Новини читачів

Всупереч реальним процесам на ринку закупівлі молока українських селян вчергове обдирають, штучно занижуючи закупівельні ціни. Хмельницька обласна організація Всеукраїнського об'єднання "Свобода" вкотре звертає увагу на різке падіння ціни на молоко.

Сьогодні українські селяни є фактично безальтернативним виробником молока. Вони виробляють і забезпечують державу за різними підрахунками на близько 70–80% молочної продукції. Як важко дається селянам це виробництво молока і чого вартує ціна літра молока, насправді знають, на превеликий жаль, тільки вони самі. Для людей кошти, отримані за молоко, є чи не єдиним заробітком і дають їм можливість виживати за умов безвідповідальної політики щодо сільського господарства. Але й ці копійки не доходять нині до людей. Прикро констатувати, але селяни-виробники не отримують з того жодного економічного зиску. Ба більше, на важкій, щоденній праці селян влада та підконтрольна їй "молочна мафія", спекулюючи на закупівельних цінах, заробляють багатомільйонні надприбутки.

Чергове штучне зниження ціни на молоко для селян тільки підтверджує антинародну спрямованість режиму Януковича-Азарова. Закупівельники, маючи незмінне лобі в особі влади, безпідставно, на власний розсуд, ігноруючи будь-які інтереси селян, в чергове штучно занизили ціну на молоко. У більшості населених пунктів закупівельні ціни знижено до 1,5 гривні за літр. До того ж тенденція падіння ціни продовжується. В той же час на ринку ціна за літр молока становить 7–8 гривень. Намагання влади знайти причини чергового обдирання селян у "сирних війнах" з Росією не витримують ніякої критики. Адже у разі надлишку готової продукції – сирів, сметани – мала б впасти й ціна на них. Проте в умовах різкого зниження закупівельної ціни на молоко ціни на готову продукцію навпаки зростають. Такі сьогодні закони українського ринку закупівлі молока. Жодні ринкові механізми і закони тут не діють. Владу та "молочну мафію" влаштовують правила наживи і обману, спекуляцій та нахабства. Працюють одні – наживаються інші.

Усі свої проблеми, невдачі та невміння працювати влада перекладає на плечі селян-виробників молока та споживачів молочної продукції. Українців у містах і селах розглядають як засіб збагачення та поповнення їхніх багатомільйонних статків.

Отримавши депутатські мандати рад різних рівнів від Партії регіонів, її сателітів, відчуваючи безконтрольність та повну підтримку антинародної влади, "молочна мафія" провадить свою цінову політику в молочній галузі. Така політика веде до прямого знищення молочного скотарства, інтереси українського селянина нікого не цікавлять. У таких умовах селяни продовжують вирізувати корів, оскільки не бачать сенсу їх утримувати. Корова-годувальниця, яка була одним із символів українського села, може відійти в минуле. Поголів'я корів зменшується щоденно, а порівняно з 1991 роком воно скоротилася у майже 10 разів.

Замість підтримки реальних виробників молока через скажімо дотації чи створення кооперативів зі забезпеченням їхніх холодильними установками, влада знищує селян-виробників. Вона підтримує "молочну мафію" або ж лояльних до себе чи підконтрольних приватних підприємств. До прикладу, в межах програми соціально-економічного розвитку Хмельницької області заплановано виділення 640 мільйонів гривень (!) приватним підприємствам для будівництва тваринницьких комплексів. Очевидно, їх роблять альтернативою індивідуальним виробникам молока. Як же тоді виживати українським селянам?

Так звані "молочні кризи" при повній бездіяльності влади штучно створювалися й раніше. Тільки активністю та рішучістю селян вдавалося відстоювати адекватну ціну на молоко. Зокрема, у травні 2011 року на Хмельниччині селяни об'єднали зусилля, відгукнулися на заклик Всеукраїнського об'єднання "Свобода" та оголосили "молочній мафії" бойкот. Тоді до акції протесту долучилася більшість населених пунктів Хмельниччини. Тепер влада та "молочна мафія" знову наступають на права й інтереси селян – вони намагаються пограбувати українців. У такій ситуації ми повинні об'єднатися і захистити свої інтереси. Ми повинні змусити владу встановити адекватні ринкові ціни на молоко.

Водночас ми повинні вимагати нарешті чіткого юридичного врегулювання цього питання. Без законодавчих механізмів спекуляцій з боку влади та закупівельників не уникнути. У ситуацію зобов'язана втрутитися Верховна Рада України. Ми наполягаємо на негайному юридичному врегулюванні укладення договорів між заготівельниками та селянами-виробниками з обов'язковим пунктом про мінімальну ціну на молоко.

Ми вимагаємо негайного ухвалення Закону України, який би чітко й однозначно визначав встановлення незмінної впродовж сезону мінімальної закупівельної ціни на молоко й не дозволяв би "молочній мафії" спекулювати цінами.

Вимагаємо жорсткого контролю за закупівельними цінами на молоко з боку Антимонопольного комітету.

Ми наголошуємо на необхідності запровадження відкритих аукціонів із закупівлі молока в населення. Саме таким чином можна уникнути остаточного зубожіння селян та занепаду молочного скотарства. Аукціон має діяти за принципом: сировинна база дістанеться тому заводу, який дасть найкращу ціну й найкращі умови для розвитку молочного скотарства.

Олександр Симчишин,
кандидат історичних наук,
заступник голови Хмельницької обласної організації ВО "Свобода"