Новини читачів

Нещодавно у місті Хмельницькому пройшла чергова друга школа з підготовки громадських активістів, з ознакою інвалідності в рамках проекту «Інваправо» - Школа Перемін» - курс формування правових знань та практичних навичок у активістів з ознакою інвалідності м. Хмельницького задля забезпечення постійно діючої системи захисту прав людей з особливими потребами в громаді». Організатором заходу виступила Хмельницька обласна громадська організація «Подільське екологічне товариство» за підтримки Проекту ПРООН «Розвиток громадянського суспільства». У рамках заходу було проведено триденний тренінг, де були розглянуті основні правові норми світового та вітчизняного законодавства з прав інвалідів та шляхи запобігання їх порушень. Також в місті було проведено соціологічне опитування 160 людей з особливими потребами щодо стану дотримання вимог законодавства про права інвалідів. Майже всі відповіді інвалідів опираються на хронічну байдужість суспільства та владних структур до них.
Байдужість влади…
Преважна більшість цієї особливої когорти людей, є обізнаними у всіх суспільно-важливих проблемах України та мають на все свою громадську думку. Особливо, вони цікавляться новинами про свої права, що висвітлюють ЗМІ - 77,3%. Їх рівень освіченості дає змогу об’єктивно аналізувати та синтезувати будь-які дії влади, що стосуються власного соціального захисту. Немала кількість опитаних людей – 81.3% вважають, що держава недостатньо турбується про них. Більше того, всього лиш 21% респондентів позитивно оцінюють зміни в дотриманні вимог законодавства, які стосується прав інвалідів. Всі решта налаштовані песимістично. Навіть назва їх гендеру – соціальної статі – «інвалід» не влаштовує людей із стійким розладом функцій організму – 81.3%.
Всі ці песимістичні факти доводять, що наша держава в повній мірі не забезпечує потреби та прохання людей зі статусом інвалідності. Це є великою проблемою! Адже влада повинна максимально намагатись компенсувати соціальну недостатність таких людей та забезпечити їх комфортне життя у нашій країні.
Суспільство – моя хата з краю…
За даними опитування 74,6% респондентів знають свої права, які передбачені законодавством України. Але чомусь користуються ними тільки 30.6% опитаних. Можливо, така різниця між можливостями і реалізацією пов’язана через дискримінаційний настрій соціуму в країні. Люди презирливо ставляться до інвалідів, що призводить до розвитку різного роду фобій. Одна із них – боязнь суспільного осуду. Це також є негативним явищем, що переросло у проблему. Громада, що не має ніяких соціальних та фізичних недоліків повинна навпаки підтримувати інвалідів у всіх їх починаннях, а не осуджувати.
Тішить тільки те, що навіть якщо весь світ буде байдужим до інвалідів, їх завжди будуть підтримувати рідні та близькі. Саме так думають 93% опитаних людей.