ye-logo.v1.2

У пошуках місцевого Пінзеля, або Яку таємницю відкрила знайдена в Маліївцях скульптура

Туризм 1986
Нещодавно в Маліївцях віднайшли давню скульптуру, а разом з нею відкрилася на загал історія того, хто міг бути її автором
Нещодавно в Маліївцях віднайшли давню скульптуру, а разом з нею відкрилася на загал історія того, хто міг бути її автором. Фото: з архіву

Незавершена фігура свого часу так і не стала окрасою маєткової території.

У Маліївцях на Дунаєвеччині продовжують віднаходити давні скульптури, якими поповнюють експозиції створеного цьогоріч історико-культурного музею.

На початку листопада сайт «Є» розповідав про порятунок скульптури Івана Хрестителя, яка свого часу була однією з окрас знищеного монастирського комплексу в Маліївцях. Розбита на уламки, вона шістдесят років пролежала в хащах старого цвинтаря, допоки її не вирішили забрати до музею.

І ось нещодавно у селі віднайшли ще одну скульптуру, а разом з нею відкрилася на загал дивовижна історія, про яку сайту «Є» розповіла Анастасія Донець, виконувачка обов’язків директора музею.

Про родинні перекази та скульптури-чернетки

Про давню кам’яну фігуру, яка є у селі й може стати експонатом у музеї, Анастасії розповів місцевий мешканець Олександр Щеглов. Як виявилося, скульптуру зберігала родина Мельників, порятувавши її свого часу від сумної перспективи стати матеріалом для підмурівки сільського паркану. Спогад за спогадом – і разом зі знахідкою відкрилася цікава історія, яка на крок наблизила до розгадки, хто ж може бути творцем скульптур в Маліївцях. Або, принаймні, деяких з них...

«Як виявилося, свого часу ця скульптура зберігалася на обійсті нині вже покійного Віталія Сноза, - каже Анастасія Донець. - За переказами, які збереглися в родині, Віталій Остапович був правнуком скульптора, котрий працював в місцевого пана Орловського. Загалом, родина потрапила до Маліївців з Польщі, переїхавши сюди разом із засновником маєтку. За збереженими в родині переказами, Віталій Сноз багато знав про свого прадіда-скульптора. Він розповідав, що виготовлені скульптури, які майстру не подобалися, або ж які той вважав бракованими, не потрапляли до замовників, а залишалися у нього в саду».

У тому саду ці, так би мовити «чернетки», залишалися лежати роками так і не ставши окрасою маєткової території.

Фігура з саду скульптора - так називають знахідку в Маліївцях. Свого часу вона була забракована автором і так і не стала окрасою маєткової території. Фото: з фейсбук-сторінки Анастасії Донець

Минав час, скульптури потроху розібрали сусіди, прилаштувавши камінь для будівництва. Але одній з них таки вдалося «дожити» до нашого часу: колись родина Мельників перевезла її на своє господарство. Без голови щоправда: її таки відбили і замурували до сусідського хліва.

Так скульптура, кочуючи від одних мешканців села до других і дійшла до наших днів. Тепер її хочуть передати до музею.

Чим цінна знахідка та як вона дає змогу відчути епоху часу

Анастасія Донець зізнається, що разом з цією фігурою відкрилася ще одна нова сторінка з історії Маліївців. Адже про скульптора, історію якого бережуть родинні перекази Віталія Сноза, раніше на загал не було відомо.

«Наразі ми точно не знаємо, кого зобразив автор у цій скульптурі, - розповідає Анастасія. - Фігура без голови, розміром близько півтора метра. Видно, що робота незавершена. Утім, подекуди є і детальні пропрацювання».

Вона погоджується, що це не високомистецька робота. Але знахідка дуже цінна. І передусім тим, що дає змогу відчути епоху того часу.

«Нам цікаво, чим жили люди дві сотні років тому, як висловлювали своє уявлення про естетику, як прикрашали свій світ, виражали свої релігійні погляди. І це можна простежити якраз по таких роботах», - пояснює Анастасія Донець.

Фігура без голови, розміром близько півтора метра. Видно, що робота незавершена. Утім, подекуди є і детальні пропрацювання. Фото: з фейсбук-сторінки Анастасії Донець

…Чи винаходили сюжети для композицій місцеві скульптори самі, чи запозичували їх через європейські культурні зв’язки... Були самоучками чи навчалися десь цьому мистецтву… Як втілювали свою уяву про естетику в камені… Усе це можна простежити за роботами того періоду.

«Навіть такі «чернетки» дам дають можливість дослідити соціум того часу, - додає Анастасія. - Як саме в цей соціум проникали світові культурні традиції, як наші предки взаємодіяли зі світом. Тому те, що знайдена фігура незавершена і недосконала, аж ніяк не говорить про меншу історичну цінність».

Уже скоро «скульптура-чернетка» знайде місце у стінах новоствореного музею в Маліївціх, як і скульптура Івана Хрестителя, уламки якої зі старого кладовища перевезені до музею.

«Ми припускаємо, що це також могла бути скульптура Іоана Предтечі, - каже Анастасія Донець. – Проглядаються характерні риси: перев’язь, шкіра, тваринка біля ніг, у якій хтось вгадує ягня, а хтось собаку. Хто зна, може це спроба повторити оту прекрасну мистецьку скульптуру Івана Предтечі, яка була складовою скульптурної групи «Хрещення» на території монастирського комплексу».

Про «дві руки» та два стилі

Наразі у скульптурах, які збереглися в Маліївцях, мистецтвознавці бачать, як то кажуть, дві руки.

Скульптура святого Онуфрія – тонка робота, в якій відчувається впевнена та сильна рука майстра. Фото: з архіву

«Ми простежуємо стиль двох майстрів. Руці одного майстра належать святий Ян та викрадена скульптура святого з книгою. Це дещо грубша робота. А руці іншого майстра належить Іоан Предтеча і святий Онуфрій – надзвичайно тонка робота, в якій відчувається впевнена та сильна рука. Наразі важко стверджувати, але маліївецькі скульптури або належать різним митцям, або ж одному і тому ж майстру, але в різний переріод його становлення як митця. Треба досліджувати», - каже Анастасія Донець.

Тож історія пошуку істини - хто ж він був, маліївецький Пінзель - триває…

Коментарі:

Інформація з інших ресурсів

Інформація з інших ресурсів

Популярні новини

Новини Хмельниччини
Останні оголошення

Гаражі: продаж/оренда

  Так  Ні, дякую