілометрів пішки по дорозі у бік Сум і перейти через річку Псел, ви опинитеся у Запсіллі, ще одному цікавому населеному пункті. Колись Запсілля було передмістям Миропілля, тепер же окреме село. У ньому також є велична старовинна церква. Але це вже інша історія...

Стара кам'яна забудова.

Читайте також про місто радості Суми та про його цікавинки.