Подорожуємо Хмельниччиною. Про людей і комах, або Відпочинок на Голубих озерах

 Голубі озера, вони ж колишні торф’яні кар‘єри, що поблизу села Стригани Славутського району, - місце дійсно мальовниче. Тут можна поєднати дикий відпочинок біля води, риболовлю, плавання, а також прогулянки сосновим лісом. Однак є в такому відпочинку і певні недоліки, про які мова піде далі.

Про озера

Голубі озера – це каскад із п‘яти водойм (дві досить великі і три менші) на північ від Славути, у кількох кілометрах від села Стригани. Розташовуються озера переважно в сосновому лісі, який іноді переходить у змішаний. Колись тут добували торф.
Озера глибокі, і глибина набирається швидко біля берега. Вода у водоймах прозора і прохолодна. Це забезпечують підземні джерела та піщане дно. Заходити у воду приємно, тут не застрягнеш по кісточку у мулі, як буває на Дністрі.

Друге озеро від села - найоптимальніший варіант для відпочинку.

Про людей

Озера користуються популярністю серед мешканців сусідніх Славути, Нетішина і Шепетівки, куди ті приїздять іноді навіть на один день – посмажити шашлик і скупнутися. Також їх полюбляють і хмельничани та мешканці інших, віддаленіших міст, які вибираються сюди на тиждень, а то й на місяць.

На другому озері є великий піщаний пляж. Зранку тут тихо...

...а вдень досить людно.

Більшість туристів приїздять на легкових автомобілях та бусах. А деякі відпочивальники розкладають величезні табори: з наметами, в яких можна стояти у повний зріст, тентами, волейбольними сітками, гамаками, розкладачками… Прогулюючись ввечері берегом, ми навіть побачили, як одна велика компанія дивилася фотографії на проекторі, а чоловік коментував все у мікрофон. І працювала техніка від генератора, який гудів неподалік.

Дехто ставить намети просто на пляжі.

Якщо ви полюбляєте спокійний відпочинок на природі, без гучної музики і галасливих криків, то Голубі озера можуть вас розчарувати. Особливо, якщо їхати сюди у «високий сезон». Можливо, на початку осені тут буде менше людей.

Про хороші стоянки

Однак не поспішайте відкидати цей варіант для кількаденного відпочинку. Річ у тім, що і тут можна знайти більш-менш затишні стоянки. Шукати їх слід на другому озері (якщо рахувати від села), з протилежного боку від великого піщаного пляжу, який користується найбільшою популярністю.

Навколо цього пляжу найбільше наметів і людей (виникає відчуття, ніби ти на фестивалі, так близько стоять намети один до одного), та це і не дивно. Тут гарний пісочок, широкий і зручний захід у воду. Однак якщо ви готові пожертвувати цими зручностями заради більш усамітненого місця, слід об‘їхати навколо озера і пошукати місця з протилежного боку – там стоянки розташовані подалі одна від одної.

З другого боку озера можна знайти затишніші стоянки.

А ще затишніші місця можна відшукати на третьому озері. Щоправда, воно менше за розмірами, а вода має коричнюватий відтінок (але вона прозора і на вигляд чистенька). Якщо це вас не лякає, то тут можна відшукати зручні усамітнені стоянки.

До речі, якщо ви приїхали не машиною, а автобусом, то можна осісти у такому місці, куди автомобіль не проїде. Такі стоянки ми бачили також на третьому озері.

.  

На третьому озері найгарніші краєвиди.

Щодо двох останніх озер, ми до них не дісталися. Але по карті побачили, що вони досить порослі очеретом, тому для відпочивальників, швидше за все, не підійдуть. Зате можуть становити інтерес для рибалок.

Читайте також: Подорожуємо Хмельниччиною. Пережити спеку на природі.

Про комах

На Голубих озерах, як і має бути на природі, багато різних комах. Але мушу окремо на цьому наголосити для тих, хто їх недолюблює або боїться за своїх дітей.

По-перше, тут багато ос. Вони господарюють на стоянках вдень, особливо, коли туристи обідають чи їдять щось солоденьке. Оси дійсно нахабні, підлітають до рота, намагаються сісти на обличчя. Але нас вони особливо не напрягали, вони з‘являлися, крутилися деякий час, а потім зникали. Головне, не вдаряти себе по плечу чи нозі, коли здається, що на вас сіла муха. Бо це може бути оса. І двох наших друзів комахи покусали саме в таких випадках.

навколо Голубих озер ростуть могутні сосни.

По-друге, тут великі нахабні комарі. Вони господарюють ввечері, а в глухих темних куточках лісу і вдень. Тому не забувайте закривати намет на москітну сітку, щоб вночі не годувати кровососів. А самим можна врятуватися закритим одягом чи засобами від комах.

Пісок і сосни. Подібні краєвиди ми зустрічали на Кінбурзькій косі на Чорному морі.

Також на Голубих озерах нас іноді кусали ґедзі (досить боляче, але якщо швидко відігнати, сліду потім не було), а ще ми натрапляли на великих павуків, які могли сплести свої тенета просто посеред стежки. Кліщів не бачили, але додому одного привезли:)

Надувні човни - не рідкість тут, як і рибалки.

Як добратися до Голубих озер

Добратися громадським транспортам вдасться лише до села Крупець. Сюди автобуси із Хмельницького ходять двічі на день (об 11.15 та 15.20, але уточняйте розклад перед виїздом!). А можна доїхати до Славути, а звідти вам підходять усі автобуси на Нетішин (їх більше 20 у розкладі), їхати залишиться менше 10 км. А від Крупця до Стриганів залишиться 5 км, які доведеться пройти пішки.

Як добиратися до Голубих озер власним транспортом, дивіться на картах нище.

Ідемо до церкви Святої Марії троєручиці, що у Крупці, і далі повз неї цією ж дорогою, і повертаємо на Стригани.

Щоб потрапити у Стригани, доведеться переїхати через вузький металевий міст через через річку Горинь. Ще один орієнтир по дорозі - бюст Шевченка.

У селі слід переїхати через колію та виїхати на дорогу, що веде вздовж лісу. А далі все просто: в'їжджаєте в ліс, минаєте перше озеро (звісно, можна зупинитися і біля нього, але там зазвичай найбільше людей), і кружляєте навколо другого і третього озера, відшуковуючи місце під стоянку. Пунктиром орієнтовно позначені дороги, яких немає на карті, але які є в реальності. 

Щодо доріг: навколо озер вони ґрунтові, іноді з піском. Основними дорогами навколо озер проїхати можна, якщо завертаєте на якусь меншу, їдьте обережно.

Читайте також: Відпочинок  на морі з дітьми без турбот.